17 січня 2020 року № 320/4187/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення пені з Державного бюджету України,,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (далі - ТОВ «Авіалінії Харкова», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, Відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКС у м. Києві, Відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 29.08.2019 року, просить стягнути з Державного бюджету України пеню в розмірі 234 295,94 грн., нараховану на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 17.07.2019 року по 29.08.2019 року включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 року у справі №826/19959/15, яка набрала законної сили 04.07.2016 року, підтверджено право ТОВ «Авіалінії Харкова» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та достовірність розрахунку суми ПДВ до відшкодування у розмірі 9 514 691,00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Однак, узгоджена судовим рішенням сума бюджетного відшкодування не відображена контролюючим органом в Реєстрі згідно із пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (далі - ПК України). Згідно норм Податкового Кодексу України, платник податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 ПК України, має право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. У зв'язку із невиконанням вимог ПК України, позивач звернувся до суду із позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом учасників справи).
Відповідач-1 позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що з аналізу п.200.23 ст.200 ПК України вбачається, що обов'язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ є наявність факту погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, оскільки день такого погашення має включатися у розрахунок. Однак, оскільки на момент розгляду справи сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, вимоги про стягнення пені контролюючий орган вважає передчасними.
Відповідач-2 позов також не визнав, до суду надав письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що територіальні органи Державної казначейської служби України можуть здійснити перерахування платникові податку суми бюджетного відшкодування лише на підставі висновку контролюючого органу та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, проте, оскільки на адресу відповідача не надходив висновок про відшкодування ПДВ у сумі 9 514 691,00 грн., у Головного управління ДКС України у м. Києві відсутні повноваження по поверненню ПДВ та виплаті пені. Крім того, представник відповідача-2 зазначає, що органи казначейства не є належним відповідачем у справах щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відповідачем у таких справах повинен бути виключно орган Державної фіскальної служби, на обліку якого перебуває платних податку. Вважає, що спірні правовідносини виникли виключно між позивачем та Головним управлінням ДФС у м. Києві, а управління казначейства не може відповідати за зобов'язання інших бюджетних установ.
Представник позивача через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача-1 через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Публічне акціонерне товариство «Авіалінії Харкова», правонаступником якого є позивач, зареєстровано як юридична особа 29.04.1998 року (ідентифікаційний код 25469838) та розташовано за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А, перебуває на обліку як платник податків з 21.07.1998 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2018 року.
Так, 19.12.2014 року позивач подав до Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, однак сума бюджетного відшкодування не надійшла на рахунок позивача.
У період з 09.02.2015 року по 26.02.2015 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1336/26-51-15-02-07/25469838 від 05.03.15р.
На підставі Акту перевірки від 05.03.2015 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 24.03.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0007011502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за листопад 2014 року на суму 9514691,00 грн., та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2378672,00 грн.;
- №0007021502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9513689,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.;
- №0007061502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Головне управління ДФС у місті Києві рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.05.2015 року №8761/10/26-15-10-06 залишено без змін оскаржуване рішення №0007011502, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0007061502, а також збільшено на 866,00 грн. суму заниження бюджетного відшкодування з ПДВ, визначену в оскаржуваному рішенні №0007021502.
На підставі Акту перевірки та рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 29.05.2015 року №8761/10/26-15-10-06 податковим органом 15.06.2015 року прийнято оскаржуване рішення №0000121502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9514555,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 366016,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269470,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 року у справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2015 №0007011502 і №0007021502, від 15.06.2015 року №0000121502.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року у справі №826/19959/15.
Судом встановлено, що, не зважаючи на скасування у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, а отже, узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку. Вказані обставини відповідачем-1 не заперечувалися.
Оскільки контролюючим органом не виконано обов'язок щодо вчинення дій на повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.
Згідно з п.200.15.ст.200 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.17р.) було передбачено, що в разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Аналогічна норма викладена і в новій редакції п.200.15 ст.200 ПК України, чинній з 01.01.17р., відповідно до абзаців 2-3 пункту 200 якої: «Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її істини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків».
Судом встановлено, що процедура судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень податкового органу від 14.03.2015 року №0007011502 і №0007021502 та від 15.06.2015 року №0000121502 закінчилася 04.07.2016 року, в день набрання законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року у справі №826/19959/15.
Таким чином, у відповідності до п.200.15 ст.200 ПК України податковий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року у справі №826/19959/15, зобов'язаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року у справі №826/19959/15 податковий орган отримав 12.07.2016 року і в строк до 19.07.2016 року включно зобов'язаний був подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок щодо відшкодування позивачу на рахунок в банку суми податку на додану вартість в розмірі 9514691,00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.
Крім того, позивач, після прийняття Київським апеляційним адміністративним судом 04.07.2016 року ухвали у справі №826/19959/15, неодноразово звертався до податкового органу з листами щодо подання останнім органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Проте, податковим органом, всупереч вимогам п.200.15 ст.200 ПК України, не було подано висновок щодо відшкодування позивачу на рахунок в банку суми податку на додану вартість в розмірі 9514691,00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.
Не вчинення таких дій свідчить про протиправну бездіяльність податкового органу внаслідок якої порушене право платника податків на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
Законом України №1797-VІІІ від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з п.п.200.7.1 п.200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абз.2 п.200.10 ПК України).
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 р., за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 01.04.2017 року.
При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
У зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку №68 передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Отже, до 01.04.2017 року Відповідач-1 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017 року, Відповідач-1 мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Проте, вказані дії податковим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, що призвело до неотримання позивачем належного бюджетного відшкодування у визначений законом строк.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
Судом встановлено, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року та узгоджена за результатом судового оскарження сума бюджетного відшкодування в розмірі 9514691,00 грн., не була відображена контролюючим органом в жодному Реєстрі (які ведуться за Порядками №68 та №26; єдиному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету), що підтверджується відомостями з веб-сайтів Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (http://www.minfin.gov.ua/reestr). Доказів протилежного відповідачем-1 не надано.
Як зазначено вище, правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 9 514 691,00 грн. підтверджена судовими рішеннями у справі №826/19959/15, у зв'язку з чим така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.
Отже, до 01.04.2017 податковий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
В той же час, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017 року, податковий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 року №326 (далі - Порядок №326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.
На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.
ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (п.9 Розділу І Порядку №326).
Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІ Порядку №326 ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, за попередній робочий день.
ДФС відповідно до підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.
Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14.04.2017 року №263 (далі - Регламент).
Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС або відповідач-1) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.
Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми «Обробка ПЗ та платежів», «Облік платежів» ІТС «Податковий блок», системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема «Реєстрація ПП» ІТС «Податковий блок»), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок»), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов'язані з відшкодуванням таких сум (підсистема «Облік платежів» ІТС «Податковий блок»), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок») та розміщується в розділі «Облік ПДВ» підсистеми «Облік платежів» ІТС «Податковий блок».
Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.
Згідно з пунктами 4, 5 Розділу VІІ Регламенту формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку №26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС віднесено до рівня ГУ ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління ДФС у м. Києві.
Крім того, Розділом VІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).
У випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» та АІС «СУДИ» вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п.7.4 Розділу VІІІ Регламенту).
Враховуючи викладене, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 року віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях і м. Києві.
За таких обставини, саме Головне управління ДФС у м. Києві у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у нескладанні та ненаправленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017 року), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017 року).
На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 9 514 691,00 грн.
Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного ст.200 ПК України строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п.200.23 ст.200 ПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено, що стягнення пені за період з 27.07.2016 року по 16.07.2019 року включно є предметом розгляду інших судових справ, у зв'язку з чим у даній адміністративні справі позивач просить стягнути пеню за період з 17.07.2019 року по 29.08.2019 року включно.
Суд приймає твердження позивача про те, що неподання податковим органом до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (до 01.04.2017 року), та невнесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017 року), і непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, надає позивачу згідно п.200.23 ст.200 ПК України право на стягнення пені у зв'язку із виникненням бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 03.06.2014 року №21-131а14, а також в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року (справа №808/939/15), від 14.03.2019 року (справа №803/591/16), від 24.04.2019 року (справа №808/2758/16).
Суд звертає увагу, що положення п.200.23 ст.200 ПК України передбачають обрахунок розміру пені виходячи із облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку дії такої облікової ставки. Право на нарахування пені виникає за кожен день прострочення відшкодування включаючи день погашення, у зв'язку із чим моментом виникнення пені є кожен день прострочення.
Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 року (справа №825/1402/15-а, реєстраційний номер в ЄДРСР - 59081899).
Отже, при розрахунку пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування підлягає застосуванню облікова ставка Національного банку України, чинна на момент виникнення пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування, включаючи день погашення.
Аналогічна правова позиція також висловлена в постановах Верховного Суду від 12.04.19р. (справа №822/1268/17), від 15.05.2019 року (справа №802/3978/15-а).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, правовий висновок, викладений Верховним Судом в зазначених постановах, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.
Відповідно до Рішення Правління Національного банку України від 06.06.2019 року №392-рш «Про розмір облікової ставки» в період з 17.07.2019 по 18.07.2019 облікова ставка НБУ становила 17,5%.
Таким чином, з врахуванням приписів п.200.23 ст.200 ПК України щодо нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, у період з 17.07.2019 по 18.07.2019 пеня складає 21% (17,5 * 120%).
Розмір пені в день становить: 21% / 365 = 0,0575342%.
Кількість днів прострочення з 17.07.2019 по 18.07.2019 включно становить 2 дні.
Сума пені за період з 17.07.2019 по 18.07.2019 становить: 9 514 691,00 грн. * 0,0575342% * 2 дні = 10 948,40 грн.
Згідно рішення Правління Національного банку України від 18.07.2019 №493-рш «Про розмір облікової ставки» з 19.07.2019 розмір облікової ставки встановлено на рівні 17,0%.
Тому, у період з 19.07.2019 по 29.08.2019, з врахуванням приписів п.200.23 ст.200 ПК України щодо нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, пеня складає 20,4% (17 * 120%).
Розмір пені в день становить: 20,4% / 365 = 0,0558904%.
Кількість днів прострочення з 19.07.2019 по 29.08.2019 включно становить 42 дні.
Сума пені за період з 19.07.2019 по 29.07.2019 становить: 9 514 691,00 грн. * 0, 0558904%*42 дні = 223 347,54 грн.
Отже, сума пені за прострочення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу за період з 17.07.2019 по 29.08.2019 включно складає 234 295,94 грн. (10 948,40 грн. + 223 347,54 грн.).
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 234 295,94 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 17.07.2019 по 28.08.2019 включно є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі недоліків та порушень вимог закону у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Твердження Головного управління ДФС у м.Києві про те, що обов'язковою передумовою для виникнення у платника податку права на отримання пені за п.200.13 ст.200 ПК України є наявність факту погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, суд вважає хибними, заснованими на неправильному тлумаченні зазначеної норми, та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду України в аналогічних справах, зокрема, у вищенаведеній справі № 21-131а14.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у вказаній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачі суду не надали.
При цьому, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що саме бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.
Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.
Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі недоліків та порушень вимог закону у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору на загальну суму 3514,44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.
При цьому, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки протиправна бездіяльністю саме податкового органу призвела до спірних правовідносин.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корп. А) пеню у сумі 234 295 грн. 94 коп., (двісті тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 94 копійки) нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 17.07.2019 року по 29.08.2019 року включно.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корп. А) судові витрати у сумі 3514 грн. 44 коп. (три тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень 44 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 17.01.2020
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.