Справа №295/16568/19
Категорія 65
2/295/604/20
13.01.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря Поліщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У квартирі зареєстрована також відповідач, яка є колишньою дружиною онука позивача, однак остання у зазначеній квартирі не проживає з 30.10.2018 року. Факт реєстрації відповідача у вказаному вище помешканні порушує право власності позивача на цю квартиру, оскільки позбавляє можливості в повній мірі використовувати її, як об'єкт права власності. З огляду на викладене у позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляла.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також визначено у статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що у власності позивача перебуває квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Крім позивача, у вказаній квартирі також зареєстрована ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою за вих. №2041 від 11.10.2019 року, виданою директором ПП «КВЖРЕП №8».
Відповідно до акту ПП «КВЖРЕП №8» від 22.10.2019 року відповідач не проживає за місцем реєстрації із жовтня 2018 року.
Таким чином, досліджені судом докази підтверджують реєстрацію місця проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 та її фактичне не проживання в ній без поважних причин із 2018 року, на підставі чого суд приходить до висновку, що реєстрацією місця проживання відповідача у квартирі, яка належить на праві власності позивачу, порушуються її права як власника та їй створюються перешкоди у користуванні власним нерухомим майном, через що вимоги останньої підлягають судовому захисту шляхом визнання відповідача такою, що втратила право користування нерухомим майном за вказаною адресою. Заявлені вимоги відповідають способам захисту права власності, передбаченими статтями 16, 386, 391 ЦК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 391, 386, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя