проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"13" січня 2020 р. Справа №917/1293/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,
при секретарі Довбиш А.Ю.,
за участю представників:
прокуратури - Ногіна О.М., службове посвідчення №032167 від 11.02.2015 року;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився;
першого відповідача - не з'явився;
другого відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, м.Полтава, (вх.№3534П/1-40) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 року по справі №917/1293/19,
за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, м.Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава,
до 1. Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, м.Полтава,
2. Приватного підприємства «Альфа-капітал», с.Рунівщина, Полтавська область,
про визнання недійсним та скасувати розпорядження, визнати удаваним та недійсним договорів, зобов'язати передати земельні ділянки,-
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 року у справі №917/1293/19 (суддя Кльопов І.Г.) залишено позов Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області без розгляду.
Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при винесені ухвали про залишення позову без розгляду від 04.11.2019 року, суд мотивував своє рішення тим, що прокурором недоліки позовної заяви не усунуто, доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі не надано. Однак, скаржник звертає увагу, що відповідно до ухвали суду про залишення позову без руху від 22.10.2019 року судом не ставилося питання про сплату судового збору та надання до суду доказів сплати судового збору, а вказувалося лише на усунення наступних недоліків: визначити ціну позову стосовно позовної вимоги про повернення земельних ділянок та надати суду розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести. Апелянт наполягає на тому, що такі вимоги суду були виконані, що підтверджується листом від 28.10.2019 року вих.№35-1050вих-19. При цьому, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали, судовий збір було сплачено.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 року у справі №917/1293/19 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.
03.01.2020 року від другого відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№27), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою без порушення норм права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Полтавська місцева прокуратура електронною поштою (вх.№42 від 09.01.2020 року) надала відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні апеляційної скарги та який долучено до матеріалів справи.
13.01.2020 року від другого відповідача електронною поштою надійшло клопотання (вх.№53), в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Підставою для відкладення розгляду справи другий наводить причину неможливості присутності уповноваженого представника (адвоката) у судовому засіданні через його зайнятість в іншому судовому засіданні. При цьому, у підтвердження вказаної обставини не надає будь-яких доказів.
Колегія суддів вважає, що причини наведені в клопотанні для відкладення розгляду справи є неповажними, а отже таке клопотання не підлягає задоволенню.
Так, чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був вирішити питання про направлення у судове засідання іншого представника.
Матеріали справи свідчать, що другий відповідач обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії направлені на організацію представництва інтересів юридичної особи у суді.
Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, з огляду на положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні за відсутності представника другого відповідача.
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 13.01.2020 року була направлена третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та першому відповідачу рекомендованими листами 16.12.2020 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана ними 19.12.2019 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та першого відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини не з'явлення суд не повідомили.
Як вже зазначалося, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а отже колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності третьої особи та першого відповідача.
У судовому засіданні 13.01.2020 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та наполягав на її задоволенні.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
У липні 2019 року Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області та Приватного підприємства «Альфа-капітал», в якому просить:
1. Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту)» №1277 від 28.12.2010 року.
2. Визнати удаваним та недійсним договір про установлення земельного сервітуту, укладений між Полтавською РДА та ПП «Альфа-Капітал» від 04.08.2011 року на земельній ділянці за межами населеного пункту на території Рунівщинської сільської ради площею 73,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324084600000130004.
3. Визнати удаваним та недійсним договір про установлення земельного сервітуту укладений між Полтавською РДА та ПП «Альфа-Капітал» від 04.08.2011 на земельній ділянці за межами населеного пункту на території Рунівщинської сільської ради площею 36,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (19,9 га рілля, 16,37 га пасовища), кадастровий номер 5324084600000130005.
4. Визнати удаваним та недійсним договір про установлення земельного сервітуту укладений між Полтавською РДА та ПП «Альфа-Капітал» від 04.08.2011 року на земельній ділянці за межами населеного пункту на території Рунівщинської сільської ради площею 32,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 5324084600000040163.
5. Визнати удаваним та недійсним договір про установлення земельного сервітуту укладений між Полтавською РДА та 1111 «Альфа-Капітал» від 04.08.2011 року на земельній ділянці за межами населеного пункту на території Рунівщинської сільської ради площею 79,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 5324084600000040164.
6. Визнати удаваним та недійсним договір про установлення земельного сервітуту укладений між Полтавською РДА та 1111 «Альфа-Капітал» від 04.08.2011 року на земельній ділянці за межами населеного пункту на території Рунівщинської сільської ради площею 24,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 5324084600000040165.
7. Зобов'язати ПП «Альфа-Капітал» передати у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 246,27 га, а саме: площею 73,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324084600000130004; площею 36,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324084600000130005; площею 32,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324084600000040163, площею 79,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324084600000040164, площею 24,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324084600000040165.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 29.08.2019 року.
У подальшому, Господарським судом Полтавської області встановлено, що позовна заява Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме невірно сплачено судовий збір.
Суд першої інстанції встановив, що позовна заява містить сім вимог, шість з яких є немайновими та 1 вимога - про повернення земельних ділянок у розумінні чинного законодавства є майновою вимогою. Так, відповідно до платіжного доручення №1134 від 22.07.2019 року прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та платіжним дорученням №1042 від 01.07.2019 року прокуратурою сплачено 11526,00 грн. судового збору за 7 вимог, тобто за вимогу стосовно повернення земельних ділянок загальною площею 246,27 га сплачено 1920,00 грн., як за вимогу немайнового характеру, що є невірним.
Таким чином, з огляду на приписи ч.11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом Полтавської області 22.10.2019 року винесену ухвалу, якою позовну заяву Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області залишено без руху.
При цьому, вказаною ухвалою суд надав строк для усунення недоліків, який становить три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Також суд встановив спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:
- визначення ціни позову стосовно позовної вимоги про повернення земельних ділянок загальною площею 246,27 га;
- подання суду розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи з рахуванням заявленої вимоги майнового характеру про повернення земельних ділянок.
Вказана ухвала направлена позивачу рекомендованим поштовим повідомленням 23.10.2019 року, що підтверджується відтиском штампу відділу документального забезпечення суду (канцелярія). Згідно зворотного поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, ухвалу суду від 22.10.2019 року вручено позивачу 25.10.2019 року.
28.10.2019 року Полтавська місцева прокуратура Полтавської області надала до суду лист №35-1050вих-19, в якому зазначено, що судовий збір по позовній вимозі про повернення земельних ділянок площею 246,57 га складає 110477,93 грн. (з урахуванням сплаченої суми 1921,00 грн.). У підтвердження вказаного розрахунку надано копію листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про оцінку землі.
Крім того, у листі №35-1050вих-19 від 28.10.2019 року зазначено, що прокуратура, як одержувач та розпорядник коштів державного бюджету перебуває на казначейському обслуговуванні. Орган казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України. Так, позивач повідомив, що після підтвердження органами казначейства відповідного платежу по сплаті судового збору, прокуратурою в повному обсязі буде сплачено судовий збір стосовно позовної вимоги про повернення земельних ділянок на суму 110477,93 грн.
У матеріалах справи наявна виписка з Держказначейської служби України про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (т.1, а.с. 234), яка підтверджує факт сплати позивачем судового збору по справі №917/1293/19 на суму 110477,93 грн., дата платіжного документа 29.10.2019 року. При цьому, у виписці вказано, що датою її надходження до суду є 01.11.2019 року.
Проте, незважаючи на вищевказані обставини, суд першої інстанції 04.11.2019 року виніс оскаржувану ухвалу, мотивуючи її тим, що позивачем не усунуто у належні строки недоліки про які вказано в ухвалі суду від 22.10.2019 року.
Колегія суддів відзначає, що в ухвалі суду про залишення позову без розгляду не ставилося питання про сплату судового збору та надання до суду доказів сплати судового збору, а вказувалося лише на усунення наступних недоліків: визначити ціну позову стосовно позовної вимоги про повернення земельних ділянок та надати суду розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести. Також, в ухвалі суду було встановлено строк на протязі якого необхідно усунути недоліки - трьох днів з моменту вручення ухвали. Оскільки ухвалу вручено позивачу 25.10.2019 року, то 28.10.2019 року було останнім днем, коли позивач мав надати до суду документи щодо визначення ціну позову стосовно позовної вимоги про повернення земельних ділянок і розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести.
Матеріалами справи підтверджується, що апелянт вимоги ухвали суду виконав і надав листом від 28.10.2019 року вих.№35-1050вих-19 відповідні документи.
Тобто, посилання суду першої інстанції на не усунення позивачем недоліків у строки, які ним були визначені в ухвалі суду про залишення позову без руху є помилковим.
При цьому, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали у суду були відомості про сплату судового збору позивачем. Однак на таку обставину місцевий господарський суд уваги не звернув.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 року та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 року зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала такою, що прийнята за невідповідністю висновків суду обставинам справи і з порушенням норм процесуального права щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.
При цьому, у зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, має бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 86, 129, 269, 271, 273, п.6, ч.1 ст.275, 277, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 року по справі №917/1293/19 скасувати.
Справу №917/1293/19 передати на розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17 січня 2020 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.В. Россолов