проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"17" січня 2020 р. Справа № 905/2212/19
Суддя - доповідач: Плахов О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Дружківський машинобудівний завод”, Донецька область, м.Дружківка, (вх. №258 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2019р. у справі №905/2212/19 (суддя Левшина Я.О., постановлену в м.Харків, час постановлення ухвали - не зазначено, дата складення повного тексту - не зазначено)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський ливарно-машинобудівний завод”, Дніпропетровська область, м.Павлоград,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Дружківський машинобудівний завод”, Донецька область, м.Дружківка,
про стягнення 1013199,78грн.,
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.12.2019р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.01.2020р.) у справі №905/2212/19 повернуто зустрічну позовну заяву (№03/2-83 від 26.12.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Дружківський машинобудівний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський ливарно-машинобудівний завод” про визнання недійсним договору №КДРМЗ/350-19 від 05.07.2019р. з доданими документами.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Корум Дружківський машинобудівний завод” з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2019р. у справі №905/2212/19 та передати справу з розгляду зустрічної позовної заяви на розгляд місцевого господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, суддя - доповідач зазначає, що статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р. № 1774-VIII, яким було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру ставок судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00грн.
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 2102,00грн.
Проте, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Разом з тим, апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2019р. у справі №905/2212/19, посилаючись на тяжке фінансове становище.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Суддя - доповідач зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, апелянтом не доведено наявність передбачених чинним законодавством умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, скаржник не надав доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б свідчили про вжиття скаржником всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.
Суддя - доповідач звертає увагу апелянта на те, що як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Враховуючи, що скаржником не наведено обґрунтуваних підстав відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2019р. у справі №905/2212/19, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п.3 ч.3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Дружківський машинобудівний завод” на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2019р. у справі №905/2212/19 залишити без руху.
2.Товариству з обмеженою відповідальністю “Корум Дружківський машинобудівний завод” усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.В. Плахов