Постанова від 16.01.2020 по справі 363/16/20

"16" січня 2020 р. Справа № 363/16/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020р. м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., за участю секретаря Палій Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгород заяву про самовідвід судді Рудюка Олексія Дмитровича, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області 15.01.2020 року суддею Рудюком О.Д. було подано заяву про самовідвід, з наступних підстав.

09.01.2020р. до його провадження надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

В свою чергу ОСОБА_1 в період з 2009р. по 2015 рік працювала у Вишгородському районному суді Київської області на посаді помічника судді Рудюка Олексія Дмитровича.

У зв'язку із чим, вважає, що дані обставини виключають можливість розгляду вказаної адміністративної справи у провадженні судді Рудюка О.Д. та останнім подано заяву про самовідвід.

У судове засідання учасники провадження не з'явились.

Ознайомившись із заявою, дослідивши наданні до суду документи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про самовідвід, виходячи із наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено самовідводів судді, а тому, суд вважає за можливе в даному випадку застосування аналогії права, визначені у КПК України, ЦПК України та КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» та рішення від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" N 8 від 13.06.2007р. наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. суддя зобов'язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Крім того, відповідно до ст. 3 ч. 1 "Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання", затвердженого Радою суддів України від 04.02.2016 року N 2, суб'єкти конфлікту інтересів повинні прагнути самостійно та своєчасно вживати заходи із запобігання виникненню конфлікту інтересів та його врегулювання (в тому числі, в порядку передбаченому процесуальним законодавством). Суб'єкт конфлікту інтересів зобов'язаний вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів у його діяльності; не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Порядку).

В той же час, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, що регулюють підстави та порядок відводу (самовідводу) судді. Разом з тим відсутність в Кодексі України про адміністративні правопорушення правової регламентації процедури відводу або самовідводу судді не звільняє професійного суддю від виконання ним основного обов'язку по неупередженому розгляду справ. При цьому діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому в даному випадку є необхідність у застосуванні аналогії права.

Діюче законодавство України не передбачає заборону на застосування процесуальних норм за аналогією, якщо мета їх застосування направлена на здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, в силу вимог ст. 7 КУпАП.

Оскільки питання відводу судді чинним КУпАП не врегульоване, суд керується п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відповідно до якого наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді є обставиною, що виключає участь судді в кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, для уникнення сумнівів щодо неупередженості головуючого судді в очах стороннього спостерігача, забезпечення дотримання вимог суддівської етики, а також з урахуванням принципу процесуальної економії (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) суд приходить до висновку про необхідність задовольнити заявлений самовідвід головуючого у зазначеній справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.15 Кодексу суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 75 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Вишгородського районного суду Київської області Рудюка О.Д. по справі про адміністративне правопорушення № 363/16/20 - задовольнити.

Відвести суддю Вишгородського районного суду Київської області Рудюка О.Д. від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 363/16/20 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

Передати матеріали справи № 363/16/20 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 до канцелярії Вишгородського районного суду Київської області для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова

Попередній документ
86941286
Наступний документ
86941288
Інформація про рішення:
№ рішення: 86941287
№ справи: 363/16/20
Дата рішення: 16.01.2020
Дата публікації: 20.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.01.2020)
Дата надходження: 15.01.2020
Розклад засідань:
17.02.2020 09:10 Вишгородський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОТЛЯРОВА ІРИНА ЮРІЇВНА
ЧІРКОВ Г Є
суддя-доповідач:
КОТЛЯРОВА ІРИНА ЮРІЇВНА
ЧІРКОВ Г Є
заявник:
Рудюк Олексій Дмитрович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Карпенко Ольга Іванівна