15 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/11903/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 (суддя Ярошенко В.І.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (колегія суддів: Білецька Л.М. (головуючий), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.),
ухвалені за результатом розгляду заяви Антимонопольного комітету України про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками
у справі № 904/11903/16
за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод"
про стягнення 14 067 786 грн. штрафу та 14 067 786 грн. пені.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АМК звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод про стягнення 14 067 786 грн. штрафу згідно з рішенням АМК від 29.12.2015 № 675-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" та 14 067 786 грн. пені за прострочення сплати штрафу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017 зі справи № 904/11903/16 (з урахуванням додаткового рішення від 20.02.2017) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" в дохід Державного бюджету України 14 067 786 грн. штрафу та 14 067 786 грн. пені. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 206 700,00 грн. судового збору.
19.08.20219 від АМК надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками, в якій АМК просив суд:
- замінити боржника у справі № 904/11903/16 - товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" його правонаступниками: товариством з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЗКВС";
- замінити правонаступника у справі № 904/11903/16 - товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт".
Заява мотивована тим, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" припинено за рішенням засновників 01.04.2019. Правонаступниками названого Товариства згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру є: товариство з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ", товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС" та товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт". В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" припинило свою діяльність, а правонаступником названого товариства згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру є товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 у справі № 904/11903/16, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019, у задоволенні заяви АМК про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідно до правил доказування позивач, звернувшись до суду із заявою про заміну відповідача його правонаступниками повинен довести зазначені обставини, надавши суду не лише відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, а й докази настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких було заявлено вимоги у відношенні такої сторони (передавальні акти, в яких має бути зазначено про суть та обсяг прав і обов'язків, що передаються). Проте такі докази заявником не надані, в матеріалах справи останні відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АМК, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, відповідно до якого заяву АМК про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками задовольнити.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
АМК, з посиланням на приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частини четвертої статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначає про те, що через відсутність визначеної особи за зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" щодо виконання рішення АМК про стягнення штрафу та пені, наведені норми закону покладають солідарну відповідальність на юридичних осіб, які були утворені внаслідок виділу з названого Товариства. Тому, на думку скаржника, безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що за відсутності визначеної у розподільчому балансі особи, зобов'язання зі сплати штрафу та пені за рішенням АМК не дозволяє правонаступництва. Враховуючи викладене скаржник вважає, що процедура виділу юридичної особи, у випадку неможливості встановлення визначеної особи за зобов'язанням, є підставою для правонаступництва у зв'язку з наявністю солідарної відповідальності.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступниками товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" є товариство з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ", товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС" та товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт". При цьому, оскільки відповідно до інформації, зазначеної в Єдиному державному реєстрі, правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" є товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт", останнє є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод".
Скаржник вважає, що з огляду на те, що інформація, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є достовірною, відповідно остання є належним доказом, що підтверджує правонаступництво товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод".
За твердженням скаржника, виділ юридичної особи не може використовуватися для уникнення виконання зобов'язання, проте у разі солідарного зобов'язання боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь -кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК України).
Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) відповідача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" припинено за рішенням засновників 01.04.2019. При цьому, в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників відповідача, якими є: товариство з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ", товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС", товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт";
- разом з тим, відповідно до даних Єдиного державного реєстру, товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" припинено за рішенням засновників 29.06.2017. При цьому, в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про те, що правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" є товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт";
- під час здійснення апеляційного перегляду до матеріалів справи товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" надано розподільчий баланс про передачу частини майна, прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" від 10.02.2017, який затверджений протоколом від 21.02.2017 № 3 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", та згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" передається 10 583 тис. грн., серед яких відсутні зобов'язання за рішенням суду від 13.02.2017 та за додатковим рішенням від 20.02.2017 у справі № 904/11903/16 щодо сплати штрафу у розмірі 14 067 786 грн., пені у розмірі 14 067 786 грн. та 206 700 грн. судового збору.
Як встановлено апеляційним господарським судом, згідно з розподільчим балансом про передачу частини майна, прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" від 10.02.2017, останнє набуває частину майнових та немайнових прав і обов'язків ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" з моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" у встановленому законом порядку. Загальна валюта балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на дату виділу (10.02.2017) складає 253 365 тис. грн. Передається товариству з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" - 10 583 тис. грн. Належить товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" після проведення виділу - 242 782 тис. грн. У вказаному розподільчому балансі відсутні відомості щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" заборгованості по розрахункам з АМК.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" створено 29.06.2017 шляхом злиття товариства з обмеженою відповідальністю "Карна", товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт", товариства з обмеженою відповідальністю "Мінос", товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-Юг". Згідно з передавальним актом майна, прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт", що припиняється шляхом злиття, правонаступнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" передаються документи, зокрема: документи бухгалтерського обліку і звітності; розподільчий баланс про передачу частини майна, прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" від 10.02.2017 та акти прийому-передачі до нього; договори, угоди (господарські, трудові та ін.), звіти та акти до них за період з 10.02.2017 по 29.06.2017; оригінали і копії установчих документів, правовстановлюючих документів на нерухоме майно та інших документів за період з 10.02.2017 по 29.06.2017; основні засоби на загальну суму 10 580 тис. грн.; баланс станом на 29.06.2017.
Апеляційним господарським судом встановлено, що передавальний акт не містить відомостей про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" від товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" перед АМК в розмірі 28 135 572 грн. (14 067 786 грн. штрафу згідно з рішенням АМК від 29.12.2015 № 675-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" та 14 067 786 грн. пені).
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
ЦК України:
частина четверта статті 91:
- цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення;
частини перша, п'ята статті 104:
- юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення;
стаття 106:
- злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади;
- законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання;
частини перша, друга, третя статті 107:
- кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом;
- після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами;
- передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
стаття 109:
- виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб;
- після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс;
- юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно;
- якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань":
частина сьома статті 4:
- у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Закон України "Про виконавче провадження":
частини перша, друга, п'ята статті 15:
- сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник;
- стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення;
- у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
ГПК України (в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):
частина перша статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
частина перша статті 52:
- у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина перша статті 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
стаття 334:
- у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
ГПК України (в редакції, чинній станом на час касаційного перегляду):
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
частина перша статті 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
За загальним правилом правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.
Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов'язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов'язки кредитора.
Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо, в тому числі, на предмет їх нікчемності (аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного суду від 28.11.2019 зі справи № 916/2286/16).
Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Отже, виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому, попередня юридична особа не припиняється.
Згідно з частиною другою статті 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" утворилося шляхом виділу з товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" згідно з розподільчим балансом про передачу частини майна, прав та обов'язків до товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" від 10.02.2017.
Поряд з цим, у вказаному розподільчому балансі відсутні відомості щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" по розрахункам з АМК.
Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Отже, при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов'язань, в яких вони не є основними боржниками.
Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.
Положення щодо субсидіарної відповідальності закріплені у статті 619 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Отже, субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа. У статті 619 ЦК України визначена послідовність заявлення кредитором вимог до основного боржника та особи, яка несе субсидіарну відповідальність: перш ніж пред'явити вимогу до додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред'явити цю вимогу до основного боржника. І тільки тоді, коли основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від нього відповіді в розумний строк, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" могло бути додатковим боржником за зобов'язаннями товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" щодо сплати штрафних санкцій на підставі рішенням АМК та несе щодо цих зобов'язань субсидіарну відповідальність.
На момент пред'явлення АМК позовних вимог у цій справі (2016 рік) до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", останнє здійснювало свою господарську діяльність (до 01.04.2019), а товариство з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" через чотири місяці після прийняття рішення у справі щодо стягнення штрафу та пені з товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" припинило свою діяльність (29.06.2017).
Разом з цим правонаступництва у даному випадку не відбувається, оскільки передбачена статтею 109 ЦК України субсидіарна відповідальність виділеної юридичної особи не є її процесуальним правонаступництвом прав та обов'язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, в розумінні приписів статті 52 ГПК України.
Крім того, оскільки виділ однієї юридичної особи з іншої не припиняє юридичної особи, з якої був здійснений виділ, а також не має наслідком реорганізацію юридичної особи, з якої був здійснений виділ, то відповідно до статті 52 ГПК України процесуальне правонаступництво внаслідок такого виділу у будь-якому разі відсутнє (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 зі справи № 904/807/18).
Що ж стосується правонаступництва товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", Касаційний господарський суд зазначає таке.
З огляду на положення статті 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків (аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2018 зі справи № 910/1879/17).
У частині другій статті 107 ЦК України встановлено, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/23312/14).
Аналогічні дії зі складання передавального акту з огляду на зміст статті 107 ЦК України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.
Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути зазначено про суть та обсяг прав і обов'язків, що передаються. Разом з тим момент переходу прав і обов'язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру (аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 зі справи № 5026/1056/2012).
Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (висновок про застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 922/2301/18).
Апеляційним господарським судом встановлено, що передавальний акт від 29.06.2017 не містить відомостей щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" від товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" перед АМК в розмірі 28 135 572 грн. (14 067 786 грн. штрафу згідно з рішенням АМК від 29.12.2015 № 675-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" та 14 067 786 грн. пені).
Відповідно до частин першої та другої статті 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт.
Разом з цим, положення статей 104, 107, 109 ЦК України та статті 52 ГПК України не передбачають, що після припинення юридичної особи (створеної шляхом виділу) її субсидіарна відповідальність зберігається та може бути передана новоствореній юридичній особі в порядку правонаступництва автоматично (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 зі справи № 904/807/18).
За змістом частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Покладення обов'язку боржника на третю особу є можливим лише за волею такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов'язків) (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18).
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що заявником (АМК) не доведено обставин щодо правонаступництва юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та не надано доказів настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги у відношенні такої сторони, - дійшли неспростовного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АМК про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі правонаступниками.
Довід скаржника про те, що наявність запису в Єдиному державному реєстрі про наявність правонаступників є достатніми обставинами для того, щоб дійти висновку про правонаступництво товариством з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ", товариством з обмеженою відповідальністю "ЗКВС"; товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" у справі № 904/11903/16, тоді як відсутність запису про припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, приєднання поділу, перетворення не впливає на встановлення факту правонаступництва, Касаційний господарський суд відхиляє як необґрунтований, оскільки скаржник безпідставно залишає поза увагою те, що для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника, у той час як витяг з Єдиного державного реєстру не містить обсягу прав і обов'язків, що передаються (переходять до іншої особи).
У касаційній скарзі АМК також посилається на необхідність застосування у розгляді заяви АМК приписів частини четвертої статті 109 ЦК України, відповідно до яких, якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням. У зв'язку з наведеним Касаційний господарський суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 109 ЦК України передбачено, що юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Відповідно ж до частини четвертої наведеної статті ЦК України, якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Отже, приписи частини третьої та частини четвертої статті 109 ЦК України є взаємовиключними.
З огляду на розподіл доказування, саме заявник, у даному випадку, повинен надати достатні та достовірні докази на підтвердження факту правонаступництва, у тому числі, докази на підтвердження утворення юридичних осіб саме внаслідок виділу, неможливості встановлення обов'язків особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу (частина четверта статті 109 ЦК України). Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, заявником (АМК) не доведено обставин щодо правонаступництва юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та не надано доказів настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги у відношенні такої сторони.
За таких обставин, висновок судів попередніх інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви АМК про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі правонаступниками є правомірним та обґрунтованим.
Поряд з тим Касаційний господарський суд приймає до уваги доводи, наведені у відзиві товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт" на касаційну скаргу щодо правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Звертаючись з касаційною скаргою, АМК не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
Понесені АМК у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 зі справи № 904/11903/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов