Справа № 167/317/19
Провадження № 1-кп/0158/7/20
17 січня 2020 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12019030180000021 від 18.01.2019 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.03.2019 року за ч 3 ст 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст 185 КК України,
В середині грудня 2018 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) в темну пору доби, ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства у АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, через незамкнені вхідні двері літньої кухні проник до вказаного приміщення, звідки умисно, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме 11 скляних банок по 0,5 л. кожна консерванції м'яса курки домашнього приготування (тушонки) вартістю 47 грн. кожна, 2 скляні банки по 0,5 л. кожна консервації м'яса свинини домашнього приготування (тушонки), вартістю 68 грн. кожна, 1 скляну банку ємністю 1 л. консервації м'яса свинини домашнього приготування (тушонки) вартістю 129 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 782 грн.
У подальшому він же, в середині грудня 2018 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) в темну пору доби, перебуваючи на території домогосподарства у АДРЕСА_3 , переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері господарської споруди (сараю) проник до вказаного приміщення, звідки умисно, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: дві домашні курки вагою три кілограми кожна та одного домашнього півня вагою три кілограма, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 38 від 25.01.2019 року , на загальну суму 550 грн.
Органом досудового розслідування вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення.
Допитаний в судовому засіданні 30.07.2019 року обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, давати покази в судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України - відмовився.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, щодо міри покарання поклався на розсуд суду. Крім того, подав до суду заяву про подальший розгляд кримінального провадження без його участі.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.
Разом з тим, в ході розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив щодо продовження розгляду справи без участі потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.11.2019 року видалено обвинуваченого ОСОБА_5 із зали судового засідання на весь час судового розгляду кримінального провадження № 12019030180000021 від 18.01.2019 року у зв'язку з навмисним вчиненням обвинуваченим перешкод для ведення головуючим судового засідання, що передбаченою КПК України підставою для видалення обвинуваченого із зали засідання як тимчасово, так і на весь час судового розгляду.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, його вина у вчиненні зазначеного протиправного діяння підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які були дослідженні за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .
Так, потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні 30.07.2019 року суду показав, що вранці 18.12.2018 року зайшов до свого сараю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та встановив відсутність двох курей та одного півня, білого кольору. Одразу до працівників поліції не звертався оскільки вирішив, що дана птиця знайдеться. Пізніше, у січні 2019 року звернувся до працівників поліції про вчинення крадіжки. Працівниками поліції в подальшому було проведено огляд місця події та слідчий експеримент із обвинуваченим ОСОБА_5 , який показав як зайшов на вказане домогосподарство, як здійснив крадіжку та що саме викрав. Крім того зазначив, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 немає, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.
Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен зокрема, показали суду, що ОСОБА_5 неодноразово приносив їм консервацію (тушонки) та курей, за які вони йому давали незначні кошти. Крім того зазначили, що жодних питань щодо походження вказаної консервації та птиці не задавали, оскільки їм було це не цікаво.
Допитані у судовому засіданні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які являються понятими при проведенні слідчих експериментів від 22.01.2019 року, кожен зокрема, показали суду, що 22.01.2019 року були запрошенні працівниками поліції в якості понятих взяти участь у проведенні слідчих експериментів у с. Переспа Рожищенського району Волинської області. Зазначили, що в ході проведення слідчих експериментів обвинувачений ОСОБА_5 показав, як він підходив до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , також показав на двері через які входив у зазначені приміщенні, полки з яких викрав консервацію та приміщення з якого викрав свійську птицю. Після проведення вищевказаних слідчих дій, протоколи проведення слідчих експериментів було ними підписано, а також підписи поставили усі учасники, в тому числі ОСОБА_5 . Також зазначили, що в ході проведення слідчих експериментів брали участь також власники домоволодінь, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Жодних скарг, зауважень, доповнень в ході проведення слідчих експериментів обвинуваченим ОСОБА_5 , а також іншими учасниками заявлено не було.
Крім показань потерпілих та свідків вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується також безпосередньо дослідженими судом наступними доказами.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18.01.2019 року та протоколу огляду місця події від 18.01.2019 року з ілюстрованої таблиці доданої до нього вбачається, що в період з грудня 2018 року, точної дати не встановлено, із приміщення літньої кухні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 вчинено крадіжку 14 банок консервації (м'ясної тушонки), ємністю по 0,5 л кожна /том 1, а.с.156-164/.
