14 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/1391/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Питулька А.В.,
представника відповідачів (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру; Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області) - Гонжак К.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
29.08.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області, в якому просила: визнати протиправними та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.07.2016 № 953-то, наказ головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.07.2016 №126-к, наказ Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області від 27.07.2016 №8-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області за угодою сторін на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" та п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України; поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 в задоволені позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 скасовано. Ухвалено нове рішення в частині позовних вимог про оскарження наказів та поновлення на роботі, яким: визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.07.2016 №953-то; визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.07.2016 №126-к; визнано протиправним та скасовано наказ Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області від 27.07.2016 №8-к; поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області з 28.07.2016. В іншій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2019, адміністративну справу №816/1391/16 передано на розгляд судді Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 справу №816/1391/16 прийнято до провадження. Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження.
17.12.2019 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області як юридична особа є ліквідованим без правонаступництва (а.с.98-100 т.2).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в повному обсязі.
Відповідач Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином, клопотань або заяв не надсилав. За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області припинено як юридичну особу, про що зроблено запис від 29.09.2017 № 15611110005000993 (а.с.103-104).
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, суд постановив проводити розгляд справи за даної явки та наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення сторін, врахувавши висновки постанови Верховного Суду від 23.10.2019, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.06.2015 №219-то "Про призначення ОСОБА_1 " позивача призначено на посаду заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області, як таку, що пройшла конкурсний відбір на цю посаду.
Наказом Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 23.06.2015 № 73-к "Про призначення ОСОБА_1 " датою призначення позивача на посаду визначено 25.06.2015.
Наказом Держгеокадастру від 26.07.2016 № 953-то "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнена з посади заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу", пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 27.07.2016 видано наказ №126-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно до якого оголошено наказ Держгеокадастру від 26.07.2016 № 953-то "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Не погоджуючись з вказаними наказами позивач оскаржила їх до суду.
Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №816/1391/16, яка набрала законної сили із дня її прийняття, установлено незаконність звільнення ОСОБА_1 .
Так, вказаним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.07.2016 №953-то; визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.07.2016 №126-к; визнано протиправним та скасовано наказ Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області від 27.07.2016 №8-к; поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області з 28.07.2016 (а.с.40-46 т.2).
Водночас, з огляду на процесуальну обмеженість Верховного Суду у збиранні чи прийомі до розгляду нових доказів, визначених частиною другою статті 341 КАС України, позовну вимогу ОСОБА_1 в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, визначено, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Середній заробіток працівника, згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці", визначається за правилами, закріпленими у порядку.
Зі змісту пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі - Порядок), вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Згідно із записом трудової книжки позивача НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області з 27.07.2016 (а.с.79-83 т.2).
За змістом довідки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 27.11.2019 № 31-16-0.51-7451/2-19, долученої до матеріалів справи, розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 , обчислений виходячи із заробітної плати за травень - червень 2016 року, що передують звільненню складає 308,14 грн за робочий день, а в період з 28.07.2016 по 27.11.2019 включно згідно табелів робочого часу відпрацьовано 835 робочі дні (а.с.61 т.2).
Позивачем під час розгляду справи не ставилось під сумнів правомірність вказаних у довідці сум.
Таким чином загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.07.2016 (наступного робочого дня) по 14.01.2020 (дата ухвалення рішення) складає 266849,24 (308,14 грн х 866 робочих днів).
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2016 (наступного робочого дня) по 14.01.2020 в розмірі 266849,24 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Стосовно посилань відповідачів на ту обставину, що Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області як юридична особа є ліквідованим без правонаступництва, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першої та другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
При цьому, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи та внаслідок ліквідації не виникає правонаступництво.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області припинено як юридичну особу в результаті ліквідації, про що зроблено запис від 29.09.2017 №15611110005000993 (а.с.103-104).
Відповідно до статті 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
Суд зауважує, що Верховний Суд України в постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930, юридична адреса: вул. Уютна, 23, м.Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.07.2016 по 14.01.2020 в сумі 266849,24 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
За правилами частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення.
Отже, умовою для негайного виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати є задоволення вимог позивача про стягнення певної конкретної суми заробітної плати, з якої можна виокремити її місячний розмір.
Оскільки дане судове рішення підпадає під перелік, визначений частиною першою статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд дійшов висновку, що рішення має бути звернуто до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930, юридична адреса: вул. Уютна, 23, м.Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.07.2016 по 14.01.2020 в сумі 266849,24 (двісті шістдесят шість тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень двадцять чотири копійки) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Повне рішення складено 20 січня 2020 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко