про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/200/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської міської ради , Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради , Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом позовної заяви предметом оскарження у даній справі, зокрема, є:
- рішення двадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012;
- рішення позачергової третьої сесії Полтавської міської ради від 29.03.2016;
- рішення сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28.09.2016;
- рішення п'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 24.05.2018.
Як вбачається з рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 816/1455/18 та підтверджується позивачем у позові, 04.08.2018 позивач звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення позачергової 3-ї сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 29.03.2016 року про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним та скасування рішення Полтавської міської ради сьомого скликання від 28.09.2016 року про надання в оренду строком на 5 років земельної ділянки по АДРЕСА_1 Управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому. Ухвалою суду від 21.08.2018 залишено без розгляду вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської міської ради у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 посилається на проблеми із зором, цукровий діабет, скрутне матеріальне становище та юридичну необізнаність про можливість звернутися до суду з відповідним клопотанням. Водночас, зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача №01-02-01-15/221 від 31.07.2017.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Згідно пункту 5 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до частини одинадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
За змістом частини другої статті 15 вказаного Закону інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Отже, саме дата опублікування акту органу місцевого самоврядування в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет, визначає момент, коли особа дізнається про свої порушенні права та інтереси.
Аналіз викладених норм права дає підстави для висновку, що про факт прийняття відповідачем оскаржених у цій справі рішень позивач фактично мав можливість дізнатись з дня їх офіційного опублікування, тобто, протягом 2012, 2016 та 2018 років відповідно.
Натомість, до суду ОСОБА_1 звернувся 13.01.2020, тобто з пропущенням шестимісячного строку визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що строк звернення до адміністративного суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а порушення прав пов'язується саме з моментом прийняття оскаржуваного рішення (вчинення дії чи бездіяльності), а не з датою, яку особа вважає як таку, з якої вона усвідомила, що її права та інтереси порушуються.
При цьому, поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим.
Зазначені позивачем причини пропуску звернення до суду не свідчать про неможливість своєчасного звернення ним до суду про оскарження рішення двадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012; рішення позачергової третьої сесії Полтавської міської ради від 29.03.2016; рішення сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28.09.2016; рішення п'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 24.05.2018.
Суд зауважує, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Водночас, поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, та не наведено підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними. Натомість указані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано судом неповажними.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладені обставини, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Поряд з цим, частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської міської ради , Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду або належних документальних доказів на підтвердження факту дотримання останнім строку звернення до суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.І. Клочко