про задоволення заяви про відвід судді
16 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/625/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: представник - Лазаренко О.О.,
відповідача: представник - Олашин О.М.,
розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 11 лютого 2019 року №34 а/с дск про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань Головного управління національної поліції в Закарпатській області; 4) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яка полягає у неприйнятті позитивного рішення про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з 08 січня 2019 року; 5) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області оформити і видати наказ про перебування у відпустці.
16 січня 2020 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про відвід судді, обґрунтовану наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Зокрема, зазначає, що суддею Ващиліним Р.О. при прийнятті ухвали від 04.09.2019 р. про залишення позову без розгляду, скасованою в подальшому судом апеляційної інстанції, було допущено порушення норм процесуального права, а саме, надано перевагу доказам і доводам відповідача, тоді як аргументи та докази позивача залишені поза увагою. Вважає, що норми ст. 36 КАС України не містять конкретного та вичерпного переліку підстав для відводу (самовідводу) судді, однак з їх змісту вбачається, що такий не може брати участь у розгляді справи за наявності обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості. Тому, незважаючи на те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, приматом залишається гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд, яке покликане забезпечити достатній рівень довіри до суду і судових рішень.
В підготовчому судовому засідання 16 січня 2020 року представник позивача заявлене позивачем клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача в засіданні суду 16 січня 2020 року проти задоволення заяви про відвід судді заперечили з мотивів її безпідставності.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді, суд зазначає наступне.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентують принцип незмінності складу суду, відповідно до якого справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи), суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (пункти 1.1-1.2).
Об'єктивність судді, згідно з Бангалорськими принципами, є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Зазначений принцип передбачає те, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Разом з тим, з метою уникнення сумніві в неупередженості судді, положеннями ст. 36 КАС України визначені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), серед яких:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Право кожного на незалежний та безсторонній суд гарантується також ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до положень якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим судом.
Зазначене право кореспондується з основним завданням адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний усунути найменшу підозру у заінтересованості чи упередженості судді під час розгляду справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, оскільки при здійсненні правосуддя головним є публічний інтерес. Враховуючи наведене, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, є важливим елементом права, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У рішенні "Газета-Центр проти України" від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться".
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року).
З огляду на наведене відводу підлягає суддя не лише у разі існування конкретних фактів що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Так, як вбачається з поданої заяви про відвід судді, у ОСОБА_1 сформувалося враження про необ'єктивність та упередженість головуючого судді Ващиліна Р.О., пов'язане з тим, що таким при вирішенні питання про залишення позову без розгляду надано, на думку позивача, перевагу доказам і доводам відповідача, тоді як його аргументи та докази залишені поза увагою.
За таких обставин, враховуючи установлене в позивача враження щодо упередженості та необ'єктивності головуючого судді Ващиліна Р.О. при розгляді даної адміністративної справи, з метою недопущення виникнення у майбутньому сумнівів у законності та обґрунтованості прийнятого рішення, суд вважає за необхідне подану заяву про відвід судді задовольнити.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 40, 243, 248 КАС України, суд, -
1. Заяву позивача про відвід головуючого судді Ващиліна Р.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Адміністративну справу №260/625/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії - передати до відділу документального забезпечення (канцелярії) для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 17 січня 2020 року.
Суддя Р.О. Ващилін