"13" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1090/19
Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Смелянець Г.Є., суддя Лічман Л.В. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/1090/19
за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043)
до відповідачів: 1. Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691); 2. Юридичного департаменту Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26302537)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (03110, Київ, вул. Солом'янська, 13, код за ЄДРПОУ 34620942); Державного підприємства "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (65063, м. Одеса, Фонтанська дорога, 3, код за ЄДРПОУ 01188477);
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, З, код за ЄДРПОУ 03528552); Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код за ЄДРПОУ 26302595).
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
від позивача - Двуреченська О.А., довіреність № 22/9-09, дата видачі : 09.01.20;
від відповідача 1 - Степанишина А.С., довіреність № 191/вих-мр, дата видачі : 23.12.19;
від відповідача 2 - не з'явився,
від третьої особи Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації - Костик О.В., довіреність № 18/04-1659, дата видачі : 06.11.19;
від третьої особи ДКВ ОМР - Коваль І.В., довіреність № 01-36/29, дата видачі : 13.12.19;
від третьої особи прокуратури - Шивцова С.А., посвідчення;
від третьої особи ДП "ООРАЦ" - не з'явився
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся в Господарський суд Одеської області з позовом до Одеської міської ради до Юридичного департаменту Одеської міської ради, у якому просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради №3147-VII від 21.03.2018р. "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області" та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим №5110136900:18:017:0058 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, здійснену Юридичним департаментом Одеської міської ради, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) 25753975 від 13.04.2018р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Одеської міської ради №3147-VII від 21.03.2018р. №3147-VII "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області" було прийнято всупереч законодавства та з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 квітня 2019 року у справі №916/1090/19 (суддя Погребна К.Ф.) позовну заяву Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вх.. №1117/19 від 17.04.2019р.) залишено без руху, з посиланням на п.5 ч.3 ст.162, ч.1 ст.174 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2019р. у справі №916/1090/19 (суддя Погребна К.Ф.) позовну заяву Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Одеської міської ради та Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення - повернуто без розгляду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019р. апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 року у справі №916/1090/18 задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2019року у справі №916/1090/19 скасовано, справу № 916/1090/19 передано Господарському суду Одеської області для продовження розгляду справи.
Після повернення матеріалів справи №916/1090/19 до господарського суду Одеської області з апеляційної інстанції, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2018р. справу №916/1090/19 передано на розгляд судді Погребної К.Ф.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2019р. провадження по справі №916/1090/19 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
20.08.2019р. за вх. №2-3920/19 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, згідно якого останній просить суд зупинити провадження по дійсній справи до набрання законної сили рішення суду у справі №916/2851/17. Відповідне обґрунтовано тим, що рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 №1483-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області, було прийнято всупереч законодавства та з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування Щодо розпорядження землями. Окрім того, у клопотання зазначено, що усі документи на підтвердження вищезазначених обставин надані суду у справі № 916/2851/17 та знаходяться у матеріалах вищевказаної справи.
Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, з огляду на наступне.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Предметом судового розгляду у даній справі є питання щодо визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради № 3147-VII від 21.03.2018 «Про погодження- технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва- і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні прокуратури Одеської області», яке прийнято стосовно земельних ділянок переданих у постійне користування прокуратурі Одеської області.
Разом з тим, оскаржуваним рішенням Одеської міської ради № 3147-VII від 21.03.2018, не вирішувалось питання про надання прокуратурі Одеської області нової земельної ділянки, яка раніше могла перебувати у державній власності та користуванні ДП «Одеський обласний радіотелевізійний центр» або інших юридичних осіб, а лише погоджувалась технічна документації щодо об'єднання двох земельних ділянок, які вже були передані Одеською міською радою у постійне користування прокуратури Одеської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, у зв'язку з чим, підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а отже посилання позивача на те, що докази знаходяться у справі № 916/2851/17 є безпідставними та не можуть бути підставою для зупинення провадження у справі №916/1090/19.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2019р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: було залучено Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державне підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" та на стороні відповідача Прокуратуру Одеської області та Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2019р. справу №916/1090/19 призначено до колегіального розгляду.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 09.10.2019р. справу №916/1090/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Смелянець Г.Є., суддя Лічман Л.В., які своєю ухвалою від 11.10.2019р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
09.10.2019р. за вх. №2-4785/19 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи, згідно якого останній просить суд призначити комплексну земельно-технічну та експертизу з питань землеустрою. На вирішення експертизи поставити наступні питання: - Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебувала у користуванні державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» у м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55, до виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області? - Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебувала у користуванні державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» у м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 (нова адреса - м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А), після виготовлення та затвердження вказаного проекту рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 р. № 1483-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області»? - Чи порушуються межі земельної ділянки, що перебувала у користуванні державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» у м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 (нова адреса - м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А), у зв'язку із виготовленням та затвердженням вказаного проекту рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 р. № 1483-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області»? Чи розташовувалось нерухоме майно (будівлі, споруди, склади тощо) державного підприємства «Одеський радіотелевізійний передавальний центр» на земельній ділянці, що була надана у постійне користування Прокуратурі Одеської області згідно рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 р. № 1483-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області»? Якщо так, то яке нерухоме майно (будівля, споруда, склад, підвал тощо)? Де саме на вказаній земельній ділянці це нерухоме майно розташовувалось? Чи відповідають розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54 ), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області та її затвердження рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 р. № 1483-VII вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, зокрема, але не виключно: - вивчення абрису, планів та актів погодження меж земельної ділянки за вказаною адресою відповідно до матеріалів технічної інвентаризації земель, що була проведена відповідно до рішення Одеської міської ради № 617-V від 30.11.2006 р. «Про Міську цільову програму проведення інвентаризації першочергових масивів земель міста Одеси на 2007-2008 роки» та інших рішень Одеської міської ради; -визначення органу, уповноваженого приймати рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель державної власності; -визначення органу, уповноваженого затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель державної власності; -визначення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельної ділянки за рахунок земель державної власності? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області та її погодження рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?
Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, оскільки деякі поставлені питання є правовими та не потребують спеціальних знань, їх правову оцінку може бути надано судом. Сукупність доказів наявних в матеріалах справи, у тому числі на які посилається заявник, зокрема рішення від 28.09.1944р., технічні паспорти та інш., є достатніми для ухвалення рішення без призначення експертизи.
Ухвалою суду від 05.12.2019р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.01.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
01.08.2019р. за вх. №15294/19 до суду від відповідача - Одеської міської ради надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.
При цьому в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що Концерн є неналежним позивачем у даній справі та ним не набуто жодного права на спірну земельну ділянку, яке підлягало б захисту у судовому порядку, рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII не порушено будь-яких прав чи інтересів Концерну РРТ.
Так відповідач вказує, що позов Концерну обґрунтований тим, що ДП "ООРПЦ" використовує земельну ділянку, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944 р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації від 19.10.2004р. Крім того, у позові зазначено, що на земельній ділянці, яку використовує ДП "ООРТПЦ", знаходиться радіопередавальна станція з будівлями та спорудами (свідоцтво на право власності від 22.07.2009р. серія САС № 448470). Також, у позові зазначено, що відповідно до наказу Адміністрації Держспецзв'язку України від 04.07.20016р. №418 ДП "ООРАЦ" було реорганізовано шляхом приєднання до Концерну РРТ, отже Концерн РРТ є правонаступником вказаного держаного підприємства.
Як вказує відповідач Одеська міська рада, зазначені у позові відомості не відповідають дійсності та суперечать копіям статутних документів позивача та ДП "ООРПЦ". Відповідно до статуту державного підприємства "ООРПЦ", вказане підприємство є юридичною особою (п. 3.1.), проводить свою діяльність відповідно до законодавства, статуту Концерну РРТ і цього статуту (п. 3.2.). Підприємство є учасником Концерну РРТ; відносини з Концерном РРТ здійснюються на основі договору та цього Статуту (п. 3.6.). Водночас, згідно з інформацією, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ДП "ООРПЦ", вказане підприємство на момент звернення позивача із позовом у даній справі знаходиться в стані припинення. Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно КОНЦЕРНУ РРТ (Витяг від 11.12.2017 р. за № 1003357872) стор 2 з 20: Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа: Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та інформації України (03680, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Солом'янська, будинок 13, 34620942, розмір внеску до статутного фонду - 145163447.61 грн. Вказані відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суперечать відомостям, зазначеним в Статуті Концерну РРТ (позивача), на стор. 5 якого зазначені інші підприємства - учасники Концерну: Державне підприємство "Будівельно-монтажне управління № 168", Державне підприємство "Радіопередавальний центр" та Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим". Проте, у будь-якому випадку державне підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" не є державним підприємством-учасником позивача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Наказом Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації від 04.07.2016р. №418 реорганізовано Держане підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та встановлено, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є правонаступником вказаного підприємства. Також на стор. 5 статуту Концерну РРТ, доданого до позовної заяви в редакції 2017р. зазначено, що Концерн РРТ є правонаступником "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр". Як вже було зазначено, відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державне підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" перебуває у стані припинення із 29.09.2016р. Водночас, позивач у даній справі не є правонаступником держаного підприємства "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр", а отже будь-якого права на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 (нова адреса - м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А), Концерн РРТ не набув.
