Справа № 162/984/19
Провадження № 1-кп/162/14/2020
16 січня 2020 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019030140000281 від 02 грудня 2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Березичі Любешівського району Волинської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, працюючого у ТОВ “ПОЛБУД” на посаді бетоняра, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 02 лютого 2019 року близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи на території автостанції “Любешів”, що знаходиться за адресою: смт. Любешів, вул. Брестська, 6, Волинська область, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, розуміючи, що його активні дії помітні для сторонніх осіб, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, у відкритий спосіб викрав мобільний телефон марки "Xiaomi", модель "M1805D12G Mi A2 Lite", з об'ємом пам'яті 3/32 ГБ, вартістю 2476 гривень, належний ОСОБА_4 , після чого, не припиняючи своєї протиправної поведінки, в аналогічний вказаний вище спосіб, відкрито викрав жіночий рюкзак з надписом "HOWWE+FEWWE Sup MK/KING" вартістю 274 гривні 84 копійки, в якому знаходились гаманець чорного кольору вартістю 90 гривень та грошові кошти в сумі 3080 гривень, заподіявши останній майнову шкоду на загальну суму 5920 гривень 84 копійки.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали угоду про примирення, яка була подана разом із обвинувальним актом.
Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України. Сторони погодили покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме: у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Під час підписання угоди про примирення встановлено обставини, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_6 - не встановлено.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
В силу ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, яке згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Обвинувачений розуміє зміст ч.5 ст.474 КПК України та наслідки укладення даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення, відшкодував завдану кримінальним правопорушенням шкоду шляхом повернення майна та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 повністю відшкодував завдану шкоду шляхом повернення їй викраденого майна, вони помирилися із обвинуваченим, вважає, що обумовлена в угоді міра покарання є необхідною й достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Суд, проаналізувавши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого та потерпілої, думку прокурора, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Як убачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, визначене ч.1 ст.186 КК України, яке, згідно з положеннями ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості. ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, визнав повністю, добровільно відшкодував завдану потерпілій шкоду шляхом повернення викраденого майна. Встановлено, що укладення угоди між потерпілою та обвинуваченим про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ст.474 КПК України, відсутні.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та потерпіла, визначена в межах санкції ч.1 ст.186 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 12 грудня 2019 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Майнова шкода завдана обвинуваченим ОСОБА_6 своїм кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_4 в розмірі 5920 гривень 84 копійки - відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна.
Речові докази в даній кримінальній справі, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 , залишити за належністю ОСОБА_4
Відповідно до положень ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно довідки про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12019030140000281 розмір витрат на залучення експертів становить 942 гривні 06 копійок.
Таким чином, судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 942 гривні 06 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_6 в дохід держави.
Керуючись ст.ст.368, 370, 475 КПК України,суд,-
Затвердити угоду про примирення від 12 грудня 2019 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019030140000281 від 02 грудня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 942 (дев'ятсот сорок дві) гривні 06 копійок.
Речові докази, а саме:
-мобільний телефон марки "Xiaomi", модель "M1805D12G Mi A2 Lite", жіночий рюкзак з надписом "HOWWE+FEWWE Sup MK/KING", гаманець чорного кольору, чохол - книжка золотистого забарвлення із надписом "G-CASE", які упаковані до спеціалізованого полімерного пакету №4193999;
-паперова коробка до мобільного телефону марки "Mi A2 Lite" із пояснюючими надписами, які вказують на ідентифікаційні та серійні номерні позначення мобільного телефону: ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , яка упакована до прозорого полімерного пакету, горловина якого перев'язана ниткою вільні кінці якої скріплені паперовою биркою із відповідними пояснюючими надписами;
-банківська картка “ПриватБанк” № НОМЕР_4 , пластикова дисконтна картка із магазину “Єва”, пластикова дисконтна картка з аптеки “Здорова родина”, перепустка в гуртожиток Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, пластиковий паспорт громадянки України, гроші в загальній сумі 3080 гривень, з яких: 6(шість) купюр номіналом по “500” гривень із серійними номерами - СЖ8321743, ВЗ9358196, СЗ5824755, ЗГ5814700, МВ7152760, СБ7030188; 1 (одна) купюра номіналом “50” гривень із серійним номером УВ5612268; 1 (одна) купюра номіналом “20” гривень із серійним номером ЮВ6040404 та 2 (дві) купюра номіналом по “5” гривень із серійними номерами - ЮЖ5826854, ЮА4256640, які упаковані до прозорого полімерного пакету, горловина якого зв'язана ниткою чорного кольору вільні кінці якої скріплені паперовою биркою білого кольору із відповідними пояснюючими надписами;
слід залишити за належністю ОСОБА_4 .
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області.
Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий: