Справа № 288/995/19
Провадження № 2-а/288/3/20
16 січня 2020 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Рудника М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області Шиманського Романа Васильовича про скасування постанови серії ДПО18 № 000661 від 21.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області Шиманського Романа Васильовича про скасування постанови серії ДПО18 № 000661 від 21.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 02 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 липня 2019 року по вказаній справі зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 288/948/19 - 3/288/322/19 відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу 10 200 гривень і стягнено судовий збір - залишено без змін.
В судові засідання 23 грудня 2019 року та 16 січня 2020 року позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями «Укрпошти» про вручення поштового відправлення, які позивач отримала 10 грудня 2019 року та 31 грудня 2019 року, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутності позивача до суду на момент розгляду справи не надходило.
Відповідач в судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про залишення без розгляду позову за таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої статті 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
В силу вимог положень частини п'ятої статті 205 КАС України, в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
За приписами пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів.
Належність повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду в даній адміністративній справі підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень.
Зазначені повістки було вручено у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.
Водночас, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність значного обсягу обставин, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
За викладених обставин, оскільки сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п'ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, а саме залишення позову без розгляду.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 240 КАС України, залишення позову без розгляду не позбавляє Позивача права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 229, 240, 243, 248, 250, 256 257, 286, 294, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області Шиманського Романа Васильовича про скасування постанови серії ДПО18 № 000661 від 21.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, а особам без виклику яких було постановлено ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник