79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.01.2020 справа № 914/2466/19
За позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла “Лапаївка”, м. Львів
про відшкодування пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов'язання у розмірі 34 912, 43 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Розглядається справа за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Приватного підприємства “Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла “Лапаївка” про відшкодування пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов'язання у розмірі 34 912, 43 грн.
Ухвалою суду від 02.12.2019 було відкрито провадження у справі № 914/2466/19 за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 23.12.2019.
Представник позивача у судове засідання 23.12.2019 не з'явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, у зв'язку з його зайнятістю в інших судових засіданнях. Представник відповідача у судове засідання 23.12.2019 не з'явився. Ухвалою суду від 23.12.2019 розгляд справи було відкладено на 13.01.2020.
В судове засідання, яке відбулося 13.01.2020, представник позивача не з'явився. Представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 12.12.2019 поштового відправлення № 79014 1288143 8, що долучене до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Позиція позивача.
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Приватного підприємства “Приватна фірма по ремонту та обслуговуванню житла “Лапаївка” (надалі - відповідач) про відшкодування пені в розмірі 27 324, 10 грн, трьох відсотків річних в розмірі 2 203, 86 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 5 384, 47 грн за неналежне виконання грошового зобов'язання.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 15.12.2015 між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1273/16-БО-21 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2016 році природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 181 478, 12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, від 29.02.2016 та від 31.03.2016.
Згідно з п. 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки газу, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за природний газ виконав із значним порушенням встановленого договором строку.
На підставі наведеного, за порушення строків виконання умов договору в частині оплати за поставлений природний газ, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 27 324, 10 грн, 3 % річних в розмірі 2 203, 86 грн та інфляційні втрати на суму 5 384, 47 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи заперечень на позов не подав, доказів оплати здійснених позивачем нарахувань 3 % річних, інфляційних втрат та пені не представив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що 15.12.2015 між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1273/16-БО-21. Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2016 році природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 181 478, 12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за природний газ виконав із порушенням встановленого договором строку, зокрема, за поставлений у січні 2016 року газ, оформлений актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 75 898, 16 грн оплату проведено лише 01.07.2016. За поставлений у лютому 2016 року газ, оформлений актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 на суму 52 406, 89 грн повну оплату проведено 31.08.2016. За поставлений у березні 2016 року газ, оформлений актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 на суму 53 173, 07 грн повну оплату проведено лише 05.10.2016.
Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також цим договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений газ, стало підставою для нарахування позивачем, на підставі п. 8.2 договору, пені у розмірі 27 324, 10 грн та 3 % річних в розмірі 2 203, 86 грн, інфляційних втрат на суму 5 384, 47 грн та звернення позивача про їх стягнення з даним позовом до суду.
Водночас, 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".
Статтею 1 вказаного Закону врегульовано, що заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, відповідно до ст. 2 вищенаведеного закону.
Частиною 3 статті 7 Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Даною нормою законодавець передбачив можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання, як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Дана правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16.
Враховуючи наведене, зокрема, погашення відповідачем в жовтні 2016 (до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії") заборгованості, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних виимог про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 16.01.2020.
Суддя Манюк П.Т.