вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5473/19
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Плюс", с. Саксаганське Криничанського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 569 126,65 грн.
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання Солом'яний С.С.
Представники:
Від позивача: Олексієнко Л.А., довіреність № 1 від 18.11.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2087 від 14.12.2009, адвокат; Копайгородський Г.Ф., директор
Від відповідача: не з'явився
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Карат Плюс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" загальну суму боргу в розмірі 569 126,65 грн., з яких 462 972,73 грн. - заборгованості за поставлений товар, 81 305,61 грн. - пені, 13 889,18 грн. - інфляційних втрат, 10 959,13 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №726 від 12.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту звірки взаємних розрахунків від 12.12.2019 та платіжного доручення № 10082 від 21.11.2019.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11.12.2019. З 11.12.2019 розгляд справи відкладений на 18.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2020.
У судовому засіданні 15.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору купівлі-продажу, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, наявність заборгованості покупця, періоди прострочення виконання зобов'язань.
Так, судом встановлено, що 12 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Карат Плюс" (продавець) укладений договір купівлі-продажу №726, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця - соняшник 2018 (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.
Згідно з п. 2.1 договору товар повинен відповідати наступним вимогам (базові показники): натура - не менше 380,0 грам, вологість - не більше 8,00%, сміттєва домішка - не більше 3,00%, інші показники якості товару згідно ДСТУ 7011:2009 Національний стандарт України, Соняшник. Якість товару, що поставляється, не повинна перевищувати наступні обмежувальні показники: вологість - не більше 10,00%, сміттєва домішка - не більше 6,00%, олійна домішка - не більше 20,00%, кислотне число - не більше 4,00мг КОН, зараженість шкідниками - не допускається. Якщо якість товару, що поставляється, перевищує обмежувальні показники, продавець повинен замінити товар за свій рахунок на якісний (п.2.2 договору).
У відповідності з п.п. 3.1, 3.2 договору загальна кількість товару 300,000т +/-10%.
Базова ціна товару складає: 8 750,00 грн. за 1т, ПДВ - 1750 грн. за 1т Всього з ПДВ 10 500,00 грн. за 1 тн.
Відповідно до п. 3.4 договору загальна сума договору 3 150 0000,00 грн. +/-10%, у тому числі ПДВ 525 000,00 +/- 10%.
Згідно з п. 4.1 договору продавець зобов'язаний забезпечити навантаження товару в наданий покупцем автотранспорт на склад СТОВ "Карат Плюс" (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Саксаганське, вул. Набережна,1а) (базис поставки FCA згідно Інкотермс 2010 року за винятком особливостей передбачених у цьому договорі) у термін до 23.02.2019 включно. Пункт призначення - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солома" (вул. Нова, 50а, м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області). Про готовність товару до навантаження продавець зобов'язаний письмово повідомити покупця. При навантаженні товару продавець зобов'язаний забезпечити норму навантаження товару в 300 тон за добу (за винятком неділі та державних свят). У випадку не передачі продавцем товару у зазначений термін, покупець має право вимагати зменшення базової ціни, або відмовитися від приймання й оплати товару.
Покупець надає свій автотранспорт під завантаження товаром і за свій рахунок. Товар вважається поставленим постачальником і прийнятий покупцем після здійснення в пункті призначення перевірки відповідності якості і кількості переданого товару, вимогам даного договору, і підписання видаткової накладної представниками сторін. Результати визначення кількості (ваги) та якості товару представниками Товариство з обмеженою відповідальністю "Солома" (вул. Нова, 50а, м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області) є остаточними (п.п.4.2, 4.3 договору).
У відповідності з п. 5.1 договору розрахунки за товар, який передається за даним договором провадиться покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати 80% загальної вартості товару, вказаної в п.3.4 договору, протягом 3-х банківських днів з моменту одержання покупцем підписаного продавцем цього договору та рахунок-фактури від продавця, оплата остаточної загальної вартості товару здійснюється з моменту відвантаження оплаченої раніше партії товару.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.04.2019. Договір припиняється достроково в момент належного виконання його сторонами (п.8.1 договору).
14.02.2019 сторонами підписано додаткову угоду №00000000795, відповідно до п.1 якої ціна за 1 тону товару, поставленого 14.02.2019 за даною угодою складає 10 429,72 грн. з ПДВ. Загальна вартість товару (за дану партію 41,08т) 428 452,73 грн. з ПДВ. Інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання (п.4 додаткової угоди).
Відповідач, 13.02.2019 частково оплатив товар у сумі 1 900 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (оплата за соняшник 2018, згідно рахунку №4 від 13.02.2019 та договору №726 від 12.02.2019) (а.с.23).
В підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав видаткові накладні: №5 від 14.02.2019 про поставку товару у кількості 22,48т на суму 236 040,00 грн., №6 від 14.02.2019 про поставку товару у кількості 24,7 т на суму 259 350,00 грн., №8 від 15.02.2019 про поставку товару у кількості 40,56т на суму 425 880,00 грн., №9 від 15.02.2019 про поставку товару у кількості 41,08т на суму 428 452,73 грн., №10 від 15.02.2019 про поставку товару у кількості 41,38 т на суму 434 490,00 грн., №11 від 15.02.2019 про поставку товару у кількості 31,2 т на суму 327 600,00 грн., №12 від 15.02.2019 про поставку товару у кількості 23,92 т на суму 251 160,00 грн.
Також позивачем надані товарно-транспортні накладні №5 від 14.02.2019, №6 6 від 14.02.2019, №8 від 15.02.2019, №9 від 15.02.2019, №10 від 15.02.2019, №11 від 15.02.2019, №12 від 15.02.2019.
Передача товару відбувалася представникові відповідача - менеджеру з оптової закупівлі на підставі довіреності №0Д000000050 від 12.02.2019.
Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 462 972,73 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов договору (п.5.1) оплата остаточної вартості товару здійснюється з моменту відвантаження оплаченої раніше партії товару.
Оскільки остання партія товару поставлена 15.02.2019, то виконання зобов'язання є таким, що настав 15.02.2019.
З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2019 відповідачем частково оплачено заборгованість у сумі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10082 від 21.11.2019.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки відповідачем частково погашено борг після звернення позивача з позовом до суду (вх. № суду 5509/19 від 20.11.2019), предмет спору в цій частині припинив своє існування в процесі розгляду справи, тому провадження у справі підлягає закриттю в частині стягнення заборгованості в сумі 100 000,00 грн.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю в частині стягнення основного боргу в сумі 100 000,00 грн.
Доказів оплати решти заборгованості у розмірі 362 972,73 грн. відповідач не надав, доводів, наведених позивачем в обґрунтування позову не спростував.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом 31.12.2019 у розмірі 362 972,73 також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами (а.с.49).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 підписання відповідачем актів звірки взаємних розрахунків за відповідними договорами поставок є вчиненням відповідачем (боржником) дій, що свідчать про визнання ним свого боргу.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 362 972,73 грн. є достатніми для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача залишкової частини заборгованості за поставлений товар у розмірі 362 972,73 грн. за договором купівлі-продажу №726 від 12.02.2019.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 81305,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 889,18 грн. та 3 % річних у розмірі 10 959,13 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6.2 договору у разі прострочення оплати товару покупець виплачує продавцю пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від вартості товару (суми заборгованості) за кожен день прострочення.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіркою правильності нарахування пені встановлено допущення позивачем помилки щодо визначення періоду, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 80 874,36 грн. за період з 16.02.2019 по 15.08.2019 (6 місяців).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.02.2019 по 20.11.2019 та інфляційні втрати у цей же період.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем помилки при підрахунку днів у заявленому періоді, а саме позивачем нараховано за 288 днів, у той час як період з 16.02.2019 по 20.11.2019 складається з 278 днів.
Таким чином, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 578,61 грн.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає наступне.
Згідно п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З наведених положень законодавства вбачається, що втрати від інфляції, де початком та кінцем періоду нарахування є обмежений місяць (початком періоду нарахування втрат від інфляції зазначена середина місяця - 16.02.2019, а кінцем також неповний місяць - 20.11.2019) не можуть бути нараховані, так як наведені вище місяці обмежені вказаною позивачем датою, у той час як найменший період визначення індексу інфляції складає місяць (аналогічна правова позиція міститься у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).
За викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково за період з березня по жовтень 2019 року у розмірі 12 100,97 грн.
Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість у розмірі 466 526,67 грн., з яких 362 972,73 грн. - основний борг, 80 874,36 грн. - пеня, 10 578,61 грн., 12100,97 грн. - інфляційні втрати.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позову до господарського суду ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8641,90 грн., у той час, як 1,5% суми позову складає 8536,90 грн. (569 126,65*1,5%), тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 105,00 грн.), ніж підлягав сплаті. Також судом закрито провадження у справі щодо стягнення заборгованості у сумі 100 000,00 грн.
На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6997,90 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 1-А, оф. 702, ідентифікаційний код 36161054) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Плюс" (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Саксаганське, вул. Центральна, 19, ідентифікаційний код 30791461) заборгованість у розмірі 362 972,73 грн., пеню у розмірі 80 874,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 100,97 грн., 3% річних у розмірі 10 578,61 грн. та судовий збір у розмірі 6 997,90 грн.
В частині стягнення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн. провадження у справі закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.01.2020
Суддя О.М. Крижний