16 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/282/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області
на рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до Творчої спілки "Національна спілка художників України"
про стягнення 233 871,56 грн,
особа, яка звернулась з апеляційною скаргою - заступник прокурора Харківської області,
09.01.2020 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/282/19.
Подана касаційна скарга заступника прокурора Харківської області не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву у цій справі подано у 2018 році, предметом спору якої є майнова вимога.
Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові, скаржник просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням вищевказаного, за подання касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, яка містить одну майнову вимогу у сумі 233 871,56 грн (з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог), а саме 7 016,15 грн (233 871,56 грн х 1.5 %) х 200 %).
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 7 016,15 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до положень частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Крім того, частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 складено 06.11.2019, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження у касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 26.11.2019, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Касаційна скарга заступника прокурора Харківської області надіслана поштою 04.12.2019, про що свідчить дата на конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду, тобто після закінчення передбаченого ГПК України строку для подання касаційної скарги.
У поданій касаційній скарзі викладено клопотання скаржника про поновлення встановленого строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/282/19 у зв'язку з отриманням органами прокуратури повного її тексту 14.11.2019.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
В підтвердження викладених у скарзі підстав про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 скаржник додав до поданих матеріалів копію першої сторінки оскаржуваного рішення з реєстраційним штампом вхідної кореспонденції Прокуратури Харківської області від 14.11.2019, що, на думку скаржника, свідчить про поважність причин пропуску встановленого строку.
Проте такі посилання суперечать приписам статті 288 ГПК України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не реєстрації.
Слід зауважити, що штамп вхідної кореспонденції скаржника на копії оскаржуваної постанови не є належним доказом вручення вказаної постанови саме 14.11.2019.
Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.
Крім цього, з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що прокурор відділу Прокуратури Харківської області був присутній у судовому засіданні в апеляційному суді у день проголошення вступної та резолютивної частини постанови, повний текст якої отримав 11.11.2019, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. В матеріалах справи також знаходиться поштове повідомлення про вручення Харківській місцевій прокуратурі № 1 Харківської області оскаржуваної постанови 11.11.2019.
Викладені скаржником підстави поновлення строку подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/282/19 судом визнаються неповажними з огляду на наступне.
Частиною першою статті 285 ГПК України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Слід зауважити, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Отже, колегія суддів не вважає обставини, наведені у касаційній скарзі в обґгрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб'єктивний характер, адже можливість вчасного подання касаційної скарги без порушень норм чинного законодавства залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.
Скаржником також не надано жодних переконливих доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали скаржнику звернутися з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у цій справі в межах встановлених строків.
Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та не вважає викладені обставини такими, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, тому підстави наведені у клопотанні про його поновлення визнаються судом неповажними та такими, що не підтверджуються доказами.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/282/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав, а також доказів сплати судового збору у сумі 7 016,15 грн.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/282/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити заступнику прокурора Харківської області, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, касаційну скаргу буде повернуто або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