20 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4590/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
25 листопада 2019 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Глобинської міської ради № 1351 від 26 вересня 2019 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 5320680500:00:005:0065";
зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 5320680500:00:005:0065.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами розгляду відповідачем його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку статті 118 Земельного кодексу України одержав відмову, мотиви якої не узгоджуються з положеннями Земельного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін у судове засідання.
09 січня 2020 року судом отримано відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог з тих мотивів, що обрана позивачем земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб, а тому не є вільною та не може бути передана у власність позивача без погодження із відповідним землекористувачем /а.с. 24-26/.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що Рішенням восьмої сесії 22 скликання Глобинської районної ради народних депутатів Глобинського району Полтавської області від 12 березня 1996 року ОСОБА_2 надано у постійне користування земельну ділянку площею 15,20 га, яка розташована на території Борисівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що зроблений відповідний запис у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №111 (державний акт на право постійного користування землею ПЛ-84 від 04 липня 1996 року) /а.с. 36-37/.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5310992002019 від 13 квітня 2019 року /а.с. 32-33/ та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 193366715 від 17 грудня 2019 року /а.с. 32-35/ правокористувачем земельної ділянки площею 15,20 га з кадастровим номером 5320680500:00:005:0065 є ОСОБА_2
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3972 від 04 червня 2018 року передано у комунальну власність Глобинської міської територіальної громади Глобинської міської ради землі сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4834,1063 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Глобинського району Глобинської міської ради, згідно з актом приймання-передачі /а.с. 28-31/ .
Рішенням тридцять шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради № 493 від 20 червня 2018 року прийнято в комунальну власність земельні ділянки, зазначені в акті приймання-передачі земельних ділянок, в тому числі і земельну ділянку за кадастровим номером 5320680500:00:005:0065 /а.с. 27/.
05 лютого 2019 року державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Глобинської міської ради до Дрежавного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис № 30204286 щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 15,2 га за кадастровим номером 5320680500:00:005:0065 за Глобинською міською радою /а.с. 31 зворот/.
20 вересня 2019 року позивач звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Глобинської міської ради. До заяви приєднано копію паспорта, довідки про присвоєння рнокпп, графічні матеріали із зазначенням місце розташування запланованої до відведення земельної ділянки /а.с. 38-39/.
За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач рішенням п'ятдесят другої сесії першого скликання Глобинської міської ради від 26 вересня 2019 року № 1351 відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Глобинської міської ради. В обґрунтування зазначеної відмови відповідач зазначив, що матеріали заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не містять погодження землекористувача /а.с. 10/.
Позивач, не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частиною п'ятою статті 46 вказаного Закону встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріалами справи підтверджено, що до заяви ОСОБА_1 від 20 вересня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки погодження землекористувача не додавалось, а відтак позивачем не додержано вимоги статті 118 Земельного кодексу України щодо переліку документів, які приєднуються до клопотання.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 815/905/17 та від 06 червня 2019 року у справі № 804/4435/16, неподання заявником документів, зазначених у частині шостій статті 118 Земельного Кодексу України, подання таких документів не в повному обсязі або виявлення у них недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу або вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), недодержання вимог щодо змісту клопотання та ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Відхиляючи доводи позивача про те, що на п'ятдесят другій сесії першого скликання Глобинської міської ради прийнято рішення № 1264 від 26 вересня 2019 року /а.с. 14/ про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 15,20 га за кадастровим номером 5320680500:00:005:0065 та про доручення Виконавчому комітету Глобинської міської ради здійснити державну реєстрацію припинення права постійного користування у встановленому законом порядку, суд виходить з такого.
За приписами частини десятої статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
В силу статей 125-126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 196203063 від 14 січня 2020 року /а.с. 43-44/, право ОСОБА_2 щодо постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 5320680500:00:005:0065 у встановленому Законом порядку станом на дату прийняття спірного рішення не припинено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення 52 сесії першого скликання Глобинської міської ради № 1351 від 26 вересня 2019 року, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через відсутність погодження землекористувача, прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а відтак є правомірним та підстави для його скасування відсутні.
Позовна вимога про зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320680500:00:005:0065, є похідною від основної позовної вимоги, а тому за відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні підстави для задоволення похідної позовної вимоги.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ЄДРПОУ 22547673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова