вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/158/20
Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32А, код 32344898)
про забезпечення позову
встановив:
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» з заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування вказаної заяви ТОВ «Дніпрожилбуд» зазначено, що 20.01.2006 року між Приватним акціонерним товариством «Дніпрожилбуд» (12.06.2016 року реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» шляхом перетворення) та Вишгородською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу у Київській області Голуб Л.А. за № 223 та зареєстрований Вишгородським районним відділом КРФЦДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №040684200004 від 13 квітня 2006 року (в подальшому змінений та доповнений Договором про внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки від 20.01.2006 року за реєстром № 223, посвідченим Голуб Л.А„ приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 29.01.2009 року за реєстром № 136, а також поновленого Договором про внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки від 20.01.2006 року за реєстром № 223, посвідченим Голуб Л.А. приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області від 28.12.2012 року за реєстром № 3093, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області за №322180004000385 від 28.12.2012 року.
Погоджений сторонами строк договору - до 20.01.2020 року.
23.11.2015 року Управлінням держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею - 2,3718Га, кадастровий номером - 3221810100:01:257:0003.
Користуючись своїм переважним правом, наданим ст.33 Закону України «Про оренду землі», листом-повідомленням №445х/19 від 16.12.2019 року заявник звернувся до Вишгородської міської ради з пропозицією вирішити питання щодо продовження строку дії договору оренди.
24.12.2019 року рішенням №29/34 Вишгородська міська рада відмовила товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» у поновленні дії договору. Пунктом 3 вказаного рішення вирішено вчинити організаційно-правові дії щодо державної реєстрації припинення права оренди за договором.
За твердженням заявника, фактичними обставинами, що свідчать про наміри Вишгородської міської ради передати земельну ділянку іншим особам та можуть бути підтверджені доказами є:
включення та розгляд питання "Про заперечення у поновленні дії договору оренди земельної ділянки" до порядку денного сесії вже на п'ятий робочий день (24.12.2019 року) з моменту реєстрації заяви (17.12.2019) у виконавчому комітеті;
розгляд питання на сесії Вишгородської міської ради, незважаючи на очевидне порушення норми ч.3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації'", якою визначено, що проекти рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття;
п.3 самого рішення №59/34, яким вже 24.12.2019 року вирішується питання щодо вчиннення організаційно-правових дії щодо державної реєстрації припинення права оренди, незважаючи на те, що право оренди позивача втратить чинність лише 20.01.2020 року.
Такі дії, на думку заявника є незаконними, з приводу чого здійснюється підготовка позовної заяви: - за позовом ТОВ "Дніпрожилбуд" до Вишгородської міської ради, третя особа - ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», з предметом позову - про визнання поновленим Договору оренди на земельну ділянку площею - 2,3718 Га, кадастровий №3221810100:01:257:0003.
Заявник вважає, що до завершення розгляду судового спору та набрання чинності рішенням у вказаній справі є об'єктивні підстави вважати що Вишгородська міська рада вчинить дії, направлені на передачу земельної ділянки іншим особам, що в свою чергу, унеможливить виконання судового рішення про задоволення позову (у разі наявності таких підстав для його прийняття), тому існує обґрунтована необхідність застосувати наступні комплексні заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Вишгородській міській раді Київської області (07301, Київська обл., м.Вишгород, пл. Шевченка, буд.1, ЄДРПОУ 04054866) вчинити будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об'єднання, виділ частки, переданий у власність чи надання в оренду, у тому числі включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:848669532218, площею 2.3718 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою: Київська обл.. Вишгородський р-н., м.Вишгород, провулок Прожекторний ;
- заборонити всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав па нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним та приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:848669532218, площею 2.3718 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., м.Вишгород, провулок Прожекторний ;
- заборонити Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (07301, Київська обл., м.Вишгород, пл. Шевченка, буд.1, ЄДРПОУ 39817550), здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:848669532218, площею 2.3718 та, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., м.Вишгород, провулок Прожекторний у Державному земельному кадастрі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Виходячи з положень ст.ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що вимоги заяви про забезпечення позову і предмет позовних вимог про визнання поновленим Договору оренди на земельну ділянку площею - 2,3718 Га, кадастровий №3221810100:01:257:0003 не повязані.
Крім того, варто зазначити, що оскільки заявник планує звертатись до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Дослідивши надані докази, суд вважає їх недостатніми для підтвердження того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, у випадку прийняття рішень, які будуть порушувати права та законні інтереси заявника на земельну ділянку кадастровий №3221810100:01:257:0003, він наділений правом звернутись до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.136-141, 234 Господарського процесуального кодексу України.
постановив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 17.01.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Д. Лилак