ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" січня 2020 р. справа № 300/2305/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Грицюка П.П.,
за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ковалюка С.Я.,
свідка - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення, -
ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 1-2).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно 06.11.2019 оголошено йому догану. Пояснив, що першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником штабу підполковником ОСОБА_4 накладене на нього стягнення за порушення форми одягу. Враховуючи допущене порушення вважає вказане дисциплінарне стягнення занадто важким. Крім того, догану оголошено перед його підлеглими та під час чергування, чим порушено вимоги ст.ст. 89, 97 Дисциплінарного статуту ЗС України. Просив визнати протиправним та скасувати дане дисциплінарне стягнення (а.с. 4-6).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.12.2019 (а.с. 26-27). Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Суд заслухав пояснення позивача, представника відповідача, свідка, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг та Законом України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно вимог ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Частиною 2 статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 89 Дисциплінарного статуту визначено, що накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.
Відповідно до вимог ст. 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Судом встановлено, що з 13.06.1995 ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником штабу підполковником ОСОБА_4 06.11.2019 здійснена перевірка проведення розводу добового наряду. Під час перевірки зовнішнього вигляду особового складу сержант з матеріального забезпечення 1-ї патрульної роти патрульного батальону старший прапорщик ОСОБА_3 знаходився з порушенням форми одягу, а саме перебував у літньому головному уборі (кепі бойова). Дані обставини зазначені у відповідному рапорті (а.с. 9).
Даним рапортом також підтверджено, що старшому прапорщику ОСОБА_3 за порушення форми одягу оголошено дисциплінарне стягнення «догана».
Згідно даного рапорту та пояснень позивача, які не заперечено і не спростовано відповідачем, дане дисциплінарне стягнення оголошене позивачу під час проведення розводу добового наряду першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником штабу підполковником ОСОБА_4 в присутності особового складу різної категорії (солдати, сержанти, офіцери).
Дисциплінарне стягнення внесено до службової картки військовослужбовця (а.с. 15).
З приводу допущеного позивачем правопорушення суд зазначає наступне.
Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби, серед яких абзацом 12 ст. 11 зазначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Визначають порядок носіння військової форми одягу Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України та ліцеїстами військових ліцеїв, які затверджені наказом Міністерства оборони України від 20.11.2017 №606, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №150231370.
Судом встановлено, що Наказом начальника Івано-Франківського гарнізону №40 від 28.10.2019 наказано особовому складу військових чистин та установ гарнізону з 31.10.2019 перейти на носіння зимової форми одягу (а.с. 33).
Відповідно до телеграми 227, начальник Західного територіального управління Національної гвардії України з метою перевірки готовності зимової форми одягу вимагав провести стройові огляди військових частин. Згідно даної телеграми форма одягу для перевірки - польова зимова кольору оливи, в шапках фесках зі знаком Національної гвардії України нашивним (а.с. 44).
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем, як військовослужбовцем, під час проходження військової служби допущено 06.11.2019 порушення форми одягу.
При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача, що порушення допущено не з його вини, оскільки зимова шапка йому не видавалась. Зокрема, як встановлено попередньо, телеграмою 227 визначена форма одягу для перевірки - польова зимова кольору оливи, в шапках фесках зі знаком Національної гвардії України нашивним.
Поряд з цим, отримання позивачем шапки-фески підтверджується роздавальною відомістю №661 від 10.10.2019 (а.с. 34) та показами свідка ОСОБА_2 .
Щодо допущених відповідачем порушень під час накладення дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.
Як встановлено попередньо, дисциплінарне стягнення оголошене позивачу під час проведення розводу добового наряду першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником штабу підполковником ОСОБА_4 , що є порушенням вимог статті 89 Дисциплінарного статуту, оскільки накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.
Крім того, дисциплінарне стягнення оголошене позивачу у присутності особового складу різної категорії (солдати, сержанти, офіцери), чим порушено вимоги ст. 97 Дисциплінарного статуту.
Також, з досліджених матеріалів справи встановлено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду не враховувались характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що допущені відповідачем порушення вимог Дисциплінарного статуту при накладені на позивача дисциплінарного стягнення є очевидною ознакою його протиправності. Як наслідок, з метою захисту порушеного права позивача, таке дисциплінарне стягнення підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій та рішень, у той час як позивач навів достатньо обставин на підтвердження позовних вимог, а відтак адміністративний позов слід задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати накладене 16.11.2019 першим заступником командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - начальником штабу підполковником ОСОБА_5 на сержанта з матеріального забезпечення 1-ї патрульної роти патрульного батальйону старшого прапорщика ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення "догана".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 14323422), вул. Чорновола, 161, м. Івано-Франківськ, 76005.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.
Рішення складене в повному обсязі 17 січня 2020 р.