08 січня 2020 року Справа № 926/2475/19
За позовом Приватного підприємства «Алекс Промбуд»
до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 128801,48 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Лунгул І.О.
Представники:
від позивача - Іванов С.В.
від відповідача - Ігнат М.І.
Приватне підприємство «Алекс Промбуд» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про стягнення боргу в сумі 128801,48 грн, з яких: сума інфляційних втрат становить - 98350,66 грн, сума 3% річних - 30450,82 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 листопада 2019 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 27 листопада 2019 року. Також означеною ухвалою зобов'язано позивача до початку підготовчого засідання надати суду обґрунтований розрахунок позовних вимог.
Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 19 листопада 2019 року було подано до суду відзив, в якому останній позов не визнає та просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Представником позивача у судовому засіданні 27 листопада 2019 року було надано суду розрахунок заборгованості позовних вимог, згідно з яким борг відповідача перед позивачем складає 128801,48 грн, з яких за період з 18.09.2017 року по 02.04.2019 року сума інфляційних втрат складає 98350,66 грн, сума 3% річних за період з 18.09.2017 року по 02.04.2019 року складає 30450,82 грн.
27 листопада 2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 16 грудня 2019 року.
16 грудня 2019 року до початку судового засідання представником позивача було подано клопотання про відкладення судового засідання на інший день та час у зв'язку із неможливістю останнього прибути у судове засідання.
Однак, суд залишив зазначене клопотання без розгляду.
Ухвалою від 16 грудня 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08 січня 2020 року.
У судовому засіданні 08 січня 2020 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача просив суд відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради та ПП «Алекс Промбуд», керуючись рішенням комітету з конкурсних торгів Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради від 21.09.2016 року №16, 05.10.2016 року укладено договір підряду №72/16 (далі договір), згідно якого позивач відповідно до проектно- кошторисної документації та умов договору брав на себе обов'язок виконати роботи з будівництва проспекту Незалежності на ділянці від вул. Сторожинецької до вул. Героїв Майдану в м. Чернівці, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно п. 3.1 договору договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 30653,1696 тис. грн.
Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що оплата виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками відповідача та позивача.
Акти приймання виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця. Уповноважений представник відповідача протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору строк виконання робіт підрядником не пізніше 25 грудня 2020 року (включно).
Позивач для розгляду направив 07.06.2017 року та 02.08.2017 року відповідачу листи № 30 та № 35 з пакетом документів в підтвердження виконання робіт, в тому числі по перевезенню та відвантаженню ґрунту до 20 км, а саме довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за травень 2017 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2017 року форми КБ-2в, акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за травень 2017 року форми КБ-2в, а також інші документи, які підтверджують виконання робіт за договором №72/16 від 05.10.2016 року на загальну суму 922959,60 грн.
Листами від 16.05.2017 року та 07.08.2018 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, повідомив позивача, що виконання робіт з перевезення ґрунту з об'єкту «Будівництво проспекту Незалежності на ділянці від вул. Сторожинецької до вул. Героїв Майдану в м. Чернівцях» виконуються з відхиленням від погодженої схеми на його перевезення та листом від 18.07.2017 року не погодив позивачеві вартість виконаних робіт в сумі 922959,60 грн., зробив виправлення у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за травень 2017 року, акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2017 року №1 на суму 922959,60 грн, визнавши лише вартість робіт у сумі 263545,20 грн, які оплачені за рахунок авансу.
Не погоджуючись з вказаними вище діями відповідача, позивач звернувся 26.09.2018 року до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин суми заборгованості в розмірі 659226,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2018 року у справі № 926/1572/18 у задоволенні позову ПП «Алекс Промбуд» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішення ПП «Алекс Прмбуд» подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного Господарського суду.
05 березня 2019 року Західним апеляційним господарським судом винесено постанову у справі № 926/1572/18, якою рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2018 року у справі № 926/1572/18 скасовано. Позов ПП «Алекс Промбуд» задоволено. Стягнуто з Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на користь Приватного підприємства «Алекс Промбуд» 659226, 00 грн основного боргу, 9888,39 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 14832,59 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
17 квітня 2019 року на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду у справі № 926/1572/18 та згідно договору №72/16 від 05.10.2016 року відповідач перерахував на користь позивача заборгованість у сумі 659226,00 грн.
Як зазначалося вище, пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що оплата виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками відповідача та позивача.
Акти приймання виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця. Уповноважений представник відповідача протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник зобов'язується протягом 10 календарних днів з моменту підписання належно оформленого акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та потати доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України (п. 4.3. Договору).
Так, у відповідності до відомостей вказаних в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за травень 2017 року, та акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2017 року, зазначено дату їх підписання відповідачем 06.09.2017 року.
З врахуванням вимог п. 4.3. договору, позивач зобов'язаний здійснити оплату протягом 10-ти календарних днів з дня підписання, а саме до 17.09.2017 року, що не було виконано.
Статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
При цьому необхідно взяти до уваги положення ст. 612 Цивільного кодексу України у відповідності до якого, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
У судовому засіданні на підставі досліджених у сукупності доказів встановлено порушення відповідачем передбачених договором строків здійснення оплати за виконані роботи у сумі 659226,00 грн.
Отже, відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов'язання за договором №72/16 від 05.10.2016 року щодо оплати за виконані роботи у сумі 659226,00 грн, а тому має сплатити позивачу індекс інфляції у сумі 98350,66 грн (період прострочення з 18.09.2017 року по 02.04.2019 року) та три проценти річних у сумі 30450,82 грн (період прострочення з 18.09.2017 року по 02.04.2019 року).
У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Алекс Промбуд» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 200 Б, оф. 2/1, код 39737643) до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64 а, код 23245721) про стягнення заборгованості в сумі 128801,48 грн задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64 а, код 23245721) на користь Приватного підприємства «Алекс Промбуд» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 200 Б, оф. 2/1, код 39737643) інфляційні втрати у сумі 98350,66 грн, три проценти річних у сумі 30450,82 грн та судовий збір в сумі 1932,03 грн.
У судовому засіданні 08 січня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 17 січня 2020 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя О.С. Тинок