29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" січня 2020 р. Справа № 924/933/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до Баранецького Андрія Вадимовича , м. Хмельницький
про стягнення заборгованості за договором №Б/Н від 27.02.2019р. в розмірі 39324,78 грн. (36794,72 грн. - заборгованості за кредитом, 382,55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованості, 347,51 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), 1800,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії
Представники сторін:
від позивача: Шпиляєва Н.В. - за довіреністю №6503-К-О від 18.05.2017р.
від відповідача: не з'явився
Рішення виноситься 08.01.2020р., оскільки в судовому засіданні 09.12.2019р. та 19.12.2019р. оголошувалась перерва.
У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 39324,78 грн., з яких: 36794,72 грн. - заборгованості за кредитом, 382,55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (нараховані за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р.), 347,51 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (нарахованої за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р.), 1800,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії (нарахованої за період з 28.05.2019р. по 21.08.2019р.).
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору №Б/Н від 27.02.2019р. Позивач зазначає, що 27.02.2019р. фізична особа-підприємець Баранецький Андрій Вадимович через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua та були затвердженні рішенням Правління ПАТ КБ "Приватбанк", яке викладено у протоколі №10 від 09.02.2017р. Таким чином, 27.02.2019 між відповідачем та AT КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов. 27.02.2019р., на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою. 24.06.2019р. відповідачем була припинена господарська діяльність.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Копії ухвал направлялись на адресу відповідача (АДРЕСА_1) та повернулись з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній".
При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді на запит суду відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
27.02.2019 фізичною особою-підприємцем Баранецьким Андрієм Вадимовичем (клієнт, відповідач у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", за умовами якої відповідач, приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на сайті ПАТ КБ "Приватбанк" (банк, позивача у справі) www.pb.ua.
За умовами пункту 1 Анкети-Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява) істотними умовами кредитного договору є:
1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни;
1.2. Розмір кредиту: 50000,00 грн.;
1.3. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів клієнту;
1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту);
1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;
1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов'язаний додатково до процентів, вказаних в п.1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг;
1.7. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким банк надає кредит;
1.9. Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї Заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача.
До матеріалів справи позивачем надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг", зокрема, розділ 3.2.8. Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ" (затверджений на засіданні Правління АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.02.2017р., протокол №10).
За умовами п.3.2.8.1. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ", на які посилається позивач, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват24 (далі - Заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або в сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.
Надання кредитів в рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п.3.2.8.3.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно з ст.212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з дев'яносто першого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (п.3.2.8.3.1.3. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
За умовами п.3.2.8.3.2. вказаних Умов зазначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п.3.2.8.6.2.).
Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1., клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Згідно з п.п. 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3 Умов, клієнт зобов'язався оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2, а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
На виконання умов кредитного договору б/н від 27.02.2019р. позивачем 27.02.2019р. перераховано на поточний рахунок відповідача (позичальника) кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками по рахунку відповідача.
До заяви про приєднання додано графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом: 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 1 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 2 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 3 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 4 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 5 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 6 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 7 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 8 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 9 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 10 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 11 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 12 місяць.
Відповідачем на виконання умов договору було сплачено: 4166,67 грн. 27.03.2019р., 4166,67 грн. 10.05.2019р., 4871,94 грн. 27.05.2019р., загалом - 13205,28 грн.
Позивач, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, нарахував відповідачу, станом на 21.08.2019р., заборгованість у загальній сумі 39324,78 грн., яка складається з: 36794,72 грн. - заборгованості за кредитом, 382,55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно з п.п. 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1. Умов, 347,51 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, нарахованої згідно з п. 3.2.8.10.1. Умов, 1800,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно з п.п.3.2.8.3.2 та 3.2.8.9. Умов.
Судом також встановлено, що 24.06.2019р. відповідачем була припинена господарська діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідним витягом №1005728424 від 10.09.2019р., тому у позовній заяві в складі учасників провадження визначено відповідачем фізичну особу Баранецького Андрія Вадимовича .
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
Згідно частин 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, як визначено відповідною нормою, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", чинному на момент виникнення спірних правовідносин, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Отже, підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" електронно цифровим підписом, відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, що фактично складають договір кредиту в цілому.
Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем договір є підставою для виникнення у них господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, 27.02.2019р., на підставі умов кредитного договору б/н від 27.02.2019р., позивач надав відповідачу кредит у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання з повернення кредиту виконував неналежним чином, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2000р. по 22.08.2019р. сплативши 4166,67 грн. 27.03.2019р., 4166,67 грн. 10.05.2019р., 4871,94 грн. 27.05.2019р. Всього на загальну суму - 13205,28 грн.
Таким чином, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) відповідача перед позивачем в частині погашення суми основного боргу станом на 21.08.2019р. склала 36794,72 грн.
Судом береться до уваги, що в матеріалах справи міститься графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом: 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 1 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 2 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 3 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 4 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 5 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 900,00 грн. суми процентів в 6 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 7 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 8 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 9 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 10 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 11 місяць, 4166,67 грн. суми кредиту та 800,00 грн. суми процентів в 12 місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховано, що, у зв'язку із порушенням відповідачем графіку повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково, тобто позивач вправі вимагати захисту свої прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. по справі №342/180/17).
З урахуванням вищевикладеного та зважаючи, що станом на час ухвалення рішення відповідач не здійснив повернення кредиту в повному обсязі, докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, а сторонами їх не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36794,72 грн. заборгованості за кредитом, є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та підлягають задоволенню.
В силу ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Суд, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором від 27.02.2019р., укладеним між сторонами, станом на 21.08.2019р., в частині нарахування відсотків на прострочену заборгованість (за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р.) - 382,55 грн. та нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії (за період з 28.05.2019р. по 21.08.2019р.) - 1800,00 грн., за п. 1.4 та п. 1.6 Заяви, встановив, що відповідні розрахунки є арифметично вірними, складеними відповідно до умов договору та вимог закону, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 382,55 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (нараховані за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р.) та 1800,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії (нарахованої за період з 28.05.2019р. по 21.08.2019р.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем до стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 347,51 грн., нарахованої за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р., судом враховано таке.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Обґрунтовуючи підстави для нарахування пені, позивач посилається на п. 1.6. Заяви, згідно з яким неустойка нараховується в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.
Проте, судом звернуто увагу, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 в аналогічному спорі вказано, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги положення, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, що надані позивачем, позаяк суду не надано доказів погодження з позичальником саме цієї редакції Умов.
Таким чином, при вирішенні даного спору судом враховано лише умови, що викладені в заявці та безпосередньо підписані позичальником.
В той же час, пунктом 1.6. Заяви не передбачено розміру в якому нараховується неустойка, у випадку порушення позичальником строку погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, зазначеним законом визначено граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Конкретний розмір пені може встановлюватись законом або договором.
Оскільки, сторонами в договорі не було передбачено розміру пені, а законом її розмір для такого виду зобов'язань не передбачений, суд вважає за доцільне у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 347,51 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, нарахованої за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р. відмовити.
Суд враховує, що господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України у редакції з 15.12.2017р. спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем.
Аналогічна правова позиція наведена в пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018р. у справі № 338/180/17.
У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція наведена в пункті 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019р. у справі № 910/8729/18.
Як вже зазначалось, судом встановлено, що 24.06.2019р. відповідачем була припинена господарська діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідним витягом №1005728424 від 10.09.2019р., таким чином, позивачем правомірно заявлено позов до фізичної особи Баранецького Андрія Вадимовича .
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині вимог про стягнення з відповідача 36794,72 грн. заборгованості за кредитом, 382,55 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (нараховані за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р.) та 1800,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії (нарахованої за період з 28.05.2019р. по 21.08.2019р.). В позові в частині вимог про стягнення з відповідача 347,51 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (нарахованої за період з 28.06.2019р. по 21.08.2019р.) належить відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Баранецького Андрія Вадимовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) 36794,72 грн. (тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 72 коп.) заборгованості за кредитом, 382,55 грн. (триста вісімдесят дві гривні 55 коп.) заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1800,00 грн. (одна тисяча вісімсот гривень 00 коп.) заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1904,02 грн. (одна тисяча дев'ятсот чотири гривні 02 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 347,51 грн. пені відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст складено 17.01.2020р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 5 прим.:
1 - в справу,
2,3 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; 49027, м. Дніпро, а/с 1800),
4 - представнику позивача Савіхіній Аанастасії Миколаївні (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50),
5 - відповідачу (АДРЕСА_1).
Всім рек. з повід.