Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" січня 2020 р.Справа № 922/4359/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О. При секретарі судового засідання П'ятак А.С,
учасники процесу
від ТОВ Фірма «Ідалія» - адвокат Шафорост Л.І. (ордер 1988000004 від 05.12.2019); адвокат Гамей В.В. (ордер 105786 від 02.01.2020)
від ТОВ «Малахіт» - адвокат Тетеріна І.В. (свідоцтво № 1793, ордер №000012 від 16.01.2020);
розглянувши заяву подану від ТОВ Фірма «Ідалія» в особі представника адвоката Селепея Андрія Ігоровича, який діє на підставі ордеру від 14.01.2020 КС № 573301 на підставі договору про надання правової допомоги № 22-01-19/1 про відвід судді Усатого Віталія Олександровича (вх. 1055 від 16.01.2020) у справі № 922/4359/19
за заявою Іноземного підприємства "Малахіт", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.01.2020 прийнято заяву ІП "Малахіт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фірма "Ідалія" та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні 16.01.2020 о 12 годині 40 хвилин.
16.01.2020 від ТОВ фірма "Ідалія" надійшла заява (вх. 1055), підписана представником адвокатом Селей А.І. про відвід судді Усатого В.О. На підтвердження повноважень представника надано ордер ( КС 573301 від 14.01.2020) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4823/10.
В якості наявності підстав для відводу судді заявник вказує на наступне: зі звіту автоматичного розподілу судової справи № 922/4359/19 (коєфіцієнт складності 1,0) від 28.12.2019 вбачається, що із загального списку суддів, які мали повноваження щодо розгляду заяви згідно зі спеціалізацією, на момент її автоматизованого розподілу визначено одного суддю Усатого В.О., оскільки інших суддів, які слухають категорію справ про банкрутство, було виключено з участі у розподілі із зазначенням причин - "табель: відпустка". Заявник вважає, що на момент надходження заяви при визначенні судді за допомогою автоматизованого розподілу по даній справі не було варіантності у виборі судді, а фактично мало місце лише призначення судді, який в тот день працював та не був виключений зі списку суддів, що розглядають справи вказаної категорії.
Наведене, на думку заявника, свідчить, що фактично з одного учасника (самого себе) має ознаки імітації розподілу та суперечить принципу випадковості при визначенні судді. Крім того, заявник вказує, що на розгляді Господарського суду Харківської області перебувала заява іншого кредитора про банкрутство того самого боржника - ТОВ фірма "Ідалія", в якій також було порушено порядок визначення складу суду.
В судовому засіданні інший представник ТОВ "Ідалія" Шафорост Л.І. зазначила, що вважає - заява про відвід необгрунтована та безпідставна. Представник ІП "Малахіт" не висловила своїх ставлень до поданої заяви про відвід судді.
Заслухавши пояснення представників учасників справи та розглянувши зазначену заяву про відвід, суд дійшов висновку про необгрунтованість підстав для відводу, зважаючи на наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасникам справи надано право на подання заяв та клопотань, в тому числі згідно з частиною 2 статті 38 ГПК україни - на заявлення відводу судді, з підстав, передбачених статтями 35 -37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Положеннями частин 1, 2 статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").
Водночас, згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що: "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України:
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року за виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
Пунктом 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в редакції від 15.09.2016), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України), визначено правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема: розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема, автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.
Згідно з п. п. 2.3.4, 2.3.5, 2.3.7, 2.3.10 вищезазначеного Положення, автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.
Обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.
Збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.
Рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області від 31.05.2019 затверджено та введено в дію з 03.06.2019 нову редакцію спеціалізації суддів господарського суду Харківської області з розгляду конкретних категорій справ, в п. 1 якої визначено спеціалізацію з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, заяв (позовних заяв) у справах, що пов'язані з банкрутством наступним суддям: Дзюбі О.А., Казарцевій В.В., Кононовій О.В., Міньковському С.В., Савченко А.А., Усатому В.В., Спиридонова Н.О. та Яризько В.О.
Відповідно до Положення результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений.
Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
Відповідно до витягу від 28.12.2019 протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями єдиний унікальний номер справи 922/4359/19 за заявою ІП "Малахіт" до ТОВ фірма "Ідалія" визначено склад суду для розгляду даної справи : головуючий суддя Усатий В.О.
За даними звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 судом встановлено, що із загального списку суддів, які мали повноваження щодо розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом на момент автоматизованого розподілу справи №922/4359/19 (коефіцієнт складності 1) визначено одного суддю - Усатого В.О., оскільки із суддів, які слухають категорію справ про банкрутство, судді Міньковський С.В. - відпустка з січня більше 14 календарних днів; Савченко А.А. перебувала у відпустці на момент здійснення розподілу, Яризько В.О. у відпустці менше 14 календарних днів, Спиридонова Н.О. - відпустка більше 14 календарних днів, Кононова О . В. у відпустці з січня менше 14 календарних днів; Казарцева В . В. перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, суддя Дзюба О.А. не приймав участь у авторозподілі, оскільки не мав на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Отже, автоматизований розподіл судової справи № 922/4359/19 між суддями було здійснено без порушень.
Питання про прийняття справи до провадження вирішувалось у межах встановлених процесуальним Законом строків (п'яти днів з моменту реєстрації зазначеної справи (заяви) відділом документообігу Господарського суду Харківської області) у складі суду, визначеному у встановленому Законом порядку автоматизованою системою розподілу справи. За результатами вирішення питання постановлена ухвала Господарського суду Харківської області від 02.01.2020 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі. Питання про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство вирішувалось у межах встановлених процесуальним Законом строків (п'яти днів з моменту реєстрації зазначеної справи відділом документообігу Господарського суду Харківської області у складі суду визначеному у встановленому Законом порядку автоматизованою системою розподілу справи. За результатами вирішення питання постановлена ухвала Господарського суду Харківської області від 02.01.2020.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Однак, викладені доводи заявника не свідчать про упередженість, необ'єктивність або зацікавленість судді Усатого В.О. у результатах розгляду справи № 922/4359/19. Суд вважає безпідставними посилання заявника на порушення порядку розподілу іншої судової справи відносно того ж самого боржника, яка перебувала на розгляді у Господарському суді Харківської області, оскільки вказані обставини не можуть розглядатись в межах справи № 922/4359/19 та не є підставою для відводу судді у даній справі, згідно статті 35 ГПК України.
Жодних підстав та обставин, які відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є підставою для відводу судді Усатого В.О. при розгляді справи № 922/4359/19, заявником не наведено.
З огляду на вказане, суд констатує, що подана заява про відвід судді по своїй суті є спробою вчинення впливу на суд, що розглядає справу, адже не містить реальних підстав для відводу.
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За наслідками розгляду цієї заяви суд дійшов висновку, що заявлений відвід є безпідставним та ґрунтується на припущеннях та не містить обставин, які відповідно до положень процесуального закону є підставою для відводу, а тому в задоволенні заяви ТОВ фірма "Ідалія" про відвід судді Господарського суду Харківської області Усатого В.О. слід відмовити.
Водночас, в силу дії частин другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі; у цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно пункту 5 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.
Однак, суд зазначає, що зазначена справа є справою про банкрутство. Відповідно до частини 17 статті 39 Кодексу України з питань банкрутства провадження у справі про банкрутство не підлягає зупиненню. Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді, справа № 922/4359/19 підлягає передачі на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати відвід судді Усатого В.О. необґрунтованим.
Передати справу для розгляду питання про відвід іншому складу суду відповідно до статті 39 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя Усатий В.О.