ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" січня 2020 р. справа № 300/2238/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Грицюка П.П.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Форовича С.М.,
представника відповідача - Федик Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій щодо звільнення з роботи незаконними, скасування наказів №233-к та №234-к від 06.11.2019, зобов'язання поновити на посаді головного державного інспектора та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 1-2).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем протиправно видані вищевказані накази, якими його притягнено до дисциплінарної відповідальності та звільнено із державної служби. Вказав, що незважаючи на його письмове пояснення та відсутність будь-яких підтверджуючих фактів, комісією 31.10.2019 складено висновок, в якому констатовано факт надання ним платних послуг через мережу Інтернет, а саме, через сайт prombez.if.ua та рекомендовано надати начальнику Управління Росипайлу І.Я. подання щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 66 Закону України «Про державну службу». Комісією протиправно вказано на порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а саме: в мережі Інтернет виявлено мій особистий номер телефону 050-373-3010, який відображається на сайті prombez.if.ua, на якому відображено логотип Державної служби з питань праці, зазначена назва «Охорона праці, Промислова безпека (інформаційно-методична допомога)», номера мобільних телефонів 067-343-2461, 050-373-3010 та електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки цей сайт створений багато років назад ним особисто. Для технічної можливості створення вказаного сайту необхідно було надати свої персональні (анкетні) дані, в тому числі номер банківського рахунку, номер мобільного телефону і електронну адресу. Не надавши необхідних даних - створити сайт prombez.if.ua просто неможливо. Крім того, даний сайт створений з метою безоплатного надання інформації в сфері охорони праці. І номер мобільного телефону 050-373-3010 - це особистий номер позивача, а не службовий. Також, комісією не зазначено жодного посилання на норму закону чи підзаконного нормативно-правового акта, статтю, частину чи пункт, згідно якого позивач нібито незаконно використав логотип Державної служби з питань праці. Вказав, що кошти, які надійшли в сумі 30 грн. на його рахунок були оплачені через термінал без жодної ідентифікації платника як юридичної чи фізичної особи. Тобто, взагалі не зрозуміло, хто і за що переказав дані кошти. Крім того, позивач зазначив, що підставою винесення наказу № 233-к від 06.11.2019 року стало подання комісії Управління від 31.10.2019, однак з указаним поданням його ознайомлено не було. Просив позов задовольнити повністю (а.с. 4-12).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.12.2019 (а.с. 88-101). Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві та у судовому засіданні. Представник відповідача зазначив, що 17.10.2019 на розгляд до начальника Управління Держпраці надійшла службова записка головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Управління Держпраці Руслана Павлюка . Даним документом повідомлялося начальника про виявлення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700. Так, під час проведення перевірки дотримання працівниками Управління Держпраці вимог вищезазначеного закону, встановлено, що позивач через мережу Інтернет надає платні послуги суб'єктам господарювання щодо організації роботи по охороні праці та промислової безпеки. З цього приводу повідомлялося керівника відповідача, що в мережі Інтернет створено сайт prombez.if.ua за посиланням: http://prombez.if.ua/, на якому можна на платній основі придбати перелік документів, методичних матеріалів з питань охорони праці та промислової безпеки. На Інтернет сторінці «proinbez.if.ua» відображено логотип Державної служби з питань праці, зазначена назва «Охорона праці, Промислова безпека (інформаційно-методична допомога)», номери мобільних телефонів НОМЕР_3, НОМЕР_4 та електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1. 17.10.2019 дану службову записку начальником Управління Держпраці передано для відкриття дисциплінарного провадження голові дисциплінарної комісії Управління Держпраці. Наказом від 17.10.2019 № 215-к щодо позивача відкрито дисциплінарне провадження, яке проводилося Дисциплінарною комісією Управління Держпраці в період з 17.10.2019 по 31.10.2019. За результатами проведеного розгляду дисциплінарної справи, за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: перевищення службових повноважень, використання повноважень у приватних інтересах, недотримання спеціальних обмежень у сфері запобігання корупції, правил етичної поведінки державних службовців, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, що передбачено вимогами ст. 8, п. 2, 4, 5, 7, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700, загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 року №158, посадової інструкції, затвердженої 03.01.2017, на підставі ч. 1 ст. 64, п. 4 ч. 1, ч. 2, 3, 4, 5 ст. 66, ст. 77 Закону України «Про державну службу» до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. Вказав, що оскаржувані накази прийняті із дотриманням законодавства, просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив 20.12.2019 (а.с. 185-186). В даній відповіді на відзив вказав, що в ході службової перевірки відповідачем жодним чином не встановлено і не доведено факту надання ним платних послуг через сайт prombcz.if.ua, а сама по собі закладка «Оплата та доставка» являється необхідною закладкою (опцією) при створенні даного сайту. Жодних чітких фактів та чітких доказів відповідачем не вказано та до суду не надано. Нових фактів, що стосуються суті справи не зазначено. В тому числі, не надано розширене пояснення або уточнення доводів дисциплінарної комісії щодо обгрунтування висновку. Не вказано повноту та достовірність підстав, на основі яких керівництво Управління прийняло рішення про звільнення.
Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив, яка надійшла на адресу суду 30.12.2019. В даному запереченні відповідач підтримав свою правову позицію визначену у відзиві. Просив позов задовольнити повністю.
Суд заслухав пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, ч. 6 ст. 43 Конституції України встановлено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Преамбулою Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) передбачено, що цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Пунктами 1, 2, 9 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки, додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) визначено коло суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, серед яких пп.в п.1 ч.1 визначено державних службовців.
Статтею 22 Закону № 1700-VII забороняється особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовуючи будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Статтею 25 Закону № 1700-VII, встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме зазначено, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
При цьому, пунктами 2, 4, 5, 7, 9 частини 2 даної статті передбачено, що дисциплінарними проступками є: 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Згідно ч.5 ст. 66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 86 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
При цьому, частиною 1 статті 68 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Частиною 10 даної статті передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Частина 11 вказаної статті визначає, що суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно Загальних Правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби 05.08.2016 року № 158, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування при виконанні посадових обов'язків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов'язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби. Державний службовець повинен використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України. Державним службовцям забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Державні службовці мають право використовувати робочий час тільки в межах посадових обов'язків та доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України.
Відповідно до Положення про Управління Держпраці в Івано- Франківській області, затвердженого наказом Голови Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 начальник Управління Держпраці здійснює добір кадрів в Управлінні Держпраці, призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців та працівників Управління Держпраці, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників) (а.с. 103-108).
Судом досліджено, що ОСОБА_1 в період з 11.07.2016 по 07.11.2019 працював на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв'язку, відповідно до наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі - Управління) № 180-к від 18.07.2016 (а.с. 113).
17.10.2019 головним спеціалістом Управління з питань запобігання та виявлення корупції Павлюком Р.П. підписано та скеровано начальнику Управління Росипайлу І.Я. службову записку про перевірку дотримання працівниками установи вимог Закону України «Про запобігання корупції». В даній службовій записці зазначено, що позивач через мережу Інтернет надавав платні послуги суб'єктам господарювання щодо організації роботи по охороні праці та промислової безпеки, а тому, в його діях вбачається порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (а.с 195).
На підставі вищевказаної службової записки 17.10.2019 начальником Управління підписано наказ № 215-к «Про дисциплінарне провадження щодо головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв'язку ОСОБА_1 ». (а.с. 196-197).
Згідно даного наказу стосовно позивача відкрито дисциплінарне провадження, відсторонено від виконання посадових обов'язків та доручено дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Управління (надалі - Комісія) у період з 17.10.2019 по 01.11.2019 сформувати та розглянути дисциплінарну справу надавши свої пропозиції.
З вищевказаним наказом позивача було ознайомлено 17.10.2019 та надано можливість надати письмові пояснення з приводу даних обставин (а.с. 199).
Позивачем 17.10.2019 надані письмові пояснення щодо обставин справи (а.с. 200).
Також, 18.10.2019 головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Павлюком Р.П., як ініціатором та виконавцем перевірки дотримання працівниками Управління Держпраці вимог Закону України «Про запобігання корупції», надані письмові пояснення з приводу відомих йому обставин справи (а.с. 202) .
Судом досліджено, що під час розгляду зібраних матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарною комісією встановлено, що в мережі Інтернет створено сайт prombez.if.ua за посиланням: http://prombez.if.ua/. на якому можна на платній основі придбати перелік документів, методичних матеріалів з питань охорони праці та промислової безпеки.
Меню сайту складається з наступних вкладок: головна, каталог, оформлення замовлення, оплата та доставка, контакти, зворотній зв'язок, корзина.
У вкладці «Каталог» приведено перелік основних документів, методичних матеріалів, журналів, бланків, посвідчень, які можна придбати на сайті.
У вкладці «Оформлення замовлення» повідомлено, як правильно оформити замовлення на сайті.
У вкладці «Оплата та доставка» зазначено, що у вкладці «Каталог» потрібно вибрати потрібну літературу, вказати кількість і натиснувши значок «Корзина» оформляється і надсилається замовлення. У відповідь отримується лист-підтвердження з платіжними реквізитами. Оплата здійснюється готівкою на вказані реквізити картки Приватбанку, як передоплата. По перерахунку не працюємо. Після отримання коштів, на вказану адресу Нової пошти надсилається замовлення або файли документів на адресу скриньки e-mail, в залежності від обраного способу доставки. Оплату також можна зробити замовлення після отримання на Новій пошті або Укрпошти. Спосіб оплати вказувати при оформленні замовлення або повідомити по телефону.
У вкладці «Контакти» зазначено мобільні телефони НОМЕР_3, НОМЕР_4 ОСОБА_3 , назву сайту «prombez.if.ua», e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., адреса: м. Калуш, вул. Євшана 9, інженерний корпус, кабінет 411».
З метою перевірки факту актуальності інформації зазначеної на сайті, здійснено замовлення «Методичний посібник по курсу охорона праці, запитання та відповіді».
Вартість вказаного замовлення становила 30 (тридцять) грн 00 коп, спосіб доставки - e-mail, спосіб оплати - передплата. Після здійснення замовлення, на сайті з'явилось повідомлення: «На Ваш e-mail відправлено лист, Ваше замовлення № 1417 відправлено. Передплата здійснюється на картку Приватбанк НОМЕР_1, ОСОБА_1 . Доставка літератури буде здійснена після оплати даного рахунку. При бажанні отримати замовлення накладеним платежем (післяплата), зателефонуйте за телефонами НОМЕР_3, НОМЕР_4, Володимир».
16.10.2019 о 8 годині 56 хвилин (тобто під час робочого часу) із сайту «prombez.if.ua» на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло повідомлення по замовленню № 1417, де зазначено про замовлення методичного посібника по курсу охорона праці, запитання та відповіді, вартістю 30 грн. та вказано, що передплата здійснюється на картку Приватбанк НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Після того як, була здійснена оплата послуги в розмірі 30 грн. на банківську картку НОМЕР_1 , із електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1. яка належить позивачу, на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов файл, який містив електронний варіант «Методичного посібника по курсу охорона праці. Запитання та відповіді».
Також , з метою підтвердження належності кабінету № 411, за адресою м. Калуш вул. Євшана 9, згідно з договором оренди від 01.03.2013 року №341- юр-9, який розірвано 01.01.2018, Управлінням Держпраці в Івано- Франківській області направлено запит до AT «Оріана» (лист № 19-07/15- 10/6223 від 23.10.2019 року). Листом від 24.10.2019 року № 1164 AT «Оріана» повідомило, що відповідно до договору оренди від 01.03.2019 року № 341-юр-9 на час його дії, в кабінеті № 411, за адресою м. Калуш вул. Євшана 9 перебували працівники Управління Держпраці в Івано-Франківській області (а.с. 248-244).
Водночас, вказана адреса та номер кабінету також збігається з інформацією розміщеною у вкладці «Контакти» на сайті «prombez.if.ua».
Суд констатує, що дані обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копіями роздруківок знімків екрану монітору комп'ютера (скріншотів) із інтернет-сторінок сайту http://prombez.if.ua/ (а.с. 207-212); копією квитанції терміналу банківської установи про переказ коштів в розмірі 30 (тридцять) гривень на банківський рахунок ОСОБА_1 (а.с. 213); копією «Методичного посібника по курсу ОП, запитання та відповіді».
При цьому, в судовому засіданні позивач фактично підтвердив встановлені службовою перевіркою обставини, вказавши, що даний сайт ним створено самостійно декілька років тому, з внесенням своїх персональних даних та розміщенням логотипу Держпраці. Вказав, що замовлень на сайті було не багато, так в 2018 році ним опрацьовано два замовлення та одне замовлення в 2019 році, яке і стало підставою для проведення перевірки.
При цьому, позивач заперечив факт отримання ним оплати за такі послуги, що спростовується вищезазначеними дослідженими матеріалами справи.
Також, в своїх поясненнях позивач вказав, що методичний посібник є його інтелектуальною власністю і він вправі ним розпоряджатися, оскільки проводить відповідні навчання з питань охорони праці.
Суд критично оцінює дані твердження позивача, так як досліджений в судовому засіданні «Методичний посібник по курсу ОП, запитання та відповіді» за своїм змістом не є методичною літературою, а являється переліком тестових запитань з відміткою правильних відповідей. Крім того, даний посібник не містить будь-яких даних з приводу авторства позивача щодо його складання.
31.10.2019 Комісією складено висновок, в якому констатовано факт надання позивачем платних послуг через мережу Інтернет, а саме через сайт prombez.if.ua та рекомендовано надати начальнику Управління Росипайлу І.Я. подання щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 66 Закону України «Про державну службу» (а.с. 245-247).
Після ознайомлення з висновком Комісії, позивачем 04.11.2019 надано письмове пояснення, згідно якого позивач зазначив, що Комісія з розгляду дисциплінарної справи щодо нього професійно та інформативно виклала всі обставини допущеного ним проступку. Просив при прийнятті рішення щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності взяти до уваги пом'якшуючі обставини та бездоганну роботу на протязі більше двадцяти років (а.с. 251).
За результатами затвердженого Висновку - 31.10.2019 головою Комісії та її членами підписано і скеровано на ім'я начальника Управління подання Комісії з пропозицією застосувати щодо позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби (а.с. 248-249).
На підставі подання Комісії від 31.10.2019, начальником Управління прийнято наказ № 233-к від 06.11.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв'язку ОСОБА_1 », згідно якого вирішено застосувати стосовно ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби (а.с. 250).
Наказом начальника Управління № 234-к від 06.11.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено 07.11.2019 за п. 4 ч. 1 ст. 86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку (а.с. 172).
Згідно з наказом Управління Держпраці від 06.11.2019 № 235-к внесено зміни до наказу від 06.11.2019 року № 234-к в частині зазначення статті Закону України «Про державну службу», а саме: слова «стаття 86» замінено словами «стаття 87» (а.с. 173).
Як встановлено судом, 07.11.2019 позивача ознайомлено з наказом Управління Держпраці від 06.11.2019 року № 235-к. Проте, підписувати його позивач відмовився, про що 07.11.2019 року складено акт відмови від підпису про ознайомлення (а.с. 175). Копію наказу Управління Держпраці від 06.11.2019 року № 235-к супровідним листом від 07.11.2019 №14-32/15-10/6542 направлено позивачу на електронну адресу lucivvolodvmyr@ukr.net, яка була зазначена ним для доведення до відома інформації та документів (а.с. 177-178). Крім того, 07.11.2019 ОСОБА_1 зазначено на необхідності отримати трудову книжку, відповідно до чинного законодавства. Однак, позивач відмовився від її отримання, про що складено акт відмови від отримання трудової книжки (а.с. 176). Відповідно до акту прийому-передачі документів від 07.11.2019 позивач передав завідувачу сектору персоналу Управління Держпраці службове посвідчення № 0167 (а.с. 174).
Крім того, на поштову адресу місця проживання ОСОБА_1 відповідачем направлено повідомлення від 07.11.2019 року №14-32/15-10/6541 про необхідність з'явитися до Управління Держпраці за трудовою книжкою або надати згоду на відправлення трудової книжки поштовим відправленням (а.с. 179).
Судом встановлено, що дане повідомлення, копія наказу від 06.11.2019 № 235-к разом із супровідним листом від 07.11.2019 № 14-32/15-10/6542, копія акту про відмову від отримання трудової книжки від 07.11.2019 року, надіслані відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладеного у ньому 07.11.2019 року (а.с. 180). 07.11.2019 позивач особисто з'явився в Управління Держпраці та отримав трудову книжку, що підтверджується витягом із Книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них (а.с. 181-182).
З досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що Комісія при розгляді дисциплінарної справи ОСОБА_1 та аналізі вчиненого ним проступку правомірно прийшла до висновку, що позивач порушив вимоги ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: п. 2 - порушення правил етичної поведінки державних службовців; п. 4 - дії, що шкодять авторитету державної служби; п. 5 - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; п. 7 - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; п. 9 - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Саме такі порушення вимог ст. 65 Закону України «Про державну службу» визначено Комісією у поданні від 31.10.2019 та стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів (а.с. 248-249). Щодо відсутності посилань на порушення позивачем пунктів 4 та 5 вказаної статті у висновку комісії (а.с. 245-247) суд вважає це опискою, скільки обставини виявленого порушення, які зазначені комісією у висновку та поданні є тими самими та відповідають встановленим судом обставинам справи.
При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що під час визначення виду стягнення, начальником Управління не враховано характер проступку, не розписано обставин, за яких кожен вид проступку було вчинено, не зазначено жодних пом'якшуючих обставин та відсутність чи наявність обтяжуючих обставиш. Також, на думку позивача, поза увагою керівника залишились результати оцінювання його службової діяльності державного службовця, наявність чи відсутність заохочень, стягнень та його ставлення до служби, а також характеризуючи дані відділу кадрів.
Так, дані твердження спростовуються дослідженими матеріалами справи, в тому числі відповідними матеріалами службового розслідування, висновком та поданням Комісії, в яких зазначено характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Враховуючи наведене, на підставі Подання дисциплінарної комісії від 31.10.2019, за результатом розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, в тому числі заохочення, стягнення, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, начальником Управління Держпраці правомірно прийнято рішення про звільнення позивача з посади державної служби за п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог, не спростовують.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатньо належних, достовірних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність дій та прийняття оспорюваних наказів виходячи з вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність вчинених дій та прийняття оспорюваних наказів про застосування до позивача дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваних наказів у наведеній частині діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законів України, обґрунтовано, із врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим у адміністративного суду відсутні будь-які обґрунтовані правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Приймаючи до уваги все вище викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову позивачеві слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625), вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Грицюк П.П.
Рішення складене в повному обсязі 17 січня 2020 р.