14 січня 2020 року м. Ужгород№ 260/1495/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Стенавській А.М.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з"явився,
представник позивача: адвокат Софілканич Марина Іванівна,
відповідач: Берегівська міська рада - представник Веждел Володимир Іванович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Берегівської міської ради (90201, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 14 січня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 17 січня 2020 року.
18 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправними та скасувати рішення Берегівської міської ради від 12.07.2019 р. № 1580 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 " орієнтовною площею 0,0250 га, за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01)"; 2) зобов'язати Берегівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0250 га. за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01)".
21 жовтня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.
1. Позиції сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у порушення його прав відповідач відмовив у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0250 га за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вказує, що оскаржуване рішення не містить посилань на підстави для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації, визначені чинним законодавством.
12 листопада 2019 року, представником відповідача подано відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Берегівська міська рада повідомляла позивача про те, що в плані розвитку м. Берегове на 2019 рік передбачено прокладання мережі водопостачання та водовідведення у районі вулиць Гуняди, Чайковського, Бем Йожефа , Лисенка у зв'язку з чим Берегівська міська рада вважає недоцільним відведення у приватну власність вказаної позивачем земельної ділянки. Як наслідок, 12.07.2019, Берегівська міська рада прийняла рішення № 1579 «Про надання дозволу Управлінню комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради в особі територіальної громади м. Берегове на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води). У вищевказаному рішенні мова йде про ділянку, щодо якої і виник спір між Позивачем та Берегівською міською радою. Оскільки, зазначена земельна ділянка була необхідна для забезпечення життєдіяльності міста, а саме для розміщення інженерної споруди (каналізаційно-насосної станції), Берегівська міська рада об'єктивно не могла прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 позивачу. У зв'язку з вищевказаними фактами, Берегівська міська рада прийняла рішення №1580 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1» позивачу.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Обставини, встановлені судом
18 грудня 2018 року, позивач звернувся до Берегівської міської ради із клопотанням про розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1" орієнтовною площею 0,0250 га, за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
13 червня 2019 року, Управління комунального майна та земельних відносин звернулося до Берегівської міської ради із заявою № 63 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_2, орієнтованою площею 0,0250 га за цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури виробництва та розділення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)» (код КВЦПЗ 11.04), (а.с. 29).
12 липня 2019 року, рішенням 42 сесії сьомого скликання Берегівської міської ради №1579 «Про надання дозволу Управлінню комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради в особі територіальної громади м. Берегове на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2» вирішено надати дозвіл Управлінню комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади міста Берегове в особі Берегівської міської ради за адресою: АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,0300 га за цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)» (код КВЦПЗ 11.04), (а.с. 28).
12 липня 2019 року, рішенням 42 сесії сьомого скликання Берегівської міської ради №1580 «Про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 » вирішено відмовити в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0250 га, за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01), (а.с. 13).
Не погоджуючись із рішеннями відповідача позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано ЗК України.
Так, згідно з частиною першою статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "г" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Отже, ОСОБА_1 має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у розмірі не більше 0,10 гектара.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2019, позивач звернувся до Берегівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0250 га по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". До заяви позивачем додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та повідомлено, що право безоплатної приватизації ним за вказаним цільовим призначенням не використано.
Таким чином позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний пакет документів, що не заперечувалося відповідачем.
За приписами частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ЗК Українивизначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому, зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Крім того, даною нормою встановлено місячний строк для розгляду даного клопотання.
Зі змісту рішення Берегівської міської ради від 12.07.19 № 1580 слідує, що відповідач не зазначив вмотивовану відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та порушив строки розгляду даного клопотання..
При цьому, відповідачем не надано суду доказів реєстрації права власності, користування чи оренди спірної земельної ділянки за третіми особами як станом на час прийняття оскаржуваного рішення, так і станом на час розгляду даної справи судом.
Доводи представника відповідача про те, що 12 липня 2019 року, рішенням 42 сесії сьомого скликання Берегівської міської ради №1579 «Про надання дозволу Управлінню комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради в особі територіальної громади м. Берегове на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2» вирішено надати дозвіл Управлінню комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади міста Берегове в особі Берегівської міської ради за адресою: АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,0300 га за цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)» (код КВЦПЗ 11.04) не підтверджують правомірність оскаржуваного рішення, оскільки позивачем раніше було подано клопотання, а саме 18 грудня 2018 року та даний факт не заперечувався відповідачем у судовому засіданні.
Крім того, аналіз положень статей116,118 ЗК Українидає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними правовим наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність; надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише вказує на фактичну відсутність речових прав та обтяжень щодо обраної земельної ділянки.
Відтак, спірне рішення відповідача прийняте без врахування таких обставин:
1) до моменту внесення до державного земельного кадастру запису про реєстрацію речових прав на нерухоме майно за суб'єктом щодо певної земельної ділянки, остання вважається вільною;
2) отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
У контексті наведеного спору суд визнає визначальною ту обставину, що отримання позивачем дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.18 у справі № 826/5735/16) . Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Проте, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 23.01.19 у справі № 308/10112/16-а.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні достатні підстави вважати, що спірна земельна ділянка площею 0,0250 га є обтяженою правами будь-яких третіх осіб.
Відповідно до статті 77 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог даної статті, відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження правомірності спірного рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Берегівської міської ради від 12.07.2019 р. № 1580 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 " орієнтовною площею 0,0250 га за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01)".
У той же час щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд звертає увагу на такі обставини.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про відсутність можливості та наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.
Відтак, з урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язати Берегівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 " орієнтовною площею 0,0250 га за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01)" із врахуванням висновків суду.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджено квитанцією № 123 від 15.10.19, (а.с. 5).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Берегівської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Берегівської міської ради від 12.07.2019 р. № 1580 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 " орієнтовною площею 0,0250 га за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01)".
3. Зобов'язати Берегівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 " орієнтовною площею 0,0250 га за цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" (код КВЦПЗ 02.01)".
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Берегівської міської ради (90201, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683) судові витрати у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяТ.В.Скраль