Відповідач Одеська міська рада зазначає, що позивачем не надано відповідних документів, що підтверджують право власності або право користування ДП "ООРТПЦ" земельною ділянкою, орієнтовною площею 3,9605га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), яку рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII надано у постійне користування прокуратурі Одеської області. Так, на підтвердження своєї правової позиції Концерн РРТ посилається на рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів від 28.09.1944р. №1110 "Про закріплення за приймально-передавальним радіоцентром колишньої території передавальної радіостанції РВ-13", яким за приймально-передавальним радіоцентром було закріплено земельну ділянку, загальною площею 26,2 га, що розташована по Люстдорфській дорозі у м. Одеса. При цьому, Одеська міська рада звертає увагу, що вказане рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.1944р. №1110 не є належним доказом у розумінні ст.ст.125,126 Земельного Кодексу України, що посвідчує право на земельну ділянку. При цьому, ані приймально-передавальний радіоцентр, ані ДП "ООРПЦ" належним чином своє право користування земельною ділянкою ніколи не посвідчували, в результаті чого відповідно до редакцій земельних кодексів право користування земельною ділянкою у жодної з цих юридичних осіб з 1944 року по теперішній час не виникало. Крім того, посилання позивача на протокол № 2 Одеської обласної державної адміністрації 2004 року, яким вирішено прийняти рішення про закріплення за Одеським обласним радіотелевізійним передавальним центром земельної ділянки, площею 8га для будівництва нової телевізійної вежі за адресою: м. Одеса, вул. Люстрорфська дорога, 55 є безпідставним, оскільки не є належним доказом виділення вказаної земельної ділянки у розумінні ст.ст. 122, 123, 125, 126 Земельного кодексу України.
Відносно доводів Концерну РРТ, що рішення Одеської міської ради 21.03.2018 р. № 3147-VII прийнято всупереч чинного законодавства та з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями, оскільки земельна ділянка стосовно якої прийнято вказане рішення відноситься до земель державної власності, так як на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належать ДП "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр", на підставі свідоцтва про право власності серії САС № 448470 від 22.07.2009 р., відповідач Одеська міська рада зазначає, що земельна ділянка, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54) перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради підтверджується тим, що земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 (нова адреса - м. Одеса, вул. Жаботинського 54-А) за кадастровим номером 5110136900:18:017:0058, знаходилась у межах м. Одеса. Твердження позивача щодо того, що на земельній ділянці, яку використовує ДП "ООРТПЦ", знаходиться радіопередавальна станція з будівлями та спорудами є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Вказане також підтверджується висновками судової експертизи, яка проведена в рамках справи № 916/2851/17 за позовом Концерну РРТ до Одеської міської ради, юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 року № 1483-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування прокуратурі Одеської області», яка розглядалась господарським судом Одеської області. Так, під час розгляду справи №916/2851/17 було призначено судову експертизу на вирішення якої були поставлені наступні питання: - чи розташоване фактично нерухоме майно (будівлі, споруди, склади тощо), яке належить Концерну РРТ, на земельній ділянці, що була надана у постійне користування прокуратурі Одеської області згідно вказаного рішення Одеської міської ради № 1483-VII. - якщо так, то яке нерухоме майно (будівля, споруда, склад, тощо)? Де саме на вказаній ділянці це нерухоме майно розташоване. - чи знаходиться земельна ділянка, надана у постійне користування Прокуратурі Одеської області згідно з рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 р. № 1483-VII в межах земельної ділянки, наданої Концерну радіомовлення, радіозв'язку згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944 р. № 1110. З висновку судової експертизи вбачається, що на земельній ділянці, що була надана у користування прокуратурі Одеської області згідно з рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 р. № 1483-VII відсутні об'єкти нерухомого майна, які належать Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Також, на підтвердження позиції позивача, до матеріалів справи долучено копію технічного паспорту на радіопередавальну станцію та виробничу лабораторію, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, виготовленого 09.02.2018 року ТОВ «Одеса Експерт Роял». Вказані докази, на думку Концерну РРТ, підтверджують наявність нерухомого майна, що належить позивачу, зокрема, складу паливно- мастильних матеріалів літ. «Н», на земельній ділянці, що була надана прокуратурі Одеської області у постійне користування згідно з рішенням Одеської міської ради. В той же час, Одеська міська рада зазначає, що свідоцтва про права власності на будівлі Державного підприємство «Одеський обласний радіопередавальний центр», виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.07.2009 року, вказана літера «Н» відсутня. Крім того, згідно з технічним паспортом на виробничий будинок Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру від 20.10.2006 року, виготовленого директором КП «ОМБТІ та РОН» вказаний склад паливно-мастильних матеріалів (літ. «Н») також відсутній. З урахуванням наведеного, долучений до матеріалів справи технічний паспорт не є належним та допустимим доказом наявності на земельній ділянці, площею 3, 4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54 ), яка рішенням Одеської міської ради надана у постійне користування прокуратурі Одеської області зареєстрованих за позивачем будівель та споруд.
Отже, на думку відповідача твердження позивача щодо розташування на вищевказаній земельній ділянці об'єктів нерухомості не відповідають дійсності, а отже, вказані обставини спростовують доводи позивача щодо віднесення вказаної земельної ділянки до земель державної власності.
Що стосується наявності у Одеської міської ради повноважень на прийняття вказаного рішення та законності вказаного рішення відповідач Одеська міська рада стверджує, що Одеська міська рада має достатній обсяг повноважень щодо надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, а тому рішення Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться у постійному користуванні прокуратури Одеської області» є таким, що прийняте в межах повноважень, наданій останній та відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач - Юридичний департамент Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення поштових відправлень. Відзив на позов не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Прокуратура Одеської області, надала до суду відзив на позов від 28.08.2019р. за вх. №17200/19, згідно якого проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 "Про закріплення за приймально-передавальним радіоцентром колишньої території передавальної радіостанції РВ-13" за приймально передавальним центром було закріплено земельну ділянку площею 26,2 га, що розташована по Люстдорфській дорозі у м. Одеса, однак рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.1944р. не є належним документом у розумінні ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, що посвідчує право на земельну ділянку. При цьому, ані приймально-передавальний радіоцентр, ані ДП "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр", яке з 15.07.2016р. за рішенням засновників перебуває у стадії припинення у зв'язку з реорганізацією, належним чином своє право користування земельною ділянкою ніколи не посвідчував, в результаті чого відповідно до вищевказаних земельних кодексів право користування земельною ділянкою у жодної юридичної особи з 1944 року по теперішній час не виникало.
Прокуратура Одеської області зазначає, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ відомості про юридичних осіб-правонаступників ДП "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" відсутні. Посилання позивача на протокол №2 Одеської обласної державної адміністрації 2004 року, яким вирішено прийняти рішення про закріплення за Одеським обласним радіотелевізійним передавальним центром земельної ділянки площею 8га для будівництва нової телевізійної вежі за адресою: вул. Люстрорфська дорога, 55 є безпідставним, оскільки не є належним доказом виділення вказаної земельної ділянки у розумінні ст.ст. 122,123,125,126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка за кадастровим №5110136900:18:017:0058, що розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 (нова адреса-м. Одеса, вул. Жаботинського 54-А) знаходилась у межах м. Одеса та на вказаній земельній ділянці було відсутнє майно державних підприємств, установ, організацій, у зв'язку з чим остання перебувала у комунальній власності Одеської міської ради. Віднесення даної земельної ділянки саме до земель комунальної власності підтверджується довідкою зі Звіту про наявність земель (форма 6-зем) від 07.11.2016р. та висновком Управління Держгеокадастру у м. Одесі по проекту землеустрою від 17.11.2016р. щодо відведення даної земельної ділянки у постійне користування Прокуратурі Одеської області. Окрім того, відповідно до свідоцтва про право власності серії САС №448470 від 22.07.2009р., виданого ДП "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" площа нежитлових приміщень які належать останньому на праві власності становить 2417,2кв.м. При цьому, згідно технічного звіту з кадастрової зйомки земельної ділянки, яку передано у постійне користування прокуратурі Одеської області, будь-які будівлі та споруди на останній відсутні. Аналогічне вбачається з довідок та висновків за проектом землеустрою, виданих державними органами контролю.
Таким чином, на думку Прокуратури Одеської області твердження ДП "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" щодо розташування на вищевказаній земельній ділянці об'єктів нерухомості не відповідають дійсності а отже, вказані обставини спростовують доводи позивача щодо віднесення вказаної земельної ділянки до земель державної власності.
Також третя особа вказує, що факт відсутності будь-якого майна на земельній ділянці, переданій у постійне користування прокуратурі Одеської області встановлено за наслідками проведення земельно-технічної експертизи у рамках справи № 916/2851/17. Так, відповідно до висновку експерта від 26.02.2019 встановлено, що майно, що належить Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на земельній ділянці переданій у постійне користування прокуратурі Одеської області відсутнє.
Як вказує Прокуратура Одеської області, не заслуговують на увагу і доводи позивача щодо того, що Одеською міською радою прийнято рішення про передачу у постійне користування земельної ділянки за кадастровим №5110136900:18:017:0058, що розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 (нова адреса-м. Одеса, вул. Жаботинського 54-А) без згоди ДП "ООРТПЦ", який є користувачем вказаної земельної ділянки та без попереднього її вилучення у державного підприємства, у порушення ст.ст. 140, 141, 149 Земельного кодексу України, оскільки як зазначалось вище, земельна ділянка, яку надано у постійне користування прокуратурі Одеської області не перебувала у користуванні чи у власності ДП "ООРТПЦ", чи будь-яких інших осіб, а відтак не підлягала вилученню перед передачею її у постійне користування прокуратурі Одеської області. В розумінні чинного законодавства, зокрема п. 14.1.73 Податкового кодексу України, ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» не був землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:18:017:0055 та жодним чином не має відношення до новосформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:18:017:0058.
Не відповідають дійсності і доводи позивача викладені у позовній заяві щодо того, що до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, як до правонаступника ДП "ООРТПЦ" перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим №5110136900:18:017:0055, оскільки вказана земельна ділянка ніколи не перебувала ані у власності, ані у користуванні ДП "ООРТПЦ". Окрім того, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2016р. земельна ділянка з кадастровим №5110136900:18:017:0055, як об'єкт цивільних прав, у розумінні положень ст. 79-1 Земельного кодексу України була сформована лише 05.12.2016р., а отже у користуванні ДП "ООРТПЦ" ніколи не перебувала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр", 10.09.2019р. за вх. №18263/19 надала до суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги Концерну підтримує в повному обсязі та зазначає, що здійснюючи свою діяльність ДП "ООРТПЦ" використовував земельну ділянку за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації, від 19.10.2004р. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 "Про закріплення за приймально-передавальним радіоцентром колишньої території передавальної радіостанції РВ-13" за приймально-передавальним радіоцентром було закріплено земельну ділянку загальною площею 26,2га, що розташована по Люстдорфській дорозі у м. Одеса. Як вбачається з протоколу № 2 наради щодо виділення Одеському обласному радіотелевізійному передавальному центру земельної ділянки для будівництва нової радіотелевізійної вежі в м. Одеса від 19.10.2004р., на виконання п. 3 окремого доручення Прем'єр-Міністра України від 15.09.2004р. р. №40751/0/1-04 було прийнято рішення про будівництво нової телевізійної вежі у м. Одесі на території ДП "ООРТПЦ", площею 8га, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55.
Як вказує ДП "ООРТПЦ", на земельній ділянці, яку використовує ДП "ООРТПЦ", знаходиться радіопередавальна станція з будівлями та спорудами. Таким чином, земельна ділянка на Люстдорфській дорозі, 55 у м. Одеса, відноситься до земель державної власності. Згідно наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 04.07.2016 року № 418 ДП «ООРТПЦ», у червні 2017 року було реорганізовано шляхом приєднання до Концерну РРТ. До Концерну РРТ були передані всі зобов'язання державного підприємства перед кредиторами та працівниками, усі права та обов'язки, а також всі активи і пасиви, у тому числі перейшло право постійного користування земельною ділянкою та майном за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55. У зв'язку з цією обставиною, у Концерна РРТ виникло право на оскарження рішення, яке стосується земельної ділянки, законним користувачем якої є Концерн РРТ.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказує позивач, відповідно до пункту 1.1 Статуту державного підприємства "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр", затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 17.10.2012 № 582 (далі - Статут), державне підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (далі ДП "ООРТПЦ") є державним унітарним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, що належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і є учасником державного господарського об'єднання Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Здійснюючи свою діяльність ДП "ООРТПЦ" використовував земельну ділянку за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55 на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації, від 19.10.2004р.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944 №1110 "Про закріплення за приймально- передавальним радіоцентром колишньої території передавальної радіостанції PB-13" за приймально-передавальним радіоцентром було закріплено земельну ділянку загальною площею 26,2 га, що розташована по Люстдорфській дорозі у м. Одеса.
Згідно абз. 3 пункту 5 постанови Верховної Ради Української PCP "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP" громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Як вбачається з протоколу № 2 наради щодо виділення Одеському обласному радіотелевізійному передавальному центру земельної ділянки для будівництва нової радіотелевізійної вежі в м. Одеса від 19.10.2004р., на виконання п. 3 окремого доручення Прем'єр-Міністра України від 15.09.2004 р. № 40751/0/1-04 було прийнято рішення про будівництво нової телевізійної вежі у м. Одесі на території ДП "ООРТПЦ", площею 8 га, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55. На земельній ділянці, яку використовує ДП "ООРТПЦ", знаходиться радіопередавальна станція з будівлями та спорудами. Таким чином, земельна ділянка на Люстдорфській дорозі, 55 у м. Одеса, відноситься до земель державної власності.
Позивач вказує, що рішення Одеської міської ради №1483-VII від 07.12.2016р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54) ", присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області, було прийняте всупереч законодавства та з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями.
Так, маючи право власності на нерухоме майно (свідоцтво на право власності від 22.07.2009р. САС № 448470) та враховуючи вищенаведені рішення, ДП "ООРТПЦ" звертаючись до Одеської міської ради, неодноразово намагалося отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування на Люстдорфській дорозі, 55 у м. Одеса. Факт користування ДП "ООРТПЦ" земельною ділянкою також підтверджується даними технічного паспорту на об'єкти нерухомого майна від 20.10.2006р., відповідно до якого площа земельної ділянки на той час складала 80093кв.м.
Однак, як стверджує позивач, відповідач щоразу відмовляв ДП "ООРТПЦ", посилаючись на затверджений рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013р. №3906-V "Детальний план території в районі Одеського ОРТПЦ по вул. Люстдорфській дорозі, 55 в м. Одесі", яким передбачено демонтаж антенних полів і будівництво громадської та житлової забудови. ДП "ООРТПЦ" стало відомо про чергове порушення чинного законодавства з боку Одеської міської ради, а саме надання дозволу Прокуратурі Одеської області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та прийняття рішення від 21.09.2016, без нотаріально посвідченої згоди користувача земельної ділянки. Позивач вказує, що Концерн РРТ в особі Одеської філії сплачує податок за земельну ділянку площею 2,3709га по Люстдорфській дорогі, 55 у м. Одеса
За посиланнями позивача, відповідно до даних Публічної кадастрової карти України частина земельної ділянки площею 3,4605 га з кадастровим номером 5110136900:18:017:0055, розташована на території ДП "ООРТПЦ" за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55, нова адреса: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А.
Листом від 01.02.2017 р. № 99/1 ДП "ООРТПЦ" звернулося до Одеської міської ради щодо надання роз'яснень стосовно прийнятих Одеською міською радою вищевказаних рішень без відома та погодження з землекористувачем та просило вжити заходи щодо їх скасування. Але, станом на сьогодні Одеською міською радою рішення не скасовано та відповіді на лист ДП "ООРТПЦ" не надано. Проте, за наявною у Концерні РРТ інформацією, письмова згода землекористувача земельної ділянки, засвідчена нотаріально, тобто, на той час ДП "ООРТПЦ", у матеріалах проекту землеустрою відсутня.
Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:18:017:0055, що рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 № 1483-VІІ була надана у постійне користування Прокуратурі Одеської області, за даними Публічної кадастрової карти зареєстрована як власність Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради. Враховуючи те, що надана відповідачем частина земельної ділянки Прокуратурі Одеської області належить до земель державної власності, Одеська міська рада порушила чинне законодавство України прийнявши рішення від 07.12.2016р. без згоди ДП "ООРТПЦ", який є її користувачем.
Крім того, відповідно до наказу Адміністрації Держспецзв'язку України від 04.07.2016 р. №418 Державне підприємство "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр" було реорганізоване шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Отже, Концерн РРТ є правонаступником вказаного державного підприємства - позивача у даній справі.
Відповідно до наказу Концерну РРТ від 26.06.2017 № 10 з 30.06.2017 розпочав роботу відокремлений структурний підрозділ Концерну РРТ - Одеська філія Концерну РРТ майно позивача передано на баланс вказаної філії.
Згідно наказу Одеської філії Концерну РРТ від 30.06.2017 № 1/1 з 30.06.2017 року працівники ДП "ООРТПЦ" переведені на посади, визначені штатним розписом Одеської філії Концерну РРТ, та зараховані до штату філії.
Позивач вказує, що на підставі викладеного у нього є права на вимогу про визнання недійсним рішення Одеської міської ради №1483-VII від 07.12.2016р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54)" яке розглядається в рамках справи №916/2851/17.
Проте, як стверджує позивач у судовому засіданні 19.03.2019 р, у вищезазначеній справі з'ясувалося, що рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області. Також, цим рішенням присвоєно сформованій шляхом об'єднання земельній ділянці (кадастровий номер 5110136900:18:017:0058), площею 3,9605 га, нову адресу: місто Одеса, вул, Жаботинського, 54-А. У зв'язку із наведеним Концерн РРТ вважає, що необхідно подати нову позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII, оскільки до новосформованої ділянки входить спірна земельна ділянка, що належить Концерну РРТ.
У судовому засіданні 02.04.2019 р. у справі № 916/2851/17 Концерном РРТ була подана заява про збільшення розміру позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:18:017:0058. Проте, суд відмовив у прийнятті вказаної заяви.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини, позивач звернуся до суду з відповідним позовом та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 21.03.2018 р. № 3147-VII "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області" та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим №5110136900:18:017:0058 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, здійснену Юридичним департаментом Одеської міської ради, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) 25753975 від 13.04.2018р.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Так, позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення направлені на визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради №3147-VII від 21.03.2018р. №3147-VII "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області", в зв'язку з його прийняттям всупереч законодавства та з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Одеської міської ради від №1483-VII від 07.12.2016р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:18:017:0055), площею 3,4605 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: м. Одеса, м. Одеса,-вул. Жаботинського (в районі буд. № 54); присвоїти земельній ділянці, площею 3,4605 га (кадастровий номер - 5110136900:18:017:0055), нову адресу: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А; надати Прокуратурі Одеської області земельну ділянку, вказану в пунктах 1, 2 цього рішення, в постійне користування для будівництва, обслуговування та експлуатації багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями.
Рішенням Одеської міської ради від 26.07.2017р. за №2330-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, зміну цільового призначення та передачу в постійне користування Прокуратурі Одеської області земельної ділянки, площею 0,5000 га, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д» вирішено, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється (кадастровий номер 5110136900:18:017:0056), площею 0,5000 га (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), за адресою: м. Одеса вул. Люстдорфська дорога, 55-Д; змінити цільове призначення земельної ділянки, вказаної в пункт 1 цього рішення, з «дня будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», вид використання: «для будівництва, обслуговування та експлуатації багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями»; надати Прокуратурі Одеської області земельну ділянку, вказану в пунктах 1, 2 цього рішення, в постійне користування, цільове призначення: В.02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, вид використання: для будівництва, обслуговування та експлуатації багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями
Рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017р. за №2863-VII «Про надання згоди Прокуратурі Одеської області на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, площею 0,5000 га, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д та площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А» вирішено надати згоду Прокуратурі Одеської області на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а саме: - земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:18:017:0056), площею 0,5000 га, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д, цільове призначення - В.02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:18:017:0055), площею 3,4605 га, м. Одеса , вул. Жаботинського, 54-А , цільове призначення - В.02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
З тексту оскаржуваного рішення вбачається, Одеською міською радою вирішено погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Д (кадастровий номер 5110136900:18:017:0056, вул. Жаботинського, 54-А (кадастровий номер 5110136900:18:017:0055, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області. Також, цим рішенням присвоєно сформованій шляхом об'єднання земельній ділянці (кадастровий номер 5110136900:18:017:0058), площею 3,9605 га, нову адресу: місто Одеса, вул. Жаботинського, 54-А.
Позивач вказує, що рішення Одеської міської ради №1483-VII від 07.12.2016р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд. № 54)", присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області, було прийняте всупереч законодавства та з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації, від 19.10.2004р. за приймально-передавальним радіоцентром, правонаступником якого за твердженням позивача є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, було закріплено земельну ділянку площею 26,2га.
Згідно абз. 3 пункту 5 постанови Верховної Ради Української PCP "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP" громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Як вбачається з протоколу № 2 наради щодо виділення Одеському обласному радіотелевізійному передавальному центру земельної ділянки для будівництва нової радіотелевізійної вежі в м. Одеса від 19.10.2004р., на виконання п. 3 окремого доручення Прем'єр-Міністра України від 15.09.2004 р. № 40751/0/1-04 було прийнято рішення про будівництво нової телевізійної вежі у м. Одесі на території ДП "ООРТПЦ", площею 8 га, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55. На земельній ділянці, яку використовує ДП "ООРТПЦ", знаходиться радіопередавальна станція з будівлями та спорудами. Таким чином, земельна ділянка на Люстдорфській дорозі, 55 у м. Одеса, відноситься до земель державної власності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За змістом частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Статтею 20 Земельного кодексу Української РСР встановлено, що відповідно до основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в РішенніКонституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верхового Суду від 05.11.2019р. по справі №906/392/18.
В той же час, позивачем не надано доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою (кадастровий номер 5110136900:18:017:0055) відповідно до вимог земельного законодавства, ані станом час на рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації, від 19.10.2004р., ані станом на теперішній час.
Саме рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації, від 19.10.2004р. не є належним документом у розумінні ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, що посвідчує право на земельну ділянку, яким встановлено, що право користування земельними ділянками виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Доводи позивача про те, що земельна ділянка площею 3,4605га разом із наявними на ній будівлями та спорудами, яка була передана згідно рішення Одеської міської ради №1483-VІІ від 07.12.2016р. Прокуратурі Одеської області входила до земельну ділянку площею 26,2га, яка на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 28.09.1944р. №1110 та протоколу № 2 наради, затвердженого головою Одеської обласної державної адміністрації, від 19.10.2004р. була передана приймально-передавальному радіоцентру, правонаступником якого за твердженням позивача є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення судом до уваги не приймається оскільки не підтверджена належними доказами.
Крім того, питання визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради №1483-VII від 07.12.2016р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, (в районі буд. № 54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області» розглядалось в рамках справи №916/2851/17.
Так, рішенням суду від 10.05.2019 у справі № 916/2851/17, яке залишено без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019р. в задоволені позову Концерна радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про визнання незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 07.12.2016р. №1483-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605га, за адресою: м. Одеса , вул. Жаботинського (в районі будинку №54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області", скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5110136900:18:017:0055 за Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка здійснена Юридичним департаментом Одеської міської ради, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) 18238210 від 21.12.2016р. та скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:18:017:0055 за Прокуратурою Одеської області, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) 18239305 від 21.12.2016р. відмовлено повністю.
При цьому, під час розгляду справи № 916/2851/17 судом було призначено судову експертизу на вирішення якої були поставлені питання чи розташоване фактично нерухоме майно (будівлі, споруди, склади тощо), яке належить Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, на земельній ділянці, що була надана у постійне користування Прокуратурі Одеської області згідно рішення Одеської міської ради №1483-VІІ від 07.12.2016р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605га, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі буд.№54), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування Прокуратурі Одеської області"? Якщо так, то яке нерухоме майно (будівля, споруда, склад, тощо)? Де саме на вказаній ділянці це нерухоме майно розташоване.
Крім того на вирішення судової експертизи було поставлене питання встановити чи знаходиться земельна ділянка, надана у постійне користування Прокуратурі Одеської області згідно рішення Одеської міської ради №1483-VІІ від 07.12.2016р. за кадастровим №5110136960:18:017:0055 в межах земельної ділянки, наданої Концерну радіомовлення, радіозв'язку згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №1110 від 28.09.1944р.
За наслідками проведеної експертизи суд дійшов висновків стосовно того, що на земельній ділянці, що була передана Прокуратурі Одеської області відсутнє нерухоме майно, а саме будівлі та споруди, що належать Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Щодо іншої земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:18:017:0056) площею 0,5000 га., яка була об'єднання з земельною ділянкою (кадастровий номер 5110136900:18:017:0055) площею 3,4605га, позивач в судовому засіданні зазначив що відповідна земельна ділянка жодним чином не зачіпає права позивача.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Так, інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи "всіх співвітчизників" або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.
Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Умовами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того,
Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
Зміст зобов'язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.
Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Отже з врахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували та засвідчували належним чином оформленого за позивачем права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5110136900:18:017:0055) площею 3,4605га., в т.ч. державного акту на право користування землею, та підтвердження ним в судовому засіданні факту того, що земельна ділянка (кадастровий номер 5110136900:18:017:0056) жодним чином не зачіпає його права, позовна вимога Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо визнання недійсним та скасуванні Рішення Одеської міської ради №3147-VII від 21.03.2018р. "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області", яким вищезазначені земельні ділянки були об'єднанні в земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:18:017:0058) площею 3,9605 га. задоволенню не підлягає, оскільки відповідне рішення не порушує права Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за захистом яких останній звернувся до господарського суду Одеської області.
Більш того, суд зазначає, що позивачем ані в позовній заяві, ані під час розгляду справи в суді не наведено жодного обґрунтування факту порушення його прав та інтересів в результаті прийняття Одеською міською радою саме рішення №3147-VII від 21.03.2018р. "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області".
Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим №5110136900:18:017:0058 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, здійснену Юридичним департаментом Одеської міської ради, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) 25753975 від 13.04.2018р. суд зазначає, що враховуючи, що дана позовна вимога є похідною від вимоги про скасування рішення Одеської міської ради №3147-VII від 21.03.2018р. №3147-VII "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, вул. Жаботинського, 54-А, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які знаходяться в постійному користуванні Прокуратури Одеської області", суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим №5110136900:18:017:0058 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, здійснену Юридичним департаментом Одеської міської ради, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) 25753975 від 13.04.2018р.
Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позову Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) до Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) та до Юридичного департаменту Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26302537) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) .
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17 січня 2020 р.
Головуючий К.Ф. Погребна
Суддя Г.Є. Смелянець
Суддя Л.В. Лічман