29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" січня 2020 р. Справа № 924/1243/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали
за позовом ФОП Мочонова Владислава Вікторовича, с.Мар"янівка, Овідіопольського району, Одеської області
до ТОВ "Євразія - Сервіс", с.Кременчуки, Красилівського району, Хмельницької області
про стягнення 256 850, 28 грн.
Представники сторін: не з"явились
Суть спору:
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ФОП Мочонова Владислава Вікторовича, с.Мар"янівка, Овідіопольського району, Одеської області до ТОВ "Євразія - Сервіс", с.Кременчуки, Красилівського району, Хмельницької області про стягнення 256 850, 28 грн. за неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом №22/07-ЄС від 22.07.2019р.
Ухвалою суду від 28.11.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду 14.01.2020р. від представника позивача надійшла заява з проханням суд розгляд даної справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Також, 13.01.2020р. від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, а саме у разі задоволення позову витрати на правову допомогу покласти на відповідача в розмірі 10% від суми задоволених вимог відповідно до п.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №9/П від 20.11.2019р. та покласти на відповідача витрати на проїзд адвоката до суду та витрати на оплату судового збору.
Представник відповідача незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 27.12.2019р. в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не подав.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглядом наявних матеріалів справи судом встановлено наступне:
Між ФОП Мочоновим В.В. (далі в тексті - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-Сервіс» (далі - Відповідач) 22 липня 2019 року було укладено договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 22/07-ЄС (далі - Договір).
Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що позивач зобов'язується передати відповідачу в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (техніку) разом з обслуговуючим персоналом, а відповідач як орендар зобов'язується прийняти техніку та сплачувати позивачу орендну плату за її використання. Техніка, що буде використана орендарем для проведення робіт вказаних у п.1.1 Договору - комбайн "Lavedra 2860 LХЕ" в кількості 1 (одна) шт.
Передача в користування техніки відповідно до п.3.1 Договору, здійснювалася за місцезнаходженням відповідача в с. Кременчуки, Хмельницької області 22 липня 2019 року.
Орендна плата регулюється п. 5.1 Договору, а також Протоколом погодження розрахунку орендної плати від 22.07.2019 р. та становить 900,00 грн. за 1 га зібраних технікою зернових культур. Розрахунки за Договором мають здійснюватися в національній валюті України гривні, без ПДВ.
Відповідно до п. 5.2 Договору виплата орендної плати повинна проводитися протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Протоколу погодження розрахунку орендної плати.
Підпунктом 6.2.1 Договору встановлений обов'язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату.
Строк дії Договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 9.1 Договору).
Відповідно до п. 8.4 Договору, претензійний (досудовий) порядок розгляду спорів обов'язковому застосуванню не підлягає.
На виконання умов Договору 22 липня 2019 року позивач передав відповідачу по Акту приймання-передачі до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 22/07-ЄС в користування комбайн "Lavedra 2860 LХЕ", що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) №50 від 31.07.2019 р. на суму 82 800,00 грн. та №60 від 24.08.2019 р. на суму167 004,00 грн. Всього на загальну суму 249 804,00 грн.
Крім суми основного боргу, позивачем в порядку ст.625 ЦК України додаткового нараховано відповідачу 2 300,00 грн. - 3% річних за період з 06.08.2019р. по 25.11.2019р. та 4 746,28 грн. - інфляційних втрат за серпень - листопад 2019р..
Станом на день звернення позивача із позовною заявою до суду відповідач заборгованість не погасив, у зв"язку із чим позивач звернувся до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до cm. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.
Відповідності до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограми, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається із матеріалів справи, між ФОП Мочоновим В.В. (далі в тексті - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-Сервіс» (далі - Відповідач) 22 липня 2019 року було укладено договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 22/07-ЄС (далі - Договір).
Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що позивач зобов'язується передати відповідачу в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (техніку) разом з обслуговуючим персоналом, а відповідач як орендар зобов'язується прийняти техніку та сплачувати позивачу орендну плату за її використання. Техніка, що буде використана орендарем для проведення робіт вказаних у п.1.1 Договору - комбайн "Lavedra 2860 LХЕ" в кількості 1 (одна) шт.
Передача в користування техніки відповідно до п.3.1 Договору, здійснювалася за місцезнаходженням відповідача в с. Кременчуки, Хмельницької області 22 липня 2019 року.
Орендна плата регулюється п. 5.1 Договору, а також Протоколом погодження розрахунку орендної плати від 22.07.2019 р. та становить 900,00 грн. за 1 га зібраних технікою зернових культур. Розрахунки за Договором мають здійснюватися в національній валюті України гривні, без ПДВ.
Відповідно до п. 5.2 Договору виплата орендної плати повинна проводитися протягом 10-и банківських днів з моменту підписання сторонами Протоколу погодження розрахунку орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (непоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до вимог cт. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Статтею 798 ЦК України визначено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також: наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
У відповідності до ч. 1 cт. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
На виконання умов Договору 22 липня 2019 року позивач передав відповідачу по Акту приймання-передачі до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 22/07-ЄС в користування комбайн "Lavedra 2860 LХЕ", що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) №50 від 31.07.2019 р. на суму 82 800,00 грн. та №60 від 24.08.2019 р. на суму167 004,00 грн. Всього на загальну суму 249 804,00 грн.
Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України додатково нараховано відповідачу 2 300,00 грн. - 3% річних за період з 06.08.2019р. по 25.11.2019р. та 4 746,28 грн. - інфляційних втрат за серпень - листопад 2019р..
Провівши перерахунок в системі "Законодавство" заявлених до стягнення з відповідача 2 300,00 грн. - 3% річних за період з 06.08.2019р. по 25.11.2019р. та 4 746,28 грн. - інфляційних втрат за серпень - листопад 2019р., судом встановлено, що заявлені суми підлягають частковому задоволенню, а саме 2 279,00 грн. - 3% річних за період з 06.08.2019р. по 25.11.2019р. та 3002,00 грн. - інфляційних втрат за серпень - листопад 2019р.. В решті позову слід відмовити.
Таким чином, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Стосовно заяви представника позивача про розподіл судових витрат, а саме у разі задоволення позову витрати на правову допомогу покласти на відповідача в розмірі 10% від суми задоволених вимог відповідно до п.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №9/П від 20.11.2019р., покласти на відповідача витрати на проїзд адвоката до суду та витрати на оплату судового збору, суд звертає увагу, відповідно до п.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №9/П від 20.11.2019р. за адвокатську діяльність за цим Договором клієнт зобов"язується сплатити адвокату гонорар - 10% від присудженої рішенням господарського суду суми протягом 5-ти днів з дня винесення рішення.
Представник позивача не позбавлений права звернутись до суду із заявою в порядку ст.244 ГПК України про прийняття додаткового рішення у разі надання доказів оплати клієнтом гонорару передбаченого п.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №9/П від 20.11.2019р.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія - Сервіс", (с.Кременчуки, Красилівського району, Хмельницької області, вул. Заводська, 1, код: 32046019) на користь Фізичної особи-підприємця Мочонова Владислава Вікторовича, ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 ) 249 804,00 грн. (двісті сорок дев"ять тисяч вісімсот чотири гривні 00 коп.) - основний борг, 2 279,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дев"ять гривень, 00 коп.) - 3% річних, 3002,00 грн. (три тисячі дві гривні, 00 коп.) - інфляційних нарахувань та 3 853,00 грн. (три тисячі вісімсот п"ятдесят три гривні 00 коп.) - судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України).
Повний текст складено та підписано 17.01.2020р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 4 прим.:
1- до справи
2- позивачу - 67831, ФОП Мочонову В.В., АДРЕСА_1 ;
3- представнику позивача - 02121, Гуленко О.М., АДРЕСА_2 ;
4 - відповідачу - 31026, ТОВ "Євразія - Сервіс", с.Кременчуки, Красилівського району, Хмельницької області, вул.Заводська, 1.
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 17.01.2020р.