про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2020 року м. Київ № П/320/393/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати припис № КВ1895/1721/АВ/П від 18.11.2019 року Головного управління Держпраці у Київській області;
-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1895/1721/АВ/ТД/ФС-670 від 26.11.2019 року Головного управління Держпраці у Київській області.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Як встановлено судом, в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту, позивача як документа а також копія ідентифікаційного коду, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, копії яких до позовної заяви не долучені.
Згідно з частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Додані до позовної заяви письмові копії позивачем у спосіб, передбачений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, не засвідчені.
Також, згідно з ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві, що подана ОСОБА_1 відсутні докази сплати судового збору, що вказує на її невідповідність вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з наданих документів, позивач заявив одну вимогу немайнового характеру, та одну майнового характеру, однак не сплатив судовий збір у визначену порядку законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотока ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подані позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Під час дослідження поданої позовної заяви та доданих додатків суд встановив, що додатки до позовної заяви подані не в повному обсязі відповідно до переліку наведеного у позовній заяві, а саме відсутня виписка з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- два комплекта належним чином засвічені копій або оригіналів письмових доказів (відповідно до вказаного переліку у позовній заяві);
-два комплекта копій паспорту громадянина України та РНКПП, засвідчених особистим підписом;
- оригіналу доказу сплати судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.