Іменем України
16 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5257/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 21 липня 1978 року по 17 січня 2016 року на підставі трудової книжки від 26 липня 1978 року серія НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25 листопада 2019 року № 6772/03-18 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи починаючи з 21 липня 1978 року по 17 січня 2016 року на підставі трудової книжки від 26 липня 1978 року серія НОМЕР_1 як основного документа, який підтверджує стаж роботи;
- зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07 вересня 2019 року відповідно до вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 18 листопада 2019 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. 06 грудня 2019 року позивач отримала рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25 листопада 2019 року № 6772/03-18 про призначення/відмову в призначенні пенсії, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу роботи. За розрахунком відповідача страховий стаж позивача складає 18 років 00 місяців 19 днів (на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб). Відповідачем до страхового стажу роботи позивача не зараховано періоди її роботи на підставі трудової книжки, оскільки у трудовій книжці у прізвищі позивача наявні виправлення та відсутня печатка підприємства або відділу кадрів, які здійснювали внесення запису про зміну прізвища на підставі свідоцтва про укладення шлюбу.
З посиланням на положення статей 19, 22, 46 Конституції України, статті 62 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях від 20 червня 1974 року № 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди роботи, у зв'язку з чим порушується право позивача на отримання пенсії при досягненні певного віку та умов.
Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 13 січня 2020 року за вхідним реєстраційним № 1322/2020 подало відзив на позовну заяву від 09 січня 2020 року № 138/07-18, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 51-52).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 18 листопада 2019 року позивач звернулась до нього із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком. За результатами розгляду заяви позивача та наданих нею документів відповідачем відмовлено у призначенні пенсії позивачу, про що прийнято рішення від 25 листопада 2019 року за № 6772/03-18. Загальний стаж роботи позивача складає 19 років 00 місяців 19 днів, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи, за наявності страхового стажу не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня до 30 вересня 1960 року.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За положеннями статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж в Україні обчислюють лише з 1 січня 2004 року. Поняття і визначення страхового стажу запроваджено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановлено для періоду роботи чи іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, починаючи з 1 січня 2004 року.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01 січня 2004 року - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а саме Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, тощо.
Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
До 2004 року до загального стажу роботи позивачу зараховано час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 від 10 грудня 1981 року та серії НОМЕР_7 від 03 січня 1987 року, а також навчання на підставі диплому серії НОМЕР_3 від 21 липня 1978 року. З 2004 року зарахування відбувалось на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Відповідач зазначає, що для призначення пенсії неможливо врахувати трудову книжку серії НОМЕР_1 від 26 липня 1978 року з огляду на таке.
Запис на внутрішньому боці обкладинки про зміну прізвища позивача здійснено у період часу з 17 грудня 1985 року по 22 травня 1989 року, тобто, через тривалий час після укладення шлюбу (шлюб укладено 25 жовтня 1980 року) на іншому підприємстві. Зазначений запис засвідчено підписом керівника та не завірено печаткою підприємства, що викликає сумнів здійснення запису посадовою особою підприємства.
Крім того, прізвище « ОСОБА_1 » містить візуально наявні виправлення, які не мають належного засвідчення відповідно до нормативно-правового документа, який діяв на той час, а саме пункту 2.12. «Инструкции о порядке ведения трудовых книжек на предприятиях, в учреждениях и организациях», утвержденной постановлением Госкомтруда СССР от 20 июня 1974 года № 162 (мовою оригіналу). Так, відповідно до пункту 2.12. «Инструкции о порядке ведения трудовых книжек на предприятиях, в учреждениях и организациях», утвержденной постановлением Госкомтруда СССР от 20 июня 1974 года № 162, изменения записей в трудовых книжках о фамилии, имени, отчестве и дате рождения производятся администрацией по последнему месту работы на основании документов (паспорта, свидетельства о рождении, о браке, о расторжении брака, об изменении фамилии, имени, отчества и др.) и со ссылкой на номер и дату этих документов. Указанные изменения вносятся на первой странице (титульном листе) трудовой книжки. Одной чертой зачеркивается, например, прежняя фамилия или имя, отчество, дата рождения и записываются новые данные. Ссылки на соответствующие документы записываются на внутренней стороне обложки и заверяются подписью руководителя предприятия или специально уполномоченного им лица и печатью предприятия или печатью отдела кадров.
Ті ж дії передбачені пунктом 2.13. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, та яка чинна на цей час. У вищезазначеному пункті зазначено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 17 грудня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-2).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) звернулась до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 18 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 2179, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 12, 53, 54).
Рішенням Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25 листопада 2019 року № 6772/03-18 про призначення/відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. За розрахунком відповідача страховий стаж позивача складає 18 років 00 місяців 19 днів (на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб). Відповідачем до страхового стажу роботи позивача не зараховано періоди її роботи на підставі трудової книжки, оскільки у трудовій книжці у прізвищі позивача наявні виправлення та відсутня печатка підприємства або відділу кадрів, які здійснювали внесення запису про зміну прізвища на підставі свідоцтва про укладення шлюбу (арк. спр. 14-15, 70-71).
Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 (для розрахунку права на пенсію за віком) складає 19 років 00 місяців 19 днів. У межах спірних правовідносин до страхового стажу позивача зараховано періоди: з 01 вересня 1975 року по 21 липня 1978 року - навчання у вищих/середніх навчальних закладах, з 03 грудня 1981 року по 02 грудня 1984 року та з 05 грудня 1986 року по 04 грудня 1989 року - догляд за дитиною до 3 років, з 01 січня 2004 року по 29 травня 2005 року, з 01 червня 2005 року по 29 листопада 2005 року та з 01 грудня 2005 року по 28 лютого 2014 року (арк. спр. 68).
Відповідно до записів у трудовій книжці від 26 липня 1978 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 16-17, 62-63), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :
з 21 липня 1978 року по 17 червня 1985 року працювала у Спеціалізованому управлінні «Обробуд» треста «Комунарськбуд» маляром 3 розряду;
з 17 грудня 1985 року по 22 травня 1989 року працювала у Ворошиловградському відділенні Донецької залізниці станція Овраги на посаді дільничного стрілочного поста;
з 31 травня 1989 року по 30 червня 2015 року працювала учнем оператора хлораторної установки, оператором хлораторних установок 3 розряду, оператором очисних споруд в Управлінні по гасінню породних відвалів та рекультивації земель виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яке в подальшому перейменовано в Управління по охороні природи виробничого об'єднання «Луганськвугілля», Державне відкрите акціонерне товариство «Управління по охороні природи» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» та у Відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» Державного підприємства «Луганськвугілля»;
з 01 липня 2015 року по 17 січня 2016 року працювала оператором очисних споруд 3 розряду у Відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля».
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого, четвертого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1960 року (абзаци чотирнадцятий, двадцять третій частини першої статті 26 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються рабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується «1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; «05.01.1984». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).
Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки працівників та службовців», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 24 вересня 1960 року (арк. спр. 20).
Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 25 жовтня 1980 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 жовтня 1980 року уклали шлюб. Після укладення шлюбу, серед іншого, дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_1 (арк. спр. 20, 61).
З трудової книжки від 26 липня 1978 року серії НОМЕР_1 слідує, що дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 змінено на прізвище ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 25 жовтня 1980 року. Запис містить підпис начальника станції Овраги (арк. спр. 16-17, 62-63).
Записи трудової книжки позивача містять всі необхідні відомості про роботу позивача з 21 липня 1978 року по 17 червня 1985 року у Спеціалізованому управлінні «Обробуд» треста «Комунарськбуд» маляром 3 розряду, з 17 грудня 1985 року по 22 травня 1989 року у Ворошиловградському відділенні Донецької залізниці станція Овраги на посаді дільничного стрілочного поста, з 31 травня 1989 року по 30 червня 2015 року учнем оператора хлораторної установки, оператором хлораторних установок 3 розряду, оператором очисних споруд в Управлінні по гасінню породних відвалів та рекультивації земель виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яке в подальшому перейменовано в Управління по охороні природи виробничого об'єднання «Луганськвугілля», Державне відкрите акціонерне товариство «Управління по охороні природи» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» та у Відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» Державного підприємства «Луганськвугілля», у зв'язку з чим відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи з 21 липня 1978 року по 17 червня 1985 року, з 17 грудня 1985 року по 22 травня 1989 року та з 31 травня 1989 року по 31 грудня 2003 року, що сукупно становить 24 роки 11 місяців 4 дні, на підставі відомостей, наявних в трудовій книжці.
Оскільки відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки працівників та службовців», відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).
Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 18 листопада 2019 року, що містить інформацію про страховий стаж, заробітну плату та сплату страхових внесків страхувальниками, також підтверджується страховий стаж позивача за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року (арк. спр. 65-66).
Внаслідок того, що Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 18 листопада 2019 року не підтверджено страховий стаж ОСОБА_1 після 01 березня 2014 року, суд дійшов висновку, що відповідач при обчисленні позивачу страхового стажу за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, правомірно не зарахував період роботи позивача з 01 березня 2014 року по 17 січня 2016 року до страхового стажу.
Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком за заявою від 18 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 2179, протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи до 01 січня 2004 року на підставі відомостей, які містяться в трудовій книжці, внаслідок чого неправильно обчислено страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач досягла 59 років, мала страховий стаж понад 26 років - 37 років 11 місяців 21 день (13 років 0 місяців 17 днів (навчання у вищих/середніх навчальних закладах з 01 вересня 1975 року по 21 липня 1978 року та робота за період з 01 січня 2004 року по 28 лютого 2014 року) + 24 роки 11 місяців 4 дні (стаж, протиправно не зарахований відповідачем за періоди роботи з 21 липня 1978 року по 17 червня 1985 року, з 17 грудня 1985 року по 22 травня 1989 року, з 31 травня 1989 року по 31 грудня 2003 року), відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком.
У зв'язку з цим, рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25 листопада 2019 року № 6772/03-18 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої статті 245 КАС України з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернулась до суду, зобов'язати відповідача призначити позивачу за її заявою від 18 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 2179, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08 вересня 2019 року (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку).
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування до страхового стажу періодів роботи з 21 липня 1978 року по 17 січня 2016 року на підставі трудової книжки від 26 липня 1978 року серія НОМЕР_1 , зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи, починаючи з 21 липня 1978 року по 17 січня 2016 року, на підставі трудової книжки від 26 липня 1978 року серія НОМЕР_1 як основного документа, який підтверджує стаж роботи, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на таке.
Порушене право позивача полягає у відмові суб'єкта владних повноважень призначити їй пенсію за віком. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за віком. Дії, які суб'єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, - призначити позивачу за її заявою пенсію за віком, а не зарахувати періоди роботи до страхового стажу.
Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту в цій частині позовних вимог не відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 06 грудня 2019 року № 0.0.1544410904.1.
Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком та зобов'язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.
Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 77) про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25 листопада 2019 року № 6772/03-18 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 за її заявою від 18 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 2179, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08 вересня 2019 року.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 21 липня 1978 року по 17 січня 2016 року на підставі трудової книжки від 26 липня 1978 року серія НОМЕР_1 та зобов'язання Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи починаючи з 21 липня 1978 року по 17 січня 2016 року на підставі трудової книжки від 26 липня 1978 року серія НОМЕР_1 як основного документа, який підтверджує стаж роботи, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська