08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/242/20
367/8699/19
13 січня 2020 року м. Фастів
Колегія суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12019110210000083 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.2 ч.2 ст.115 КК України,-
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.2 ч.2 ст.115 КК України надійшов до Фастівського міськрайонного суду Київської області з Київського апеляційного суду 09.01.2020.
Кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (реєстраційний № 12019110210000083 ).
13 січня 2020 року прокурором було подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підтримуючи подане клопотання, прокурор посилалася на те, що на даний час у кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з метою забезпечення виконання ним перед судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України та які вказують, що обвинувачений схильний до спроб переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні.
На думку прокурора, ризик переховування ОСОБА_6 від суду обгрунтовується тим, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином та покарання за яке становить від 10 до 15 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання..
Прокурор зазначила, що ОСОБА_6 , до затримання у даному кримінальному провадженні, тимчасово проживав в с. Калинівці Макарівського району у вагончику у якому було вчинено злочин. Згідно акту обстеження вагончик не придатний для проживання. Обвинувачений не має офіційної роботи, не перебуває в шлюбі, ніде не навчається, схильний до вживання алкогольних напоїв, характеризується за місцем проживання посередньо, за місцем останнього місця навчання - негативно. Не має постійного місця проживання та до переїзду в селище Макарів проживав в с. Петрівці Вишгородського району Київської області та інших населених пунктах України, до яких переїздив зі своєю родиною, яка вела кочівний спосіб життя.
Прокурор вважає, що наявність встановлених вище фактів з життя обвинуваченого, а саме відсутність міцних соціальних зв'язків, кочівний спосіб життя, схильність до вживання алкогольних напоїв, поведінка ОСОБА_6 після вчинення злочину (вчинення ним спроби приховати тіло потерпілої та знищити речові докази), свідчить про можливість залишення ним селища Макарів в будь-який час аби уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Ризик передбачений п.З ч.1 ст.177 КПК України обгрунтовується в першу чергу тим, що злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_6 спрямований на позбавлення життя малолітньої дитини - сестри обвинуваченого.
Обгрунтовуючи своє клопотання, прокурор вказує на жорстокість діяння вчиненого обвинуваченим по відношенню до рідної сестри, багаточисельність заподіяних тілесних ушкоджень, що свідчить про суспільну небезпечність обвинуваченого.
Тому, на думку прокурора, якщо ОСОБА_6 перебуватиме під дією іншого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, він може вчинити спроби як психологічного впливу (погроз, умовлянь), так і фізичного впливу на потерпілу малолітню дитину та свідків у кримінальному провадженні, деякі з яких є близькими родичами - мати, вітчим, дядько, тітка, спілкування з якими без ізоляції обвинуваченого проконтролювати, аби запобігти завданню їм шкоди, буде не можливим.
З огляду на клопотання прокурора, можливість здійснення спроб протиправного впливу на потерпілу та свідків підтверджується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину пов'язаного з посяганням на життя та здоров'я людини.
Таким чином, враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості щодо особи обвинуваченого та встановлені фактичні дані об'єктивно вказують на те, що в разі застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, існують реальні ризики, що обвинувачений зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні. Тому прокурор вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання обвинуваченим передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та попередить його боку спроби переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні.
Захисник, законний представник обвинуваченого та обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечували.
Заслухавши клопотання про обрання запобіжного заходу, думку учасників судового розгляду, колегія суддів керується таким.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є найсуворішим і винятковим запобіжним заходом. При цьому право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене у випадках, на підставі та в порядку, передбаченому законом.
В КПК України встановлені випадки і процедура позбавлення свободи з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього в силу статусу обов'язків, а також з метою вжиття превентивних заходів, про які вказано у статті ст.177 КПК України. Колегія суддів вважає доведеними прокурором наявність ризиків передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні, зважаючи на доводи прокурора та матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України колегія суддів бере до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.2 ч. 2 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином та покарання за яке становить від 10 до 15 років позбавлення волі.
Стосовно віку та стану здоров'я обвинуваченого, то в судовому засіданні як стороною обвинувачення так і стороною захисту не надано будь-яких документів, що вказують на перебування обвинуваченого на обліку у лікарів або висновки лікарів про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах СІЗО.
Крім того колегія суддів враховує відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, місця роботи, інформацію щодо кочівного способу життя.
Обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню, оскільки більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Кримінальне провадження стосується обвинувачення у особливо тяжкому злочині, який вчинено із застосуванням насильства, а тому колегія суддів, керуючись правилами п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
Керуючись статтями 177, 183, 184, 186, 193, 194, 314-315 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород, Закарпатської областізапобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів - до 12 березня 2020 року.
Строк дії ухвали до 12 березня 2020 року .
Ухвала може бути оскаржене через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3