про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/77/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до
Фортечного районного відділу у м. Кропивницький територіального управління ДМС в Кіровоградській області (м.Кропивницький, вул.Собрна, 14)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Фортечного районного відділу у м. Кропивницький територіального управління ДМС в Кіровоградській області з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним усне рішення Фортечного районного відділу у м.Кропивницький територіального управління ДМС в Кіровоградській області щодо відмови у видачі їй дозволу на імміграцію на підставі возз'єднання сім'ї з громадянином України ОСОБА_2 який є «Воїном-афганцем» і підпадає під дію статті 6 розділу 2 Закону України №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» та з яким ми маємо спільних неповнолітніх дітей проживаючих в Україні;
- зобов'язати Фортечний районний відділ у м. Кропивницький територіального управління ДМС в Кіровоградській області, - відповідним рішенням утриматись від протиправних дій відносно неї та дітей і подовжити їй тимчасовий строк перебування в Україні на час розгляду цього позову у судді.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах визначених ст.19 КАС України.
Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.
Адміністративний позов має містити вимоги якими повинен бути вирішений спір по суті та вказано спосіб відновлення порушеного права позивача.
В даному випадку, зі змісту пред'явленого позову та позовних вимог неможливо встановити, яким чином порушено право позивача, з урахуванням пред'явлених позовних вимог та, відповідно, яким чином можливо відновити порушене право позивача.
Слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено будь - яких доказів, що позивач зверталась до відповідача з письмовою заявою встановленого зразка про надання дозволу на імміграцію.
В порушення зазначених норм позивачем заявлено позовні вимоги, що не відповідають положенням ст.5, 19 КАС України, а тому позивачу слід уточнити прохальну частину адміністративного позову згідно з вимогами КАС України.
Крім того, з метою перевірки дотримання строків звернення до суду, встановлених ст.122 КАС України позивачем не вказано реквізити оскаржуваного рішення (дата, номер). Водночас, згідно інформації з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", встановлено, що ОСОБА_3 ще в квітні 2019 року зверталася до суду з аналогічними вимогами, про що свідчить ухвала від 23.05.2019 по справі №404/2891/19 (провадження №2-іс/340/40/19). Тобто ще в квітні 2019 року позивачу було відомо про порушення її прав, свобод та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду, позивачем додано квитанцію №132 від 02.12.2019, згідно якої позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 14.11.2019 року №294-IX, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2102,00 гривні.
Положеннями частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто, 840,80 грн.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про необхідність доплати позивачем судового збору за подання до адміністративного суду даного позову у сумі 72,80 грн. (840,80 - 768,00 грн.).
За правилами статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно подати до суду документ про доплату судового збору у розмірі 72,80 грн. за реквізитами: отримувач коштів - УК у м.Кроп./м.Кропивницький/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA398999980313191206084011002, код класифікації доходів бюджету 2030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровоградський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та докази його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
Так, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
В зв'язку з чим, позивачу необхідно надати позов із зазначенням вказаних відомостей.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фортечного районного відділу у м. Кропивницький територіального управління ДМС в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина