вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про часткове задоволення скарги
13.01.2020м. ДніпроСправа № 904/10291/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Мартиненко І.Ю.
та представників:
стягувача (позивача): не з'явився,
боржника (відповідача): не з'явився,
державного виконавця: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на дії Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 57275901 від 23.11.2018 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел", смт Царичанка, Дніпропетровська область
про стягнення 9442,59 грн 3% річних та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором про закупівлю природного газу № 12/1205-БО-3 від 21.12.2012
Колісник І.І.< секретар >
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел" 9 442,59 грн, з яких: 7 868,83 грн - пеня, 1 573,76 грн - 3% річних. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду від 18.01.2018 (суддя Кеся Н.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 3934,42 грн, 3% річних у сумі 1573,76 грн та судовий збір у сумі 333,33 грн. У решті позову відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду 19.03.2018 було видано наказ.
23.12.2019 до господарського суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії головного державного виконавця Чуйко Т.В. Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 57275901 від 23.11.2018.
Скаржник просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901;
- зобов'язати начальника Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області скасувати постанову державного виконавця від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901.
Обгрунтовуючи подану скаргу, заявник посилається на те, що закінчення виконавчого провадження в частині стягнення 333,33 грн. судового збору мало місце з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з виконанням рішення, однак станом на 18.12.2019 зазначені грошові кошти на його банківський рахунок не надходили.
За розпорядженням керівника апарату суду № 2023 від 23.12.2019 було призначено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 904/10291/17 у зв'язку з перебування судді Кесі Н.Б. у відпустці.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 скаргу на дії державного виконавця у справі № 904/10291/17 передано на розгляд судді Коліснику І.І.
Ухвалою суду від 23.12.2019 (суддя Колісник І.І.) зазначену скаргу прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.01.2020.
Представники стягувача, боржника та державний виконавець у судове засідання не з'явились, державний виконавець витребуваних судом документів - письмової правової позиції по суті скарги й копій матеріалів виконавчого провадження № 57275901 не надав, боржник та державний виконавець про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду скарги учасники справи повідомлялися відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі й телефонограмами.
28.12.2019 представник стягувача надіслав електронним засобом зв'язку клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання.
02.01.2020 представник боржника надіслав на електронну пошту суду сканкопії документів на підтвердження виконання ним судового рішення в частині сплати судового збору у сумі 333,33 грн., а саме - платіжне доручення № 459 від 24.10.2018 про перерахування отримувачу - ВДВС Царичанського РУЮ на рахунок Держказначейської служби України 606,66 грн (витрати виконавчого провадження, які відповідно до постанови державного виконавця від 25.09.2018 у ВП 57275901 становлять 273,33 грн, судовий збір, який за цією ж постановою становить 333,33 грн).
Ухвалою суду від 02.01.2020 розгляд скарги було відкладено на 13.01.2020.
Представники стягувача, боржника та державний виконавець у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, державний виконавець витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду скарги учасники справи повідомлялися належним чином.
За частиною другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин розгляд скарги здійснюється за відсутності учасників справи.
У судовому засіданні 13.01.2020 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 327 цього Кодексу встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який є виконавчим документом.
Виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню, визначені також статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - також Закон), серед яких - накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За частинами другою, третьою статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За інформацією з офіційного загальнодоступного інтернет-ресурсу - Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою державного виконавця Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Бойко А.В. 25.09.2018 було відкрито виконавче провадження № 57275901 за наказом Господарського суду Дніпропетровської області № 904/10291/17 від 19.03.2018 про стягнення з КП Царичанської районної ради «Факел» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 333,33 грн судового збору. Відповідно до пункту 3 цієї постанови державним виконавцем було прийнято також рішення про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 273,33 грн.
23.11.2018 постановою головного державного виконавця Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуйко Т.В. зазначене виконавче провадження було закінчено з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з виконанням рішення. При цьому чинність арешту майна боржника була припинена, інші заходи примусового виконання рішення - скасовані (а.с. 134).
Постанова головного державного виконавця від 23.11.2018 є неправомірною з огляду на таке.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За змістом частин другої, третьої статті 39 цього Закону постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті Закону, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
У разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частини перша, друга статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).
Фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом передбачає вчинення державним виконавцем дій відповідно до статті 47 Закону «Про виконавче провадження».
Зокрема, за частинами першою, третьою цієї статті Закону грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підтвердження перерахування на рахунок державної виконавчої служби судового збору у сумі 333,33 грн у межах виконавчого провадження № 57275901 боржником надана ксерокопія платіжного доручення № 459 від 24.10.2018 (а.с. 162).
У свою чергу державним виконавцем жодного доказу щодо перерахування грошових коштів у сумі 333,33 грн на рахунок стягувача - заявника скарги суду не надано.
За таких обставин належні та допустимі докази фактичного виконання державним виконавцем судового рішення шляхом перерахування стягувачу 333,33 грн судового збору відсутні, а тому його постанова від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірною.
Верховенство права, як основоположний принцип господарського судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Виходячи з положень частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом способом захисту порушеного права стягувача, який до того ж є більш ефективним, аніж зобов'язання начальника Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Дніпропетровської області Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 57275901 від 23.11.2018.
Крім того, за змістом частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Із викладених у скарзі обставин не вбачається звернення скаржника до начальника Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо скасування постанови державного виконавця від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901. Відомості про відмову у задоволенні такого звернення відсутні. Його дії не оскаржуються.
Тому, вимога скаржника зобов'язати начальника Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області скасувати постанову державного виконавця від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області щодо винесення постанови від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901 задовольнити частково.
2. Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901.
3. Зобов'язати державного виконавця Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відновити виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 не пізніше наступного робочого дня з дня одержання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020.
4. Скаргу в частині зобов'язання начальника Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Дніпропетровської області Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області скасувати постанову державного виконавця від 23.11.2018 про закінчення виконавчого провадження № 57275901 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення” цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 17.01.2020.
Суддя І.І. Колісник