Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3785/19
16.01.2020 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Виноградівськогот районного нотаріального округу, про визнання права власності
Позивач ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний нотаріус Виноградівськогот районного нотаріального округу, про визнання права власності.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Спадковий житловий будинок по АДРЕСА_1 завершений будівництвом, рахується за ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі довідки, виданої виконкомом Великоком'ятівської сільської ради від 11.11.2019 року.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений сільським головою Великоком'ятівської сільської ради від 20.09.2011 року, яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла внуку ОСОБА_1 , 1997 року народження, мешканцю АДРЕСА_1 .
Позивач по справі прийняв спадщину на підставі ст.1268 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї..
Спору між спадкоємцями за спадкове немає.
Таким чином, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину в 6-ти місячний строк після смерті спадкодавця, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок, а тому змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним права власності.
Позивач в судове засідання не з'явилися, однак до суду подано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просять суд такі задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві (а.с.31).
Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Щодо задоволення позову не заперечує (а.с.34).
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).
В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача - ОСОБА_1 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 (а.с. 9).
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Спадковий житловий будинок по АДРЕСА_1 завершений будівництвом, рахується за ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі довідки, виданої виконкомом Великоком'ятівської сільської ради від 11.11.2019 року (а.с.11).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений сільським головою Великоком'ятівської сільської ради від 20.09.2011 року, яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла внуку ОСОБА_1 , 1997 року народження, мешканцю АДРЕСА_1 (а.с.10).
Позивач по справі прийняв спадщину на підставі ст.1268 ЦК України, позаяк проживав разом з спадкодавцем за адресою АДРЕСА_1 (а.с.5).
Спору між спадкоємцями за спадкове немає.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї..
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою(ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 , спадщину прийняв, інші особи претензій до спадкового майна не ставлять, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо