13 січня 2020 року Справа № 280/3515/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, буд. 147, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 20508338)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” (вул. Олександрівська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДРПОУ 31836801)
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” (далі - відповідач), в якому (з урахуванням уточненого) позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 45112,02 грн.
Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судовому засіданні 10.09.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10.09.2019 відкладено розгляд справи на 10.10.2019.
Ухвалою суду від 10.10.2019 постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим.
Ухвалою суду від 10.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 11.11.2019.
У зв'язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 05.11.2019 по 15.11.2019 на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 №02-35/19/92, підготовче засідання було перенесено на іншу дату, а саме - 16.12.2019.
Ухвалою суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2020.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 27 осіб. Таким чином, на думку позивача, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у відповідача повинна складати 1 особу. Згідно інформації, наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області середньооблікова кількість штатних працівників по підтприємству складала 12 осіб, у тому числі середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця склала 0 осіб. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” 45112,02 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У судовому засіданні 13.01.2020, за клопотанням представників сторін, судом ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У відповідності до приписів ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення складене у повному обсязі до закінчення встановлених цим Кодексом строку розгляду відповідної справи.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідач 26.02.2019 подав до Запорізхького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (за формою №10-ПІ), в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 24 осіб з середньорічною заробітною платою 42727,50 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 3 особи.
Листом від 16.06.2019 №03-564/1087 позивач повідомив відповідача, що згідно показників поданого підприємством звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік підприємство виконали норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно до інформації, наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області, в 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві склала 12 осіб, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність дорівнює 0. Отже, фактично на підприємстві в 2018 році не виконувався норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що відповідно до ст.. 20 Закону тягне за собою нарахування адміністративно-господарських санкцій в сумі 21363,75 грн.
З метою встановлення факту виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення» щодо надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, позивачем подано запит до Директору Запорізького районного центру зайнятості від 17.07.2019 №04-324/1317, яки в подальшому був пере направлений за належність для виконання до Енергодарського міського центру зайнятості.
Згідно листа Енергодарського міського центру зайнятості №666-03/01-18 від 16.09.2016 відповідач за період з грудня 2017 по грудень 2018 року н інформував Енергодарську міську філію Запорізького обласного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів (звітність за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)0» не надавалась. Тому інваліди на підприємство не направлялись.
Відповідно до розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, станом на 19.07.2019 сума адміністративно-господарських санкцій Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” складає 45112,02 грн., яка на час розгляду справи не сплачена.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року N 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за N 528/19266 (далі Положення №129), є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.
Згідно з пунктом 12 Положення №129 Фонд утворює, ліквідовує та реорганізовує територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності працівників Фонду і коштів, передбачених на утримання Фонду, за погодженням з Мінсоцполітики.
Зі змісту п. 6 Положення №129 вбачається, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань:
1) спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо:
організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків;
збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю;
ведення претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів наділені повноваженнями здійснювати аналіз та перевірку правильності розрахунків у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а також займатися збором сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі шляхом звернення до суду.
Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон № 875).
Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Так, згідно частини третьої статті 18 Закону №876 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 були затверджені форма статистичної звітності №3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядок подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Згідно абз. 3 п. 1 р. 111 вказаного Порядку у пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), яких роботодавець може працевлаштувати. За бажанням роботодавця може проводитись деталізація категорій претендентів на вакансію з урахуванням категорій громадян, перелік яких наведений у статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", а також внутрішньо переміщених осіб.
П. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає, що до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно п. 3 вказаного Порядку форма N 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.
Згідно п. 5 вказаного Порядку форма статистичної звітності №3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Судом встановлено, що згідно інформації наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області, в 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві склала 12 осіб; середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність дорівнює 0; за звітний 2018 рік відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю. При цьому відповідач не вживав заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю, про що свідчить неподання відповідачем форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" протягом 2018 року.
Таким чином, відповідач не виконав вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо забезпечення працевлаштування однієї особи з інвалідністю у період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - сума адміністративно-господарських санкцій) визначається Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю та пені за період за 2018 рік у розмірі 45112,02 грн.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Позовні вимоги Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, буд. 147, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” (вул. Олександрівська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДРПОУ 31836801) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” (вул. Олександрівська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДРПОУ 31836801) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, буд. 147, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 20508338) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 45112,02 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.01.2020.
Суддя А.В. Сіпака