13 січня 2020 року м. Житомир справа № Н/806/475/17
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідачів Болохівського А.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської обласної державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Позивач звернувся до суду із заявою про скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17.
Ухвалою від 28.11.2019 відкрито провадження про скасування ухвали за нововиявленими обставинами у справі та призначено судове засідання на 18.12.2019.
18.12.2019 відкладено розгляд справи за клопотанням позивача на 13.01.2020.
В судовому засіданні 13.01.2020, в ході розгляду справи, позивач заявив відвід головуючому у справі - судді Капинос О.В., про що подав письмову заяву. В обгрунтування заяви зазначив, що суддею Капинос О.В. в судовому засіданні відмовлено у задоволенні його клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, що передбачено ст.44,81 КАСУ та тим самим продемонстровано необ"єктивність та прихильність суду до відповідача у справі, факт чого підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, якою вирішено питання ідентифікації прихильності суду до відповідача через призму процесуальної поведінки через відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів. Такі обставини, на його думку, вказують на неможливість вчиненння правосуддя таким складом суду.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти заяви про відвід.
Розглянувши подану позивачем заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Також під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини розуміє таке його використання, що спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, що суперечить принципу правової визначеності. Суд вказав, що "існує велика кількість змішування таких категорій як зловживання процесуальним правом і реалізація процесуальних прав". У ряді випадків ЄСПЛ наголосив, що подання до суду завідомо безпідставних позовів, оскарження судових рішень при повному усвідомленні їх правильності, порушення перед судом безцільних клопотань лише для затягування процесу, є зловживанням правом.
Підстави для відводу судді визначені у ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України .
Відповідно до п. 4, 5 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В свою чергу, за змістом ч.1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи, який повинен бути вмотивованим.
В той же час, у відповідності з положеннями ч.4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
Відтак, незгода сторони з постановлення суддею ухвали, якою вирішено процедурне питання, не визнається у розумінні вказаних вище норм підставами для відводу.
Подібного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 03.07.2019 у справі №826/14033/17
Таким чином, незгода з ухваленою судом усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням не може бути законною підставою для відводу у розумінні ч.4 ст.36 КАС України.
Частиною 4 ст. 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17 необхідно зупинити до вирішення питання про відвід судді Капинос О.В.
Керуючись статтями 7,31,39,40,236,243,248,256,294 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Зупинити провадження у справі №Н/806/475/17 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17 за позовом ОСОБА_2 до Житомирської обласної державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, до вирішення питання про відвід.
Передати заяву про скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17 для визначення головуючого судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст ухвали складений 17 січня 2020 року