Згідно довідок вартості, вартість однієї скляної банки консервації курячого м'яса, ємністю 0,5 літра, домашнього приготування (тушонки) станом на 10.12.2018 року складає 47 грн, вартість однієї скляної банки консервації свинячого м'яса, ємністю 0,5 літра, домашнього приготування (тушонки) станом на 10.12.2018 року складає 68 грн, вартість однієї скляної банки консервації свинячого м'яса, ємністю 1 літра, домашнього приготування (тушонки) станом на 10.12.2018 року складає 129 грн /том 1, а.с.171-173/.
Крім того, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18.01.2019 року, протоколу огляду місця події від 18.01.2019 року та ілюстрованої таблиці доданої до нього вбачається, що у грудні місяці 2018 року із хліва ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , невідома особа вчинила крадіжку 3 (трьох) курей /том 1, а.с.174-180/.
Відповідно до висновку експерта №38 від 25.01.2019 року товарознавчої експертизи, ринкова вартість майна станом на 10.12.2018 року могла складати: 150 грн - для однієї домашньої курки вагою три кілограми; 250 грн - для одного домашнього півня вагою три кілограми /том 1, а.с.186-188/.
Як вбачається з протоколів проведення слідчого експерименту від 22.01.2019 року та ілюстрованими таблицями доданих до них, ОСОБА_5 показав як він підходив до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , показав на двері через які входив у зазначені приміщенні, полки з яких викрав 14 банок консервації та приміщення з якого викрав свійську птицю /том 1, а.с.193-210/.
Ці дані узгоджуються із встановленими судом фактичними обставинами справи.
Дані докази (показання, речові докази, документи) за свою суттю є належними та допустимим у розумінні норм КПК України.
Порушень вимог ст ст 87, 103-104, 233, 234, 237 того ж Кодексу не установлено.
Як наслідок, указані матеріали у повній мірі підтверджують собою факт доведеності у провадженні обставин регламентованих ст 91 КПК України.
Разом з тим, суд не бере до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_5 , про те, що слідчі експерименти проводилися без участі усіх учасників, з порушенням норм процесуального права, оскільки дані твердження спростовуються показаннями понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 даними останніми у судовому засіданні, протоколами проведення слідчого експерименту від 22.01.2019 року та доданими до них фототаблицями за участю потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Окрім того, з ілюстрованих таблиць доданих до вищевказаних протоколів проведення слідчого експерименту вбачається, що обвинувачений ОСОБА_12 вказує на відповідні місця, та зазначає дії, які він вчиняв, полки з яких викрадав консервацію тощо.
Варто зазначити, що при проведенні слідчих експериментів обвинувачений ОСОБА_5 був згідний з даними протоколами, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі. Крім того, жодних зауважень, скарг на дії працівників поліції та доповнень обвинуваченим ОСОБА_5 в ході проведення вищевказаної дії зазначено та подано не було.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 в ході досудового розслідування з відповідними скаргами, клопотаннями, заявами на неправомірні дії працівників поліції до органів поліції, прокуратури, суду не звертався, про що останній зазначив у судовому засіданні.
Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, а також, аналізуючи всі наведені докази, які в своїй сукупності повно відтворюють картину події, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч 3 ст 185 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, у порядку ст 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, й заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, тим самим провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, у світлі такого.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд приймає до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту першого частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Так, обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який негативно характеризується за місцем проживання, не одружений, не працює, вину у вчиненому не визнав, його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а також бере до уваги той факт, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, має не зняту та непогашену судимість, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише з призначенням реального покарання за санкцією статті у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин до постановлення вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.03.2019 року, за яким був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст 185 КК України, суд призначає йому покарання у відповідності до вимог ч 4 ст 70 КК України.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинив обвинувачений ОСОБА_5 визнання його людської гідності передбачає надання йому можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Адже, справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_5 немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи на розмірі 715 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави.
Речові докази по справі - відсутні.
Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (три) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань за даним вироком та вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.03.2019 року визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання - 21.12.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1