Справа № 163/1981/19
Провадження № 3/163/7/20
09 січня 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,
особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Шевчука В.В.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею ДФС матеріали справи за протоколом № 2453/20500/19 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Інспектор Волинської митниці ДФС склав протокол про те, що ОСОБА_1 , прямуючи 20.08.2019 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС з України в Республіку Польща водієм автомобіля "Рено", номерний знак НОМЕР_2 , намагався перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю 1164 штук предметів одягу 24 найменувань загальною вартістю 239 140 гривень шляхом подання органу доходів і зборів як підстави їх переміщення документів, що містили неправдиві відомості про кількість вантажних місць, їх маркування та номери.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватості не визнав і пояснив, що довантажився цими товарами за вказівкою свого роботодавця. Вважав, що товарно-супровідні документи містять необхідні відомості про всі переміщувані товари, оскільки не розумів іноземну мову, якою ці документи були оформлені.
Його захисник адвокат Шевчук В.В. висловив свою правову позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення з огляду на помилкове віднесення підзахисного до кола суб'єктів порушення митних правил, оскільки він виконував лише функції водія, а вартість товарів, яка береться до уваги і при накладенні стягнення, визначена безпідставно.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.
Дослідженням доказів встановлено таке.
Факт переміщення в керованому ОСОБА_1 транспортному засобі вилучених за протоколом № 2453/20500/19 товарів стверджений самим протоколом про порушення митних правил, актом про проведення митного огляду транспортного засобу і по справі не оспорюється.
Ці товари не вказані в поданих ОСОБА_1 до митного контролю товарно-супровідних документах, що підтверджено CMR № 280622, інвойсом № FV/234/EU/2019, пакувальним листом № 3/ЕХ, польською експортною декларацією 19PL301010E0683163, актом про проведення митного огляду транспортного засобу.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що вилучені товари взяв в особи жіночої статі на ім'я ОСОБА_3 для переміщення через кордон за винагороду.
В особистій митній декларації товарів, що підлягають декларуванню і оподаткуванню, ОСОБА_1 не заявив.
Автомобіль "Рено", номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про його реєстрацію серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 .
В протоколі вартість вилучених в порядку ст.511 МК України товарів визначена в розмірі 239 140 гривень.
Згідно з висновком експерта ДПМЕ ДФС вартість цих же товарів зазначена в розмірі 265 864 гривні. При цьому експерт використав товарознавчий метод визначення вартості та цінові пропозиції українських інтернет-ресурсів.
Отже, по справі встановлено істотні розбіжності між поясненнями ОСОБА_1 щодо організації переміщення товарів, в тому числі, причетності до цього його роботодавця ОСОБА_2 . Такі обставини мають істотне значення з огляду на положення п.43 ст.4, ч.2 ст.469 МК України щодо відповідальності підприємств та їх посадових осіб.
Крім цього, встановлено суттєві розбіжності та сумніви в частині визначення вартості переміщуваних товарів.
Так, підстави і компетенція для визначення вартості товарів у протоколі про порушення митних правил інспектором митниці, який склав цей протокол, матеріали справи не містять.
Експертне визначення товару суперечить положенням статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Угоді про її застосування для визначення митної вартості.
Митний кодекс України прямо не відносить до цілей використання митної вартості її застосування при визначенні вартості предметів порушення митних правил. Однак з огляду на віднесення митної вартості до ознак складу певних порушень митних правил (ст.ст.483, 485 МК України), з врахуванням фактичного застосування аналогічних положень розділу ІІІ МК України до переміщення товарів фізичними особами (ст.368 МК України) вбачається, що саме митна вартість предмета порушення митних правил має визначатись при складанні протоколу і застосовуватись при накладенні стягнення на винну особу.
Отже, наведені недоліки та суперечності унеможливлюють винесення процесуального рішення в справі, а їх усунення виходить за межі розгляду протоколу в суді, оскільки вимагає збирання доказів, а такі процесуальні дії судді суперечитимуть практиці Європейського Суду з прав людини (рішення у справах "Карелін проти Росії", "Шабельник проти України").
Таким чином, справа підлягає направленню на додаткову перевірку, під час якої слід встановити особу і опитати роботодавця ОСОБА_1 з огляду на пояснення останнього в судовому засіданні; встановити і приєднати до протоколу докази компетенції інспектора, що склав протокол, на визначення вартості товарів, опитати його щодо підстав проведення такого визначення; у встановленому порядку визначити митну вартість товарів; за наявності підстав провести повторну експертизу; при потребі вчинити інші процесуальні дії.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
Справу за протоколом про порушення митних правил № 2453/20500/19 щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.483 МК України направити Волинській митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки у 2-місячний строк з дня одержання матеріалів справи.
Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій