17 січня 2020 року справа №340/2901/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни (далі - приватний виконавець) (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» (далі - Банк)) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 30 жовтня 2019 року стосовно відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав вимогу позову.
Пояснив, що виконавче провадження відкрито з порушенням принципу територіальності.
Стверджував, що у позивача відсутні кошти на банківському рахунку у третьої особи.
Приватний виконавець заперечила щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.59-61).
Стверджує, що відкрила виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника (кошти, що зберігались на рахунках у Банку).
Третя особа не скористалась правом на подання пояснень, будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи (а.с.108,113).
Ухвалою суду від 17 січня 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.133-134).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 29 жовтня 2019 року Банк звернувся до приватного виконавця з заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 78703,29 грн. (а.с.37-38).
Разом з заявою третя особа надала квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису, належним чином завірену копію довіреності представника стягувача.
У заяві зазначено, що боржник проживає на території Долинського району Кіровоградської області і має відкритий рахунок у Банку, котрий розташований у м.Київ.
Банк надав приватному виконавцю довідку на підтвердження існування відкритого рахунку (а.с.39).
У довідці відсутні відомості про збереження коштів на рахунку.
Третя особа не надала на письмову вимогу суду (ухвала суду) інформацію щодо збереження коштів на рахунку позивача станом на 29 жовтня 2019 року і до цього часу (а.с.93-94, 108).
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 пояснив, що на рахунку не зберігаються кошти з 2012 року.
30 жовтня 2019 року приватний виконавець прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження №60452631 стосовно ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса (а.с.50-51).
Того ж дня відповідач надіслав постанову позивачу (а.с.9,11).
ОСОБА_1 одержав постанову 07 листопада 2019 року (а.с.87).
Позивач звернувся до суду 15 листопада 2019 року (а.с.5-6).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, спірні правовідносини врегульовані приписами частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Так, цією нормою права встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Отже, щодо стягнення коштів з позивача приватний виконавець міг відкрити виконавче провадження за місцем проживання, перебування або місцезнаходженням майна.
Право вибору щодо місця проведення виконавчих дій належить стягувачу.
Кошти відносяться до майна особи незалежно від місця їх знаходження.
Судом встановлено, що на день відкриття виконавчого провадження на рахунку ОСОБА_1 у Банку не знаходились кошти з 2012 року.
Це достеменно знав приватний виконавець, так як Банк подав довідку, яка не містить відомостей про облік коштів позивача на рахунку.
Доказів знаходження коштів на рахунку Банк не надав і під час розгляду справи.
У такому разі Банк мав право подати заяву про відкриття виконавчого провадження за місцем проживання чи перебування боржника.
ОСОБА_1 проживає на території Кіровоградської області.
Вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець зобов'язаний впевнитись, що відповідно до приписів Закону має право відкривати виконавче провадження щодо певної особи.
Тому має вимагати у стягувача надання доказів існування майна і його місцезнаходження.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження (порушення припису пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України).
Таким чином, позов належить задовільнити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору за розгляд позову в сумі 768,40 грн. та витрат на правничу допомогу, які надані адвокатом Чуприною С.П., - 2500 грн. (а.с.4,13,102-105).
Сплата коштів за надання правової допомоги доводиться договором та квитанцією від 12 листопада 2019 року.
Згідно акту приймання-виконання робіт від 05 грудня 2019 року кошти сплачені за ознайомлення адвокатом з документами позивача, за підготовку і виготовлення позовної заяви та за участь у одному судовому засіданні.
На вивчення документів та підготовку і виготовлення позовної заяви адвокат затратив по 2 години.
Кожну годину праці адвокат оцінив у 500 грн.
Адвокат Чуприна С.П. брав участь у одному судовому засіданні, яке тривало 40 хвилин (а.с.95-96).
Участь у судовому засіданні адвокат оцінив у 500 грн. (а.с.105)
Приватний виконавець заперечила щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Стверджувала, що позивач не надав належних доказів сплати коштів, а договір про надання правничої допомоги не відповідає вимогам закону.
Факт сплати коштів доводиться квитанцією адвоката від 12 листопада 2019 року (а.с.104).
У ній зазначено, що отримав від ОСОБА_1 2500 грн. за надання правової допомоги відповідно до правочину.
Приписом пункту 3.2 договору про надання правової допомоги від 12 листопада 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язується сплатити гонорар у сумі 2500 грн. зразу після його підписання (а.с.103).
У ордері адвоката Чуприни С.П. вказано, що представляє інтереси ОСОБА_1 у Кіровоградському окружному адміністративному суді.
На час подачі позову до приватного виконавця у провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду не перебували інші заяви ОСОБА_1 .
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що заявлений час на надання правничих послуг та вартість години роботи адвоката співмірні зі складністю справи.
Отже, судові витрати на правничу допомогу належить стягнути з відповідача.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівні від 30 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 за заявою акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД».
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівні на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3268,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей