Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3732/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Желиби Максима Вадимовича, м.Дніпро,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт +", м.Харків,
про стягнення 33428,63 грн,
за участю представників:
позивача - Комарової В.С. (довіреність б/н від 09.12.2019);
відповідача - не з'явився;
Фізична особа - підприємець Желиба Максим Вадимович, м.Дніпро, 14.11.2019 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт +", м.Харків, про стягнення 33428,63 грн, у тому числі: основного боргу в розмірі 27000,00 грн; пені в розмірі 5257,59 грн; 3% річних у розмірі 614,63 грн; інфляційних втрат у розмірі 556,41 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення п.п. 2.1.10, 4.1 Договору № 1 від 12.02.2019 на транспортне обслуговування та приписів чинного законодавства, несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2019 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/3732/19; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11.12.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про визнання поважними причин неявки відповідача у судове засідання 12.12.2019 та відкладення розгляду справи з метою реалізації права відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви. В клопотанні відповідач, зокрема, зазначив, що за даними бухгалтерського обліку рахується значно менша заборгованість ніж зазначена у позові.
Клопотання відповідача було задоволено судом; розгляд справи відкладено на 14.01.2020.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.01.2020, представниця позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та звернулась до суду з клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Надані позивачем докази були долучені судом до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився; відзив на позов не надав; про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи, судом засобами поштового зв'язку направлялись копії ухвал від 19.11.2019 та 12.12.2019 на юридичну адресу останнього: 61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 2, зазначену в позовній заяві, і яка зазначена як місцезнаходження підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Копія ухвали від 19.11.2019 була отримана відповідачем, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про вручення поштового відправлення. Копія ухвали-повідомлення від 12.12.2019 повернута до суду без вручення адресатові з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Крім того, ухвали суду від 19.11.2019 та 12.12.2019 були опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, відповідач не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судових засідань, і відповідно мав змогу надати суду відзив на позовну заяву або клопотання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України з обґрунтованими поясненнями причин неможливості бути присутнім у судових засіданнях. Тобто відповідач мав змогу ознайомитися зі змістом ухвал самостійно, навіть якщо ухвалу в паперовому вигляді ним не було отримано.
За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому відповідач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
При цьому, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, у зв'язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи доказами, згідно ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представниці позивача, суд встановив наступне.
12.02.2019 між Фізичної особою - підприємцем Желибою Максимом Вадимовичем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магніт+" (відповідач) було укладено Договір № 1 на транспортне обслуговування, згідно п. 1.1 якого відповідач, як замовник, замовляє, а позивач, як перевізник, надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.
На виконання умов Договору 13.02.2019 сторонами було узгоджено заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом, яку було підписано сторонами і на підставі якої перевізник взяв на себе зобов'язання надати послуги з перевезення вантажу - метал в листах на паллетах, вагою до 21 тони, за маршрутом м. Бедзин, Польща - м. Харків, Україна. Також сторонами було досягнуто згоди щодо вартості транспортних послуг за перевезення вантажу, за вказаною вище заявкою, яка складає 40000,00 грн та підлягає оплаті в погоджений сторонами строк, який становить 3 банківських дні.
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав покладені на нього зобов'язання щодо надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, здійснивши в строки і в порядку, передбаченому договором та заявкою, доставку вантажу до пункту призначення та лередання його вантажоодержувачу -відповідачу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А№0060634 (CMR).
Відповідно до п. 2.1.10 Договору, заявник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги перевізника.
Згідно п. 3.1 Договору, ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах перевізника.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 5-ти (п 'яти) банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної якщо в "Замовленнях на перевезення" не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.
Як вбачається із Замовлення (заявки) на перевезення від 13.02.2019, яке підписано сторонами, вартість послуг (сума фрахту) становить 40000,00 грн, строк оплати - протягом 3 банківських днів.
13.02.2019 позивачем було виставлено відповідачу Рахунок на оплату № 6 на суму 40000,00 грн.
Після прийняття товару на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної А№0060634 (СМR), 19.02.2019 відповідач підписав, наданий позивачем Акт № 6 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму виконаних робіт в розмірі 40000,00 грн без будь-яких зауважень щодо об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), пов'язаних з перевезенням вантажу за Договором № 1 на транспортне обслуговування від 12.02.2019.
Оскільки всі необхідні документи були надані позивачем своєчасно, строк оплати послуг відповідачем настав 22.02.2019.
З матеріалів справи вбачається, що по вищевказаному рахунку відповідачем 07.03.2019 було проведено платіж на суму 10000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Станом на 01.07.2019 сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 30000,00 грн.
17.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (вих.№ 17/07-1 від 17.07.2018) про сплату суми заборгованості. Вимога була повернута позивачу без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.
Проте, в подальшому відповідачем було проведено наступні платежі з оплати послуг позивача:
- 24.07.2019 - на суму 1000,00 грн;
- 25.07.2019 - на суму 1000,00 грн;
- 01.08.2019 - на суму 1000,00 грн, що підтверджується платіжними відповідними дорученнями.
Станом на 05.11.2019р. оплата за перевезення товару в повному обсязі не здійснена, сума заборгованості складає 27 000,00 грн.
Отже, відповідач не виконав своє зобов'язання з оплати послуг перевізника у повному обсязі та в строки, передбачені Договором, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 27000,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно п. 5.5. Договору, у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1, 4.1 даного Договору, замовник виплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 5257,59 грн пені, 614,63 грн - 3% річних та 556,41 грн інфляційних втрат законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 33428,63 грн, у тому числі: 27000,00 грн основного боргу, 5257,59 грн пені, 614,63 грн - 3% річних та 556,41 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Желиби Максима Вадимовича є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем включено витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн та витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10000,00 грн, які він просить покласти на відповідача.
Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №16 від 26.09.2019; Додаткову угоду № 1 від 26.12.2019 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 16 від 26.09.2019; ордер на надання правничої (правової) допомоги №1007756 від 07.11.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3127 від 24.12.2008; рахунок на оплату № 37 від 06.11.2019; акт № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 13.01.2020; квитанцію АТ КБ "Приватбанк" від 07.11.2019 про сплату 10000,00 грн.
Судом встановлено, що у п.2.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.09.2019 сторони визначили розмір та порядок оплати винагороди, а саме винагорода в розмірі 10000,00 грн за надання правової допомоги по даному Договору здійснюється у вигляді гонорару в гривнях, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на рахунок Бюро.
Як вбачається з Акту № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 13.01.2020, виконавцем (Адвокатське бюро "Олєйнікової "Легал Прайд") були надані, а замовником (Фізична особа - підприємець Желиба Максим Вадимович) прийняті наступні послуги: правовий аналіз наданих документів та вивчення законодавства України; аналіз судової практики; підготовка позовної заяви ФОП Желиба М.В. до ТОВ "Магніт+" про стягнення заборгованості та штрафних і фінансових санкцій в Господарському суді Харківської області та відправлення позову до суду; відрядження до м. Харкова для участі в судових засіданнях (1 відрядження - 850,00 грн (проїзд та добові)); участь у судових засіданнях (враховано 6 засідань). Всього: на загальну суму без ПДВ - 10000,00 грн.
Вищевказані послуги оплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 07.11.2019.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, судовий збір в розмірі 1921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт +" (61075, м.Харків, вул. Механізаторів, буд. 2; код ЄДРПОУ: 41571260; п/р НОМЕР_1 в ПАТ "Альфа Банк", МФО 300346) на користь Фізичної особи - підприємця Желиби Максима Вадимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , п/р НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) - 33428,63 грн (у тому числі: основний борг у розмірі 27000,00 грн; пеню в розмірі 5257,59 грн; 3% річних у розмірі 614,63 грн; інфляційні втрати в розмірі 556,41 грн), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "16" січня 2020 р.
Суддя Н.М. Кухар