27.07.07
Справа №АС2/308-07.
a. За позовом: Землевпорядної виробничо-торгівельної фірми «ГЕО» ЛТДу формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми
До відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області
Про визнання протиправним та скасування рішення
Суддя СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Маслов В.В.
За участю представників:
Від позивача: Потураєв С.В.
Від відповідача: Ракульцева Н.Г.
Суть спору: позивач просить визнати протиправним прийняте відповідачем рішення №16 від 18.05.2007р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» та скасувати його.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов №1072/32/4 від 20.07.2007р., в якому з позовними вимогами не погоджується і зазначає, що позивач фактично стягував з громадян плату за виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї), з урахуванням вартості польових, геодезичних, кадастрових робіт та технічної документації в розмірі 150 грн., що перевищує встановлений Законом «Про захист конституційних прав громадян на землю» граничний рівень плати, внаслідок чого одержав необґрунтовану виручку в сумі 1105 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №16 від 18.05.2007р. до позивача були застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 3315 грн., в т.ч. вилучення 1105 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення 2210 грн. штрафу.
Дане рішення ґрунтується на Акті перевірки № 83 від 23.04.2007р., згідно якого було встановлено, що фірма в порушення вимог Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» фактично стягує з громадян плату за виконання робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні частки (паї) з урахуванням вартості польових, геодезичних, кадастрових робіт та технічної документації в розмірі 150 грн., що перевищує встановлений ст. 1 Закону «Про захист конституційних прав громадян на землю» розмір плати на 65 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.
Статтею 1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» №2375 від 20.01.2005р. передбачено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн. Такий же граничний розмір встановлений і наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.08.2004 р. № 264 «Про затвердження Граничних розмірів плати з виконання землевпорядних робіт».
Поняття видів робіт із землеустрою наведене в ст. 1 Закону України «Про землеустрій», до яких віднесені обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
Топографо-геодезичні та топографічні роботи, відповідно до ст. 34 Закону «Про землеустрій», проводяться з метою створення і своєчасного поновлення планово-картографічної основи при здійсненні землеустрою в порядку, визначеному Законом України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність». Враховуючи, що ці роботи здійснюються в межах робіт із землеустрою, граничний розмір яких при виготовленні документів для власників земельних часток (паїв) обмежений 85 грн., суд не погоджується з позицією позивача, що в таких випадках відповідно до ст. 21 Закону «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» замовники здійснюють фінансування цих робіт за власний рахунок відповідно до укладених договорів.
Державний акт на право власності на земельну ділянку оформлюється на підставі технічної документації із землеустрою, зміст якої визначений ст. 56 Закону «Про землеустрій». Складовою частиною цієї документації відповідно до п. «г» зазначеної статті, є матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, що згідно із Законом «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» належить до кадастрових робіт і відповідно до ст. 13 цього Закону виконується суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію (спеціальний дозвіл) на виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення.
Спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 р. «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» передбачено, що Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг застосовуються державними органами земельних ресурсів та рекомендовані для застосування підприємствами, організаціями, проектними інститутами, вишукувальними експедиціями, госпрозрахунковими групами та іншими підприємницькими структурами незалежно від форм власності та відомчої належності на всій території України. Зазначені Розміри оплати прийняті на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів".
Відповідно до п. 4 зазначеного наказу Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг ураховують усі види витрат праці, необхідних для виготовлення проектної та вишукувальної продукції встановлених складу та якості: безпосереднє виготовлення продукції або надання послуги; перевірку проектної та вишукувальної документації іншими фахівцями; унесення доповнень та змін у документацію після її погодження з іншими організаціями і закладами; виготовлення проектних та вишукувальних документів та їх розмноження; участь робітників, які виконують вишукувальні роботи, дослідження і лабораторні аналізи; оплату праці водіїв транспортних засобів при виготовленні проектної та вишукувальної продукції; безпосереднє керівництво роботами; забезпечення виконання робіт.
З урахуванням наведеного, не можуть бути прийняті до уваги пояснення позивача, що державна реєстрація земельних ділянок, транспортування до об'єкта роботи і у зворотному напрямку спеціального обладнання та інструментів, вартість отримання координат вихідних пунктів державної геодезичної мережі тощо, не включені до переліку робіт щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на землю. Відповідно до п. 5 наказу Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не враховують витрати, які визначаються в конкретних умовах додатково згідно з угодою на проведення робіт, на: унесення в проектну і вишукувальну продукцію доповнень, пов'язаних зі зміною виданих замовником завдань або технічних умов; розробку проектних рішень у двох та більше варіантах; участь організації-виконавця в розробці завдання на проектування або в складанні технічних умов; оформлення технічних завдань на виконання інженерних вишукувань; транспортування до об'єкта роботи і у зворотному напрямку спеціальної техніки, обладнання та інструментів, що необхідні для виконання обстежувальних і вишукувальних робіт; будівельні матеріали, що потрібні для виготовлення межових знаків, ремонту пунктів геодезичної мережі й аналогічних потреб; оренду транспортних засобів особливого призначення; утримання спеціального вишукувального обладнання; будівництво тимчасових інженерних споруд, виробничих й інших приміщень; вирубування і викорчовування лісу; відновлення (рекультивацію) природних ресурсів, пошкоджених під час виконання проектних і вишукувальних робіт; експертизу проектної та вишукувальної документації; витрати на метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань; витрати на відрядження. Тобто мова іде про неврахування цих додаткових витрат у Розмірах оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, а не про те, що ці роботи не включаються у перелік робіт щодо виготовлення документів на землю.
Таким чином, твердження позивача, що стягнення із замовників актів про право власності на землю при виділенні її в натурі власникам земельних часток (паїв) додаткової плати, крім передбаченої Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю», є правомірним не відповідає чинному законодавству, а рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області № 16 від 18.05.2007 р. прийнято в межах повноважень та на підставі законодавства, що регулює відносини щодо виготовлення документів , що посвідчують право власності на земельні ділянки власників земельних часток (паїв).
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідач надав суду достатні докази в підтвердження законності свого рішення №16 від 18.05.2007р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни на загальну суму 3315 грн., в т.ч. 1105 грн. необґрунтовано отриманої виручки, 2210 грн. штрафу, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування цього рішення визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
2. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Повний текст постанови складений та підписаний 02.08.2007 р.