07.08.07
Справа №АС12/375-07.
Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.
При секретарі судового засідання Бардаковій О.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Тумка В.А. (дов. № 343 від 12.06.2007 р.)
від відповідача - Марченко О.О. (дов. № 39710/9/10-009 від 18.06.2007 р.); Бистров І.М. (дов. № 46829/9/10-009 від 19.07.2007 р.)
Розглянувши матеріали справи № АС 12/372-07
за позовом - Акціонерного товариства закритого типу «Сумський фарфоровий завод», м. Суми
Державної податкової інспекції в м. Суми
про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень
Предмет справи: Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 23.01.2007 року № 0000312311/1/72013 та від 03.04.2007 року № 0000312311/2/72013.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним: у відповідача не було підстав до валового доходу кредиторської заборгованості перед підприємцем Братушка Н.К. Також позивач вважає завищеним нарахування штрафних санкцій за віднесення до валових витрат - витрат за енергоносії, пов»язані з поліпшенням основних фондів.
Відповідач вимоги не визнає, посилаючись на обставини, які були встановлені при перевірці.
Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався з 19.07.2007 року до 12:20 годин 30.07.2007 року, з 30.07.2007 року до 11:20 годин 07.08.2007 року оголошувалася перерва.
Розглянувши матеріали справи, суд
ДПІ в місті Суми була проведена планова виїзна перевірка АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04. 2005 по 30.06.2006 року.
За результатами перевірки (акт від 6 листопада 2006 року № 6893/2311/00310433/26 встановлено порушення підприємством вимог п.п. 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4. п.п. 5.3.2 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та донараховано податок на прибуток на загальну суму
38 757 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 06 року № 0000312311/0/72013 до АТЗТ «Сумський фарфоровий завод», з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосовано штрафні санкції на суму 19 378.50 грн.
В акті перевірки від 6 листопада 2006 року № 6893/2311/00310433/26 зазначено, що заниження податку на прибуток виникло в результаті завищення АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» валових витрат на загальну суму 97 358 грн., та заниження валового доходу за рахунок не включення до доходу кредиторської заборгованості з минулим строком позовної давності по заборгованості перед ПП «ЛТ - Консалтинг» та підприємцем Братушка Н.К. на загальну суму 57 670 грн. Із врахуванням вказаних порушень за результатами перевірки було донараховано податок на прибуток на суму 38 757 грн. ((57670 грн. + 97358 грн.) х 25% ) і податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2006 року № 0000312311/0/72013 застосовано штрафну санкцію 19 378.50 грн. (38757 грн. х 50%). При винесенні ДПІ в м. Суми податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2006 року №.0000312311/0/72013 була допущена арифметична помилка на суму 3 954,35 грн. в частині застосованих штрафних санкцій. Під час розгляду первинної скарги зазначена помилка була врахована, і рішенням ДПІ в м. Суми від 23 січня 2007 року № 4295/10/25-013-1/23/91ск частково скасоване повідомлення-рішення від 17 листопада 2006 року № 0000312311/0/72013 на суму 3 954,35 грн. - розміру арифметичної помилки, а також суму податку на прибуток 6 251 грн. та штрафної санкції 3 750 грн., донарахованих по акту перевірки внаслідок невключення заявником до валового доходу кредиторської заборгованості перед ПП «ЛТ-Консалтинг» на суму 25 000 грн.
За результатами первинного розгляду скарги ДПІ в м. Суми прийняте податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2007 року № 0000312311/1/72013 на суму податку 32506грн. та штрафних санкцій 11 674,15 грн. (6773,95 грн. + 4900.20 грн.).
Із акту перевірку встановлено: між суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Братушка Наталією Костянтинівною (м. Суми) - Виконавець та АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» - Замовник було укладено угоду від 20 жовтня 2003 року № 46, згідно якої - Виконавець зобов'язується здійснити промивочні роботи каналізаційних трубопроводів автоматичною установкою високого тиску. Вартість робіт визначається згідно протоколу узгодження вартості робіт і складає 32 670 грн. Приймання Замовником робіт оформлюється актом. Розрахунки між сторонами виконуються згідно договірної ціни шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця. На виконання умов договору було складено протокол узгодження вартості робіт і акт прийому-передачі робіт від 26 грудня 2003 року. По бухгалтерському обліку заявника (оборотні відомості по постачальникам) у грудні 2003 року виникла кредиторська заборгованість перед Братушка Н.К. на суму 32 670 грн. Підприємцем Братушка Н.К. подано до ДПІ в м. Суми 27 січня 2004 року заяву № 432 про зняття з обліку платника податків. Згідно довідки про зняття з обліку платника податків, наданої ДПІ в м. Суми, платник податків Братушка Н. К. не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов"язкових платежів) і знято з податкового обліку у зв"язку з ліквідацією за рішенням власника 27 січня 2004 року. Управлінням територією Ковпаківського в м. Суми району 01 березня 2004 року скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності Братушка Наталії Костянтинівни.
Відповідач донараховуючи позивачу податку на прибуток по даному факту посилається на слідуюче: що з дня скасування державної реєстрації суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи остання не може виступати стороною у спорі і не може звернутися до суду за захистом своїх прав. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з дня ліквідації суб»єкта підприємницької діяльності закінчився, на думку відповідача.
Але зазначене твердження відповідача помилкове.
Згідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зміна строків позовної давності можлива лише в сторону збільшення, відповідно до ст. 259, і не може бути скорочена навіть за домовленістю сторін.
Здійснюючи перевірку, відповідач безпідставно не врахував дію строку позовної давності, послався на припинення господарської діяльності підприємця Братушка Н.К., але вказана особа продовжувала мати право на свої інтереси як фізична особа.
Таким чином, строк по господарській операції з Братушка Н.К. скінчився в грудні 2003 року, в зв»язку з чим кредиторська заборгованість 32 670 грн. за рішенням по підприємству від 31.12.2006 року була списана з балансу підприємства. На вимогу суду позивач подав відповідні документи, пояснення про те, що по податковому обліку зазначена сума 32 670 грн. була включена до валових доходів за 2006 рік, в декларації по податку на прибуток за 2006 рік відображена у рядку 01.6 «Інші доходи». З суми валового доходу, до якого ввійшла і сума кредиторської заборгованості був сплачений податок на прибуток.
Із поданого відповідачем розрахунку суми донарахованого податку на прибуток та штрафної санкції по операції з ПП Братушка Н.К., значиться - 8 167 грн. основного платежу та 4900,20 грн. - штрафної санкції.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про неправомірне донарахування позивачу 13067,20 грн. податку на прибуток, в тому числі: 8 167 грн. основного платежу та 4900,20 грн. штрафної санкції. Тому в зазначеній частині податкові повідомлення-рішення від 23.01.2007 року та від 03.04.2007 року (прийняті за одними і тими ж порушеннями) підлягають визнанню нечинними.
Стосовно донарахування іншої частини податку на прибуток, відповідно до зазначених повідомлень-рішень в сумі 31 112, 95 грн., в тому числі основного платежу 24 339 грн. та штрафної санкції 6773,95 грн., суд вважає вимоги позивача необґрунтованими.
Визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток за вказане порушення, за твердженням позивача становить 6 773.95 грн. (9 530,25 грн. х 4 х 10% + 14 809,25 грн. х 2 х 10%). Розрахована ДПІ в м. Суми штрафна санкція на донараховану суму податку на прибуток в частині завищення підприємством вагових витрат відповідає сумі штрафних санкцій, розрахованих позивачем. Отже, щодо твердження позивача в частині застосування штрафних санкцій на суму 6 773,95 грн. в частині завищення підприємством валових витрат відповідає даному розрахунку АТЗТ «Сумський фарфоровий завод».
ДПІ в м. Суми з врахуванням рішення від 23 січня 2007 року № 4295/10/25-013-1/23/9ІСК за результатами первинного розгляду скарги, прийняте податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2007 року № 0000312311/1/72013 на суму податку 32 506 грн. та штрафних санкцій 11 674,15 грн. (6773.95 грн. + 4900,20 грн.).
Також з матеріалів справи встановлено, що решта суми донарахованого податку здійснена за встановлене порушення щодо віднесення до складу валових витрат - витрат на енергоносії, які були використані на поліпшення основних засобів.
В подальшому позивач визнав зазначене порушення, сплатив донарахований податок, але при цьому вважає завищені штрафні санкції.
Про те, судом встановлено, що порушень при застосуванні штрафної санкції відповідачем не допущено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 23.01.2007 року № 0000312311/1/72013 в частині визначення податку на прибуток: основного платежу - 8 167 грн., та штрафної санкції - 4 900,20 грн.; від 03.04.2007 року № 0000312311/2/72013 в частині визначення податку на прибуток: основного платежу - 8 167 грн., штрафної санкції - 4 900, 20 грн.
3. В частині вимог стосовно визначення до сплати податку на прибуток в розмірі 31112,95 грн., в тому числі основного платежу 24 339 грн., штрафної санкції 6 773, 95 грн. - відмовити.
4. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.