ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" січня 2020 р. справа № 300/1747/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тимощука О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,
представника позивача - Галіциної Д.С.,
представника відповідача - Якубовського О.О.,
свідків - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
до ОСОБА_4
про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ», -
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (надалі, також - позивач, Військовий інститут танкових військ НТУ "ХПІ") 20.08.2019 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_4 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ" у розмірі 61163,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_4 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у період з 17.08.2018 по 11.01.2019. Наказом від 11.01.2019 № 8 через небажання продовжувати навчання відповідача виключено зі списків особового складу, у зв'язку із чим, на відповідача згідно із умовами контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника інституту та ОСОБА_4 , покладено обов'язок з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у закладі. З огляду на бездіяльність відповідача щодо добровільного відшкодування витрат, позивач, з метою стягнення коштів, звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом долучення належним чином засвідчених письмових доказів, що підтверджують відсутність бюджетних асигнувань на потреби по сплаті судового збору з січня 2019 року по липень 2019 року (а.с.28-30).
Позивачем, у межах строку, встановленого судом, недоліки позовної заяви усунуто (а.с.33-39), відтак, ухвалою суду від 19.09.2019 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, поновлено такий строк та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.1-3).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.11.2019 (а.с.30-35), у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Так, у відзиві відповідач заперечив складення та підписання ним рапортів від 23.11.2018 та від 11.01.2019, вказав на не підтвердження позивачем належними доказами фактичної виплати нарахованого грошового забезпечення у розмірі 37 716,09 грн, витрат на харчування в сумі 10 155,40 грн, на оплату комунальних послуг в розмірі 2 930,63 грн, а також, фактичного отримання відповідачем речового майна на суму 10 360,86 грн.
У поданому відзиві, окрім заперечень на позов, ОСОБА_4 висловив прохання про вирішення питання заміни засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.
За результатами розгляду такого клопотання, судом 06.11.2019 постановлено ухвалу (а.с.145-148), у якій вказано на відсутність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання відповідача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Водночас, суд зазначив, що з огляду на заявлене позивачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду і вирішення даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд даної справи слід здійснювати у судовому засіданні із повідомлення (викликом) сторін. Відтак, судом постановлено здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін 25.11.2019 о 10:00 год.
Під час проведення судового засідання 25.11.2019, судом поставлено на обговорення заявлене відповідачем, у відзиві на позовну заяву, клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи. Проте, під час обговорення можливості проведення почеркознавчої експертизи з ініціативи відповідача, представник відповідача вказав на певні фінансові труднощі та відсутність належних коштів у його довірителя для проведення такої експертизи, у зв'язку із чим від заявленого клопотання відмовився.
Представник позивача у судовому засіданні надала суду для ознайомлення оригінали письмових доказів, а саме: контракт, укладений між сторонами, рапорти, довідки про нарахування грошового забезпечення.
У зв'язку із витребуванням додаткових доказів у представників сторін, судом оголошено перерву у розгляді справи до 05.12.2019 (а.с.166).
Представник позивача, на виконання вимог суду, подала додаткові письмові докази, а саме - копії довідки стосовно забезпечення речовим майном відповідача, роздавальні (здавальні) відомості №465, №749, №907 та №710; інформаційної довідки стосовно витрат на проживання, інформаційної довідки підтверджуючої витрати на харчування, а також, копії договорів, укладених Міністерством оборони України на закупівлю продуктів харчування (а.с.169-211).
У судовому засіданні 05.12.2019 суддею поставлено на обговорення питання про необхідність виклику у судове засідання свідків. Представники сторін проти виклику та допиту свідків не заперечили, додатково представник позивача клопотала перед судом про можливість проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
За наслідком розгляду заявленого клопотання, судом 05.12.2019 постановлено ухвалу, згідно із якою, з метою об'єктивного, повного та всебічного дослідження усіх обставин даної адміністративної справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність проведення допиту свідків - курсантів Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" для підтвердження чи спростування отримання ОСОБА_4 відповідного речового майна та з цією метою, проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.217-219).
