17 січня 2020 року № 320/5925/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 квітня 2019 року з урахуванням вже виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою з інвалідністю другої групи, отримує пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (діла - Закон №796). Позивач повідомив, що у період з 06.05.1986 по 07.05.1986 він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Поліського району Київської області - РТП Поліського районного об'єднання "Сільгосптехніка", а тому прирівнюється до військовослужбовця. Позивач зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19,1737/19) він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати їй пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796, у задоволенні якої було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що положення частини третьої статті 59 Закону №796 поширюються виключно на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованих формувань Цивільної оброни, він не відноситься до військовослужбовців, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону №796.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Поліським РВ ГУМВС України в Київській області 24.04.1997 (а.с.7).
Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія № 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 28.06.1998 Київською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № НОМЕР_3 (а.с.8).
Згідно з витягом з акта огляду МСЕК до довідки сер.КИО-І №067282 від 25.06.1998 позивачу з 25.06.1998 встановлено ІІ групу інвалідності. Причини інвалідності: професійне захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с.9).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого Поліським управлінням праці та соціального захисту населення 06.08.2010, позивач має статус інваліда війни ІІ групи (а.с.10).
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796, що підтверджується довідкою Іванківського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2019 №04-16/219 (а.с.31).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок пенсії від 15.10.2019, у якій просив відповідача з 01.01.2019 здійснити перерахунок пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону №796, обчисливши її виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом війни та учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження служби в формуванні служби Цивільної оборони і внаслідок чого отримав інвалідність ІІ групи (а.с.19).
Іванківський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 15.10.2019 №1069 повідомив, що позивач не підпадає під категорію осіб, передбачену частиною третьою статті 59 Закону №796, а тому не має права на перерахунок пенсії (а.с.20).
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796.
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796 (у редакції Закону України від 05.10.2006 №231-V) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частина третя статті 59 Закону №796 (Закону України від 05.10.2006 №231-V) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 №2148-VIIІ частину третю статті 59 Закону №796 викладено у такій редакції:
“Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року”.
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини третьої статті 59 Закону №796 свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, дія статті 59 Закону №796 (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796 не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень частини третьої статті 59 Закону №796 є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18, від 21 травня 2018 року у справі №816/1159/18 та від 13 червня 2018 року у справі № 812/1094/18.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової служби”, яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У згаданому рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Викладене, на переконання суду, свідчить, що положення частини третьої статті 59 Зaкoну №796 в частині “дійсної строкової” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення 25 квітня 2019 року.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у чинній редакції.
Наведе підтверджується навіть самою назвою статті 59 Закону №796 - “Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи”.
Крім того, статтею 10 Закону №796 встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно примітки до статті 10 Закону № 796 тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Як вбачається з трудової книжки, ОСОБА_1 у період з 01.04.1986 по 03.11.1987 працював водієм в Поліському ремонтно-транспортному підприємстві (а.с.16-18).
Розпорядженням Поліського ремонтно-транспортного підприємства від 05.05.1986 №1 було вирішено згідно розпорядження ЦО Поліського району відрядити для евакуації населення тварин і майно з с. Луб'янка водіїв на автомашинах, зокрема, 06.05.1986 ОСОБА_1 на ГАЗ-53 (а.с.13).
Відповідно до маршрутного листа №157475 позивач у період з 01.06.1986 по 02.06.1986 перебував у с. Луб'янка та здійснював вивезення людей (а.с.64).
Згідно з довідкою від 21.05.2006 №88, виданою ВАТ "Поліський райпостач" позивач у період з 01.06.1986 по 02.06.1986 безпосередньо був зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСПР і ВЦСПС від 06.06.1986 №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с.67).
Відповідно до довідки Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 05.07.2010 від 01-08/1028, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого автотранспортного формування служби захисту тварин і рослин ЦО "Поліського району від РТП Поліського районного об'єднання "Сільгосптехніка" в період з 06 по 07 травня 1986 року та був залучений до участі в евакуаційних заходах (а.с.11).
Ці дані також підтверджуються шляховим листом від 06-07.05.1986 №101472 (а. с. 54).
При цьому, матеріали справи свідчать, що позивач отримав ІІ групу інвалідності саме внаслідок його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, позивач у період з 06.05.1986 по 07.05.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого автотранспортного формування служби захисту тварин і рослин ЦО "Поліського району від РТП Поліського районного об'єднання "Сільгосптехніка".
Водночас, посилання позивача на те, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони не свідчить про виникнення у зв'язку з цим у позивача статусу військовослужбовця.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у цій справі від позивача було витребувано, зокрема, копію військового квитка. Однак, вимоги суду позивач не виконав та не надав суду копію військового квитка з наявними в ньому записами про те, що він був призваний на службу та брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі якогось воєнізованого формування (військової частини).
Суд наголошує на тому, що участь позивача під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у заходах з охорони громадського порядку та цивільної оборони в населених пунктах зони відчуження не є доказом проходження позивачем військової служби та не прирівнює його до військовослужбовців в розумінні статті 59 Закону №796.
Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не як військовослужбовець, суд дійшов висновку про те, що дія статті 59 Закону №796 на нього не поширюється.
За таких обставин, суд вважає, що приймаючи рішення про відмову в перерахунку позивачці пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06.11.2019 у справі №580/1735/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85573967), від 05.11.2019 у справі №580/2334/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85424806) та від 30.10.2019 у справі №826/15398/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85424355).
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.