ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2020Справа № 910/14510/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 114 002,27 грн
Представників сторін: не з'явився
У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (далі - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», відповідач) про стягнення 114 002,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час його перевезення залізничним транспортом, внаслідок чого частину вантажу було втрачено, а позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник, зобов'язаний відшкодувати.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача збитки, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 114 002,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/14510/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.12.2019.
18.11.2019 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, встановленого приписами ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України та ст. 315 Господарського кодексу України, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для визначення норми природної втрати вантажу, переданого позивачем до перевезення, необхідно застосовувати ставку в розмірі 2% (а не 1%, як зазначено у розрахунку позивача), оскільки до перевезення був виданий вантаж у вологому стані. Крім того, відповідач вважав, що оскільки вагони, в яких здійснювалось перевезення вантажу, прибули на залізничну станцію призначення у технічно справному стані, а розвантажувальні люка та торцеві двері закриті, відповідно просипання (протікання) вантажу відсутнє, то вина відповідача, як перевізника, у нестачі вантажу відсутня. Відповідач також вважав недоведеним належними та допустимими доказами твердження позивача про понесення ним збитків. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 відкладено розгляд справи в порядку спрощеного провадження на 10.01.2020.
08.01.2020 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про проведення судового засідання без участі його представника, а також про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки у судове засідання.
10.01.2020 представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача про причини неявки суд не повідомив.
Судом було розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з огляду на неявку позивача у судове засідання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи документи, надані позивачем, є необхідними та достатніми для вирішення спору по суті, відтак неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, у зв'язку із чим суд відхиляє клопотання відповідача про залишення даного позову без розгляду.
За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 10.01.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
18.01.2019 вантажовідправник - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Енергодар ПРИДН вантаж, а саме - вугільний концентрат, вантажоотримувачем якого була зазначена - Запорізька ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у вагоні № 56994619, що підтверджується залізничною накладною № 53899399 (досилочна залізнична накладна № 45224904).
16.02.2019 вантажовідправник - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Ігрень ПРИДН вантаж, а саме - вугілля кам'янє, вантажоотримувачем якого була зазначена - Придніпровська ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у вагоні № 65292377, що підтверджується залізничною накладною № 48382337.
21.02.2019 вантажовідправник - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Ігрень ПРИДН вантаж, а саме - вугілля кам'янє, вантажоотримувачем якого була зазначена - Придніпровська ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у вагоні № 56160302, що підтверджується залізничною накладною № 48475222.
23.04.2019 вантажовідправник - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ вантаж, а саме - вугілля кам'янє, вантажоотримувачем якого була зазначена - Бурштинська ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» у вагоні:
- № 56743867, № 56872955 та № 61976239, що підтверджується залізничною накладною № 49444722 (досилочна залізнична накладна № 45508652);
- № 61012183, що підтверджується залізничною накладною № 49444722 (досилочні залізничні накладні №№ 45508652, 41246794).
25.04.2019 вантажовідправник - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправив з залізничної станції Добропілля ДОН до залізничної станції Ігрень ПРИДН вантаж, а саме - вугілля кам'яне, вантажоотримувачем якого була зазначена - Придніпровська ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у вагоні № 56547326, що підтверджується залізничною накладною № 49470644.
Під час перевезення вантажу залізничними шляхами у вищевказаних вагонах була виявлена недостача вантажу.
Так, на залізничній станції Чаплине ПРИДН була виявлена недостача вантажу у вагонах:
- № 56743867 виявлено недостачу в розмірі 7400 кг, про що складено комерційний акт № 454201/36/52 від 24.04.2019;
- № 61012183 виявлено недостачу в розмірі 6000 кг, про що складено комерційний акт № 454201/38/70 від 24.04.2019;
- № 56872955 виявлено недостачу в розмірі 9500 кг, про що складено комерційний акт № 454201/39/54 від 24.04.2019;
- № 61976239 виявлено недостачу в розмірі 8300 кг, про що складено комерційний акт № 454201/37/53 від 24.04.2019.
На залізничній станції Ігрень ПРИДН була виявлена недостача вантажу у вагонах:
- № 56160302 виявлено недостачу в розмірі 1100 кг, про що складено комерційний акт № 453105/26 від 25.02.2019;
- № 65292377 виявлено недостачу в розмірі 950 кг, про що складено комерційний акт № 453105/20 від 18.02.2019;
- № 56994619 виявлено недостачу в розмірі 7300 кг, про що складено комерційний акт № 453603/9/61 від 20.01.2019;
- № 56547326 виявлено недостачу в розмірі 2900 кг, про що складено комерційний акт № 453105/102 від 26.04.2019.
За таких обставин, позивач зазначає, що внаслідок втрати перевізником частини вантажу під час здійснення перевезення йому були завдані збитки, що рівні вартості недоотриманого вантажу за вирахуванням норми недостачі (суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто).
Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Згідно з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Частиною 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються з положеннями ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» також встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Положеннями ст. 105 Статуту встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд з відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).
Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправник при відправленні вантажу зазначив у залізничній накладній № 49444722 загальну масу вантажу:
- у вагоні № 56743867 - 70600 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 454201/36/52 від 24.04.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 7400 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозди повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2, 3 люками довжиною 3,5 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над 5, 6, 7 люками - довжиною 4,0 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Навантаження нижче бортів 20-30 см. Марковано повздовжніми бороздами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає;
- у вагоні № 61012183 - 69700 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 454201/38/70 від 24.04.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 6000 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозни повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2 люками довжиною 3,0 м на ширину вагону, глибиною 0,6 м, над 6, 7 люками - довжиною 2,0 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Навантаження нижче бортів 20-30 см. Марковано повздовжніми борознами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає;
- у вагоні № 56872955 - 70800 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 454201/39/54 від 24.04.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 9500 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозни повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2 люками довжиною 3,0 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над 5, 6, 7 люками - довжиною 4,0 м на ширину вагону, глибиною 0,6 м. Навантаження нижче бортів 40-50 см. Марковано повздовжніми борознами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає;
- у вагоні № 61976239 - 70000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № № 454201/37/53 від 24.04.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 8300 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження вантажу на рівні бортів. Вантаж марковано та ущільнено скребковим розрівнювачем три борозни повздовжні. Фактично виявлено виїмки над 1, 2 люками довжиною 3,0 м на ширину вагону, глибиною 0,6 м, над 5, 6, 7 люками - довжиною 3,3 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Навантаження нижче бортів 20-30 см. Марковано повздовжніми борознами. В місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинено. Течі вантажу немає.
При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 48475222 загальну масу вантажу у вагоні № 56160302 - 68900 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 453105/26 від 25.02.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 1100 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що поверхня вантажу на рівні бортів, маркована трьома повздовжніми борознами та ущільнена скребковим розрівнювачем. За рухом потягу над 1 люком виїмка довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 45 см, в місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу немає.
При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 48382337 загальну масу вантажу у вагоні № 65292377 - 68700 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 453105/20 від 18.02.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 950 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що поверхня вантажу нижче бортів на 10 см, укатана, маркована трьома повздовжніми борознами та ущільнена скребковим розрівнювачем. За рухом потягу над 1, 2, 3, 4 люками виїмка довжиною 550 см, шириною 280 см, глибиною 10-30 см, маркування порушено, є сліди ходіння. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний.
При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 53899399 загальну масу вантажу у вагоні № 56994619 - 70600 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 453603/9/61 від 20.01.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 7300 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що навантаження у вагоні нижче бортів на 0,2 м, шапкоподібне. Над 1 люком за рухом потягу виїмка довжиною 1,8 м на ширину вагону, глибиною 1,1 м, над 6, 7 люками виїмка довжиною 3,5 м на ширину вагону, глибиною 1,2 м. Вантаж маркований однією повздовжньою борозною. В місцях виїмок маркування відсутнє. Вагон має глухі торцеві стінки, люка закриті, течі вантажу немає, технічно справний.
