17 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3262/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні заяви від 19.11.2019р. і зобов'язати його включити позивача, ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», які мають право на гарантоване державою відшкодування (в межах встановленого законом граничного розміру) грошових коштів за вкладом за рахунок Фонду, і затвердити відповідні зміни до реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення гарантованих виплат у розмірі 163185,93грн. (ста шістдесяти трьох тисяч ста вісімдесяти п'яти грн. 93коп.).
Ухвалою від 09 грудня 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач звернувся із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч.3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.20 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи та визначивши суть спору, суддя прийшов до висновку, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, оскільки потребує лише здійснення дослідження письмових доказів та аналіз законодавства, та не відноситься до виняткових категорій справи визначених в положеннях ч.3 ст. 257 КАС України.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що дана справа являється справою незначної складності, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.
Керуючись ст. 257, 260 КАС України, суд, -
Клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула