27.07.07
Справа №АС14/231-07.
Господарський суд у складі:
Головуючого судді: Миропольського С.О.
Секретаря судового засідання Ємельяненко С.В.
За участю представників сторін:
Від позивач: Шарикін Ю.В.
Від відповідач: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96»
до відповідача: Комунальне підприємство “Сумське міське бюро
технічної інвентаризації»
Третя особа: Виконавчого комітету Сумської міської ради
про визнання недійсним рішення про відмову у реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності
Суть спору: позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Дзюбенко Надії Миколаївни комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 16.02.2007р. про відмову у реєстрації права власності з видачею свідоцтва про право власності та зобов'язати комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» провести реєстрацію права власності з видачею свідоцтва про права власності на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Інвестор - 96», яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 19/2.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 16.02.2007 р. про відмову в реєстрації права власності; зобов'язати відповідача зареєструвати право власності за позивачем на нерухоме майно, яке належить ТОВ “Інвестор-96»та знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 19/2, а також зобов'язати відповідача видати позивачу витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке належить ТОВ “Інвестор-96» та знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 19/2.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано необхідних правовстановлюючих документів для здійснення реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, письмового відзиву на позов не подала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» є власником нерухомого майна яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 19/2. Дане нежитлове приміщення було придбане ТОВ «Інвестор-96» на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2002р.
9 лютого 2007 року ТОВ «Інвестор-96» звернулося до Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації" із заявою про реєстрацію права власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно. ТОВ «Інвестор-96» також провів оплату інвентаризаційних послуг КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» в загальному розмірі 60,67 грн.
Заява ТОВ «Інвестор-96» про реєстрацію права власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно була подана з додержанням всіх норм чинного законодавства України та у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, та враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства України реєстрацією права власності на об'єкти нерухомого майна та веденням реєстраційних справ займається Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації"".
У своїй відповіді відповідач відмовився провести реєстрацію права власності нерухомого майна належного ТОВ «Інвестор-96» посилаючись на абзац 4 пункту 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445. Даний абзац пункту 3.3. Тимчасового положення передбачає, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України. Проте, яким конкретно вимогам Тимчасового положення не відповідають надані документи, відповідач не зазначив.
Посилання відповідача, щодо неможливості реєстрації права власності з видачею свідоцтва на право власності на нерухоме майно безпідставні виходячи з наступного:
- пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень діючого Цивільного кодексу України встановлює, що, «...цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності;
- цивільні відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і Обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності...»;
- пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень діючого Цивільного кодексу України встановлює, що «...до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення...».
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а до створення єдиної системи органів реєстрації прав така реєстрація проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, "Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів".
Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, "Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. "
На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення реєстратора комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про відмову у реєстрації права власності та зобов'язання комунальне підприємство “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» провести реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Інвестор - 96», яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 19/2 правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення реєстратора комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про відмову у реєстрації права власності.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (40009, м. Суми, вул. Садова, 33; код 03352478) видати товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (40022, м. Суми, вул. Леваневського, 28, код 23635787) витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке належить ТОВ “Інвестор-96» та знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 19/2
4. Комунальному підприємству “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (40009, м. Суми, вул. Садова, 33; код 03352478) провести реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (40022, м. Суми, вул. Леваневського, 28, код 23635787) нерухомого майна, яке належить ТОВ «Інвестор - 96», на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2002р.
5. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
7. Копію постанови надіслати сторонам по справі.