При відправленні вантажу вантажовідправник зазначив у залізничній накладній № 49470644 загальну масу вантажу у вагоні № 56547326 - 67000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 453105/102 від 26.04.2019, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 2900 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що навантаження вантажу нижче бортів на 30-40 см, ущільнене скребковим розрівнювачем, марковано трьома повздовжніми борознами. За рухом потягу над 1-7 люками виїмка довжиною 950 см, шириною 280 см, глибиною 15 см. В місці виїмки маркування відсутнє, вантаж потоптано. Двері, люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний.
При цьому будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування їх сторонами відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Відповідачем усупереч вищевказаним положенням чинного законодавства та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому для перевезення вантажу.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що внаслідок втрати частини вантажу при перевезенні позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.
Водночас, відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності, у зв'язку з чим останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи доводи відповідача суд керувався таким.
За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Так, положеннями ст. 136 Статуту встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Згідно із ст. 134 претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначений термін обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 12.10.2019 (шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку), а вантаж був виданий відповідачем вантажоодержувачу:
- 26.04.2019 - за залізничною накладною № 49470644 (вагон № 56547326), отже, строк позовної давності спливає 26.10.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків своєчасно, до спливу строку позовної давності;
- 27.04.2019 - за залізничною накладною № 49444722 (вагони № 56743867, № 56872955, № 61976239 та № 61012183), при цьому відповідно до досилочної накладної № 45508652 (вагони № 56743867, № 56872955, № 61976239) вантаж виданий 02.05.2019, а відповідно до досилочної накладної № 41246794 (вагон № 61012183) вантаж виданий 24.05.2019, отже, строк позовної давності спливає 27.10.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків своєчасно, до спливу строку позовної давності;
- 21.01.2019 - за залізничною накладною № 53899399 (вагон № 56994619), при цьому відповідно до досилочної накладної № 45224904 вантаж виданий 30.01.2019, отже, строк позовної давності спливає 21.07.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків поза межами строку позовної давності;
- 18.02.2019 - за залізничною накладною № 48382337 (вагон № 65292377) отже, строк позовної давності спливає 18.08.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків поза межами строку позовної давності;
- 25.02.2019 - за залізничною накладною № 48475222 (вагон № 56160302), отже, строк позовної давності спливає 25.08.2019, а позивач звернувся за відшкодуванням завданих йому збитків поза межами строку позовної давності.
Таким чином, відшкодуванню підлягають збитки завдані незбереженням вантажу у вагонах № 56547326, № 56743867, № 56872955, № 61976239 та № 61012183.
Що ж до відшкодування збитків, завданих незбереженням вантажу у вагонах № 56994619, № 65292377, № 56160302, то суд зазначає що у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності такі вимоги задоволенню не підлягають на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Вирішуючи питання про розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, суд врахував наступне.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.
Судом встановлено, що вантажовідправник у вагонах № 56547326, № 56743867, № 56872955, № 61976239 та № 61012183 передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) є мінеральним паливом.
Крім того, беручи до уваги найменування вантажу, зазначене у залізничних накладних, без будь-якої вказівки на його завантаження у вологому стані, зазначивши при цьому лише граничний показник вологості вантажу 16% або 12%, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто як для вологого вантажу.
Отже, норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56547326 складає 670 кг (67000 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 2230 кг (2900 - 670) або 2,23 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/597 від 06.06.2019 та становить 3 043,07 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 6 786,05 грн.
Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56743867 складає 706 кг (70600 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 6694 кг (7400 - 706) або 6,694 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 20 688,01 грн.
Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56872955 складає 708 кг (70800 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 8792 кг (9500 - 708) або 8,792 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 27 171,94 грн.
Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 61976239 складає 700 кг (70000 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 7600 кг (8300 - 700) або 7,6 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 23 488,03 грн.
Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 61012183 складає 697 кг (69700 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 5303 кг (6000 - 697) або 5,303 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у довідці № 11/710 від 18.06.2019 та становить 3 090,53 грн (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 16 389,08 грн.
Отже, судом встановлено, що загальна вартість втраченого вантажу, яка підлягає стягненню становить 94 523,11 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу в розмірі 94 523,11 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, ідентифікаційний код 00176472) вартість недостачі вантажу в розмірі 94 523,11 грн (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот двадцять три грн 11 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 592,77 грн (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві грн 77 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.01.2020.
Суддя О.Г. Удалова