Справа № 296/9544/19
2/296/2681/19
"27" грудня 2019 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації з втрати частини доходів,-
До Корольовського районного суду м. Житомира 26.09.2019 звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з липня 2018 року по березень 2019 року в сумі 66 517,50 грн., а також компенсації за цей же період - 1686, 28 грн.
В обгрунтування позову зазначив, що працював у відповідача на посаді начальника охорони та 02.07.2018 був незаконно звільнений з підприємства за прогул (п.4 ст. 40 КЗпП України), а відповідач у день звільнення не здійснив розрахунок з виплати заробітної плати. У зв'язку з цим позивач звертався до Управління Держпраці в Житомирській області та фактичний розрахунок з ним було проведено лише 19.03.2019.
Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з наступного робочого дня після звільнення, тобто з 03.07.2018 по 19.03.2019, становить 66 517,50 грн.
Крім того, просить стягнути компенсацію за втрати частини доходів у зв"язку із порушенням строків їх виплати, яка за період з 03.07.2018 по 19.03.2019 становить 1686, 28 грн.
Ухвалою від 07 жовтня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками, судові повістки про виклик до суду судом направлялись на адресу відповідача (10025, м.Житомир, вул.Промислова, 1/154).
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 працював на ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» начальником охорони. Як свідчать записи трудової книжки, 02.07.2019 позивач був звільнений з ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» (а.с.4).
У день звільнення позивача ВАТ «Житомирській завод хімічного волокна» не виплатило всі суми, що належать йому від підприємства, повний розрахунок із позивачем було проведено лише 19.03.2019, що підтверджено випискою по картковому рахунку (а.с. 7).
Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України від "Про оплату праці" 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.
Так, ст. 1 Законом України від "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За змістом вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13).
Згідно довідки ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» №2018-2/103 від 05.12.2018р., середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 367,50 грн. (а.с.5).
Зміст вказаної довідки також свідчить про те, що розрахунок середньої заробітної плати здійснено без виключення сум відрахувань на податки та збори.
Перевіривши розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку, здійснений позивачем, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03.07.2018р. по 19.03.2019р. в сумі 66 517,50 грн. в межах заявлених позивачем вимог (середньоденний заробіток 367,50 грн. х 181 робочих днів = 66 517 грн. 50 коп.).
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Кодексу. Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України встановлено ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими
відносинами та за цивільно-правовими договорами). Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлено оподаткування заробітної плати військовим збором. Ставка військового збору складає 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу. Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, присудженої до стягнення, середнього заробітку, нарахованого на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року справа № 180/683/13-ц).
Також підлягає до задоволення позов в частині стягнення компенсації з втрати частини доходів у зв"язку із порушенням строків їх виплати, яка за період з 03.07.2018 по 19.03.2019 становить 1686, 28 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 2344,00 грн., оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.
Керуючись статтями116,117 КЗпП України та ст.ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 66 517 грн. 50 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» на користь ОСОБА_1 1686 грн. 28 коп. компенсації з втрати частини доходів.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 2344,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Житомирському апеляційному суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
адреса: АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач :
Відкрите акціонерне товариство «Житомирський завод хімічного волокна»
адреса: 10025, Житомирська обл., місто Житомир, Корольовський район,
вул. Промислова, будинок 1/154, код ЄДРПОУ 00206256
Cуддя О. П. Сингаївський