У судовому засіданні 13.01.2020, яке проведено в режимі відеоконференції, судом допитано свідків - курсантів Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Так, під час проведення допиту судом встановлено, що свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 навчались разом із відповідачем на одному курсі, а ОСОБА_2 є керівником курсу, де проходив навчання відповідач. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пояснили, що особисто із ОСОБА_4 не знайомі, однак, вказали на відсутність випадків не отримання курсантами речового майна, натомість, підтвердили отримання ними речового майна у повному обсязі, ідентичного тому, що зазначений у роздавальних (здавальних) відомостях про видачу речового забезпечення відповідачу. Водночас, на підтвердження отримання відповідачем речового забезпечення, представник позивача зауважила, що наявне, зі слів ОСОБА_4 , речове майно (спецодяг), яким останнього забезпечено під час проходження строкової військової служби, за своїм зовнішнім виглядом та стилем повинно було відрізнятися від речового майна, виданого під час навчання у Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ", а відтак, і не могло використовуватися як курсантом під час навчання, що в свою чергу спростовує доводи відповідача в частині не отримання ним речового майна.
У свою чергу, ОСОБА_2 пояснив, що особисто видавав ОСОБА_4 зимовий одяг. Також, як й інші свідки, вказав, що видача курсантам речового забезпечення проводилась із кожним з курсантів окремо в кабінеті, одразу після чого, у звітній відомості курсантом проставлявся підпис, для підтвердження отримання відповідного майна.
Представник відповідача під час проведення судового розгляду справи погодився із правильністю нарахованих витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за харчування та отримане грошове забезпечення, однак, вказав на те, що речове майно, зазначене позивачем у довідці-розрахунку відповідач фактично не отримував, що підтверджується візуально різними підписами у роздавально (здавальній) відомості від імені ОСОБА_4 , а також не погодився із правильністю розрахунку позивачем витрат на проживання, а відтак, просив відмовити у задоволенні вимог Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ".
Представник позивача вказала на безпідставність та необґрунтованість доводів представника відповідача, просила позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зауважила, що отримання ОСОБА_4 речового забезпечення підтверджується належними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи та поясненнями свідків, а витрати за комунальні послуги та спожиті енергоносії розраховано виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу із застосуванням тарифів, встановлених для бюджетних установ у місцевості, де розташований вищий навчальний заклад.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази, заслухавши пояснення сторін та свідків, судом встановлено такі обставини.
Наказом т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 17.08.2018 №139 молодшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом в/ч НОМЕР_1 , зараховано на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (а.с.12).
Згідно із наказом т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №202 від 28.08.2018, відповідача зараховано на продовольче забезпечення інституту з вечері 28.08.2018 (а.с.13).
На виконання вимог Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України 28.08.2018, між ОСОБА_4 та Міністерством оборони України в особі т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с.10-11).
Пунктом 1 вказаного контракту, серед іншого, передбачено, що курсант зобов'язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 11.01.2019 №1-К ОСОБА_4 відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання, та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Наказом т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 11.01.2019 №8, відповідача виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення (а.с.14-15).
Підставою для прийняття зазначених наказів стали протокол засідання Вченої ради Військового інституту від 28.11.2018 №5 та рапорт ОСОБА_4 від 23.11.2018 про відрахування з числа курсантів у зв'язку із сімейними обставинами.
Як вбачається із довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з навчанням відповідача, загальна сума, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_4 становить 61 163,01 грн, з яких 10 155,40 грн - витрати на харчування з 28.08.2018 по 11.01.2019; 2 930,63 грн - витрати на проживання з 28.08.2018 по 11.01.2019; 10 360,89 грн - вартість речового майна, яке було видано, але не вислужило встановленого строку; 37 716,99 грн - нараховане грошове забезпечення (а.с.19-20).
Згідно із копією рапорту ОСОБА_4 від 11.01.2019, останній доповів, що під час навчання всіма видами постачання був забезпечений в повному обсязі, претензій до навчального закладу не має, витрати пов'язані з навчанням зобов'язується відшкодувати в добровільному порядку (зворотна сторона а.с.20).
Зважаючи на бездіяльність ОСОБА_4 , щодо добровільного відшкодування нарахованих витрат за навчання, на виконання вимог пункту 7 Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, з метою примусового стягнення таких коштів, позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Вирішуючи даний адміністративний спір, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує приписи Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Положеннями статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII (надалі, також - Закон №1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Стаття 15 Закону №1934-XII визначає, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із пунктом 2 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII) початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною 10 статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини 5 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (надалі, також -Порядок №964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Згідно з пунктом 4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
В силу вимог пункту 8 цього ж Порядку, сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується, зокрема, відповідно до кошторису Міноборони.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (надалі, також - Порядок розрахунку витрат).
Так, положеннями пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.
Витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.
До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г.
При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Як зазначено вище судом, до матеріалів справи представником позивача долучено копії довідок-розрахунків витрат за харчування, за проживання, видане речове майно та нараховане грошове забезпечення (а.с.19-20), якими підтверджується нарахована позивачем сума, що підлягає стягненню.
Разом з цим, представником позивача подано до суду копії роздавальних (здавальних) відомостей від 03.09.2018 №465, від 02.11.2018 №710, від 14.11.2018 №749 та від 14.12.2018 №907 (а.с.172-177), у яких отримання військового майна відповідачем та свідками підтверджується їх особистими підписами.
Загальна вартість отриманого відповідачем майна становить 12 143,12 грн, та сума відшкодування з урахуванням коефіцієнта зносу речей складає 10 360,89 грн, що визначено у довідці-розрахунку нарахувань за відшкодування речового майна, яке було видано, але не вислужило встановленого строку на курсанта ОСОБА_4 (зворотна сторона а.с.19).
Загальна вартість витрат за проживання, що підлягає відшкодуванню за період з 28.08.2018 по 11.01.2019 становить 2 930,63 грн, та за харчування - 10 155,40 грн (а.с.19).
Сума нарахованого грошового забезпечення за період з вересня 2018 року по січень 2019 року, що становить 37 716,09 грн підтверджується копією довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_4 (а.с.20).
Згідно із відмітками на вищевказаних довідках, ОСОБА_4 із відомостями зазначеними в них ознайомився, та претензій не має.
Водночас, як вбачається із копії аркуша бесіди, проведеної з ОСОБА_4 29.12.2018, останнього ознайомлено, серед іншого, із порядком нарахування відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням. Будь-яких заперечень, прохань чи побажань відповідачем не висловлено. Ознайомлення ОСОБА_4 із аркушем бесіди підтверджується його особистим підписом (зворотна сторона а.с.17).
Судом зазначено, що під час проведення судових засідань, представник відповідача погодився із правильністю нарахованої до відшкодування суми за отримане грошове забезпечення та харчування. Проте, представник заперечив правомірність стягнення з ОСОБА_4 витрат за отримане речове майно та проживання, оскільки як стверджує останній, подані позивачем документи на підтвердження відсутності будь-яких заперечень та зобов'язання відповідача відшкодувати нараховані витрати (довідки-розрахунки та рапорт від 11.01.2019) підписані не ОСОБА_4 .
При цьому, жодних доказів на підтвердження доводів, зазначених у відзиві на позовну заяву та судових засіданнях стосовно необґрунтованості нарахованих витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем, а також, фальсифікації позивачем підпису відповідача чи підробки інших документів, долучених до матеріалів справи представником відповідача не надано. Не спростовано також і пояснень свідків, допитаних у судовому засіданні, які підтвердили отримання речового майна у повному обсязі.
Зважаючи на вказане, суд звертає увагу на те, що висновки відповідача та його представника щодо неправомірності нарахованої суми, яка підлягає відшкодуванню у повній мірі ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені жодним належним доказом, а відтак, не спростовують правомірності дій та рішень позивача.
За таких обставин, відповідачем не дотримано вимог частини 1 статті 77 КАС України згідно із якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, за відсутності належного підтвердження протиправності, необґрунтованості дій позивача щодо розрахунку витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_4 , чи добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовому інституті в розмірі 61 163,01 грн, що підтверджується належними письмовими доказами наявними в матеріалах адміністративної справи.
Суд також наголошує, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" перебувають на повному державному забезпечені. Будучи обізнаним під час підписання контракту та при його розірванні про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, відповідач, на момент розгляду судом справи, зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є безумовною підставою для задоволення позовних вимог Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вирішення спору на користь суб'єкта владних повноважень, та відсутність доказів стосовно понесених витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (код ЄДРПОУ - 07905262) витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в розмірі 61 163 (шістдесят одна тисяча сто шістдесят три) гривні 01 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», адреса: вул. Полтавський Шлях, буд. 192, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ - 07905262.
відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Рішення складене в повному обсязі 17 січня 2020 р.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.