вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" січня 2020 р. Справа№ 920/706/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
при секретарі Островерха В.Л.
за участю представників
від позивача: Пясецький Д.В., за дов.
від відповідача: Дубовик В.В., за дов.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019
(повний текст складено 10.10.2019)
у справі № 920/706/19 (суддя О.Ю. Резніченко)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
про стягнення 483947 грн 45 коп.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про стягнення
399110 грн 18 коп. пені, 42852 грн 06 коп. 3% річних, 41985 грн 21 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 21.12.2015 договору № 3432/16-ТЕ-29 постачання природного газу (надалі - Договір).
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідач отримавши газ всупереч умов п. 6.1 Договору розрахувався невчасно, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені.
27.08.2019 відповідачем до Господарського суду Сумської області подано клопотання про зменшення пені на 50%, в якому відповідач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання по Договору і не мав наміру ухилитись від оплати товару. Порушення строків оплати допущене не з вини відповідача, а у зв'язку з дією обставин, які не залежали від волі відповідача.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19 позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" про стягнення 483947 грн 45 коп. - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 555 грн 09 коп. пені, 42 852 грн 06 коп. 3% річних, 41 985 грн 21 коп. інфляційних втрат, 7 259 грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено та зменшено розмір заявленої Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені на 50%.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме відповідач розрахувався за поставлений природний газ до 30.11.2016 коли набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" у справі № 920/706/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" на рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 та призначено справу № 920/706/19 до розгляду на 10.12.2019.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 199 555 грн 09 коп. скасувати, прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 199 555 грн 09 коп. задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення, без дослідження усіх істотних обставин справи, а тому підлягає скасуванню в частинні відмовлених позовних вимог.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 920/706/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19 та поновлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19. Об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.12.2019.
06.12.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви позивача.
В судовому засіданні 10.12.2019 було оголошено перерву до 14.01.2020.
26.12.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло пояснення по справі, в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви позивача.
Розпорядженням № 09.1-08/79/20 Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 для розгляду справи № 920/706/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Владимирено С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 справу № 920/706/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2020 свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити і відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.2020 свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити і відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (відповідач- споживач) було укладено договір № 3432/16-ТЕ-29 постачання природного газу та додаткові угоди.
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу у 2016 році природний газ, а відповідач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 3.4 Договору кількість спожитого відповідачем газу за місяць оформлюється актом прийому-передачі.
У 2016 році позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 123848020 грн 53 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Крім того, між сторонами було складено та підписано ряд спільних протокольних рішень.
Відповідач розрахувався за газ, однак з порушенням строків, які встановлені Договором, що підтверджується випискою з банківських операції по Договору з відповідачем за період з 01.01.2016 по 30.04.2019. Вищезазначений факт не спростовується відповідачем.
У зв'язку з тим, що зобов'язання з оплати природного газу здійснювалося відповідачем з порушенням встановлених Договором строків оплати, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" нараховано ТОВ «Сумитеплоенерго» 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
Суд першої інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача за період з 16.02.2016 по 03.10.2016 3% річних на суму 42852 грн 06 коп. та пені у розмірі 199 555 грн 09 коп. (з урахуванням зменшення її розміру на 50 %), інфляційних втрат за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 на суму 41985 грн 21 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача за період з 16.02.2016 по 03.10.2016 3% річних на суму 42852 грн 06 коп. та пені у розмірі 199 555 грн 09 коп. (з урахуванням зменшення її розміру на 50 %), інфляційних втрат за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 на суму 41985 грн 21 коп. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», (надалі - Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно зі статтею 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про теплопостачання" господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.
Відповідач є теплопостачальною та теплогенеруючою організацією, що підтверджується відповідними ліцензіями, виданими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та містяться у відкритому Ліцензійному реєстрі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміщеному на сайті НКРЕКП за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?id= 16075, за якими відповідач є ліцензіатом з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також з виробництва електричної енергії.
Зі змісту спільних протокольних рішень, доданих до позовної заяви, також вбачається що відповідач є теплопостачальною та теплогенеруючою організацією, на яку розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».
Відповідач, як теплопостачальна та теплогенеруюча організація, 21.12.2015 уклав з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач-постачальник) договір № 3432/16-ТЕ-29 постачання природного газу та додаткові угоди, за умовами визначеними п.1.2 якого газ, що поставляється за цим договором використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
З наведених норм вбачається, що для здійснення процедури врегулювання заборгованості (проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості) необхідною умовою є включення до реєстру обсягів заборгованості теплопостачального підприємства, з метою її врегулювання за домовленістю сторін шляхом вчинення відповідних правочинів.
Разом з тим, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яка окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частина 3 статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» є нормою прямої дії, при цьому застосування її приписів не ставиться в залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Зокрема, застосування цієї норми не потребує включення підприємства до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Висновки щодо застосування частини 3 статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», викладені в постанові касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.08.2018 у справі №925/104/18, враховуються апеляційним господарським судом під час здійснення апеляційного перегляду у даній справі відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, тоді як суд першої інстанції не застосував вказаний закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань ТОВ «Сумитеплоенерго» за договором від 21.12.2015 № 3432/16-ТЕ-29, станом на дату остаточного розрахунку, доданого до позову, заборгованість за природний газ остаточно сплачена відповідачем за зобов'язаннями: січня 2016 - 18.02.2016; лютого 2016 - 21.04.2016; березня 2016 - 26.04.2016; квітня 2016 - 26.05.2016; травня 2016 - 28.06.2016; червня 2016 р. - 26.07.2016; липня 2016 - 04.10.2016; серпня 2016 - 04.10.2016; вересня 2016 - 20.10.2016, тобто - до дати (30.11.2016) набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Погашення заборгованості за договором постачання природного газу було здійснено відповідачем до набрання чинності Законом (до 30.11.2016) та поширення на відповідача дії Закону, тому колегія суддів вважає, що нараховані позивачем на вищевказану сплачену заборгованість інфляційні нарахування, пеня та 3 % річних не підлягають стягненню з відповідача згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Оскільки застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (яка є нормою прямої дії) не ставиться в залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.
Водночас доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають приписам ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» . Твердження позивача про не надання відповідачем доказів включення до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості для застосування положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепологенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» не відповідають висновкам щодо застосування вказаної норми матеріального права викладеним у постанові касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.08.2018 у справі №925/104/18.
З урахуванням викладеного, п.4 ч.1, ч.2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" підлягає задоволенню повністю, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" задовольнити повністю.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Сумської області від 08.10.2019 у справі № 920/706/19 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601,вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" ( 40030, м. Суми, вул. Друга залізнична, буд. 10, код 33698892) 10 888 (десять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 82 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
5. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Сумської області.
7. Матеріали справи № 920/706/19 повернути до Господарського суду Сумської області.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.01.2020.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова