ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
16 січня 2020 року Справа № 923/986/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. розглянувши справу
за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", м.Миколаїв
до відповідача: Громадської організації інвалідів "Херсонське товариство інвалідів", м.Херсон
про стягнення 18149,08 грн.
представники сторін не викликались
Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14 код ЄДРПОУ 01125608) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Громадської організації інвалідів "Херсонське товариство інвалідів" (73000, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 4, кв. 34 код ЄДРПОУ 38593939) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій відповідно до Договору від 01.08.2018 № РОФ-1640 оренди державного нерухомого майна у розмірі 18149,08 грн., з яких 13706,82 грн. - сума основної заборгованості, 3725,87 грн. - пеня, 392,32 грн. - інфляційне збільшення боргу, 324,07 грн. - 3 % річних.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № РОФ-1640 від 01.08.2018 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Покровське, вул. Римбовська, 58, що перебуває на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт", укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, як орендодавцем та Громадською організацією інвалідів "Херсонське товариство інвалідів", як орендарем, в частині своєчасної оплати за орендоване майно.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 визначено суддю по справі - Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив).
04.12.2019 до суду повернулася копія ухвали про відкриття провадження у справі від 19.11.2019, яка направлялась на адресу відповідача, разом із довідкою Укрпошти про причини повернення з вказівкою "інші причини, адресат відсутній".
Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який виконано судом 06.12.2019, юридична адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.
Крім того суд наголошує на тому, що копія ухвали суду про відкриття провадження була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд
встановив:
Як свідчать матеріали справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі по тексту рішення - Орендодавець, або Фонд) та громадською організацією інвалідів «ХЕРСОНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІНВАЛІДІВ» (далі по тексту рішення - Орендар, Відповідач) 01.08.2018 було укладено Договір № РОФ-1640 (далі по тексту рішення - Договір) оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Покровське, вул. Римбовська, 58, що перебуває на балансі державного підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» (далі по тексту рішення - Балансоутримувач, Позивач).
Предметом укладеного договору є передача орендарю в оренду державного нерухомого майна, а саме: комплекс будівель та споруд господарства «Кінбурнська коса» у складі: житлового контейнеру (літ. Б-1) площею 28,9 кв.м., житлового контейнеру (літ. В-1) площею 29,6 кв.м., будівлі для відпочинку обслуговуючого персоналу (літ. Г-1) площею 46,5 кв.м., будівлі складу для зберігання матеріалів (літ. Д-Г) площею 72,5 кв.м., будівлі для чергового персоналу (літ. Е-Г) площею 22,9 кв.м., будівлі побутового блоку (літ. Ж-1) площею 164,2 кв.м., будівлі господарського блоку (літ. 3-І) площею 54,4 кв.м., житлового контейнеру (літ. 1-1) площею 57,9 кв.м., житлового контейнеру (літ. К-1) площею 29,6 кв.м., бесідки для відпочиваючих, огорожі з воротами (далі-Майно) загальною площею 506,5 кв.м,, згідно з планом розміщення орендованого Майна (додаток 1 до договору оренди), розташоване за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Покровське, вул. Римбовська, 58, що перебуває на балансі ДП «Миколаївський морський торговельний порт», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 30.04.2018 року і становить за незалежною оцінкою 294670 грн. (двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот сімдесят гривень).
Сторонами досягнуто згоди з істотних умов договору, визначено предмет договору, умови передачі орендованого майна, розмір орендної плати, порядок повернення майна, строк дії договору та інші умови договору.
На виконання умов договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області було передано Громадській організації інвалідів "Херсонське товариство інвалідів" в оренду державне майно, що перебуває на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передавання від 28.08.2018 щодо передачі майна в оренду.
Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата мала перераховуватися до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Сторонами узгоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати ( п. 3.7 договору).
Згідно з умовами Договору Позивачем були виставлені, а Відповідачем були отримані наступні акти наданих послуг (виконаних робіт): від 31.10.2018 № 21768421, надісланий листом від 13.11.2018 № 03-10/195 та отриманий 19.11.2018. Вказаний акт не підписано та не повернуто Позивачу; від 30.11.2018 № 27008421, надісланий листом від 13.12.2018 № 03/1834. Вказаний лист повернуто поштою через збіг строку зберігання; від 31.12.2018 № 30498421, надісланий листом від 15.01.2019 № 03/48. Вказаний лист повернуто поштою через збіг строку зберігання; від 31.01.2019 № 02108421, надісланий листом від 12.02.2019 № 03/214. Вказаний лист повернуто поштою через збіг строку зберігання; від 28.02.2019 № 03748421, надісланий листом від 15.03.2019 № 03/399. Вказаний лист повернуто поштою через збіг строку зберігання; від 31.03.2019 № 06168421, надісланий листом від 16.04.2019 № 03/359. Вказаний лист повернуто поштою через збіг строку зберігання;
На підставі вказаних актів наданих послуг (виконаних робіт) Позивачем були виставлені наступні рахунки:
1. від 31.10.2018 № 21768421 на суму 2274,27 грн., по якому залишаються несплаченими 2141,67 грн.;
2. від 30.11.2018 № 27008421 на суму 2306,10 грн.;
3. від 31.12.2018 № 30498421 на суму 2324,55 грн.;
4. від 31.01.2019 № 02108421 на суму 2347,80 грн.;
5. від 28.02.2019 № 03748421 на суму 2359,53 грн.;
6. від 31.03.2019 № 06168421 на суму 2227,17 грн.
Як зазначає позивач, направлені акти не були підписані з боку відповідача та не були повернуті до державного підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», а зазначені вище рахунки залишаються несплаченими.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019 по судовій справі № 923/1072/18 позовну заяву Фонду про розірвання Договору задоволено в повному обсязі.
Між відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області 28.03.2019 було підписано Акт приймання-передавання, відповідно до якого Майно, яким користувався Орендар згідно умов цього Договору, було повернуто Орендарю.
З метою досудового врегулювання спору Позивач надіслав Відповідачу претензію від 15.03.2019 № 06/389, в якій вимагав погасити заборгованість за Договором та сплатити штрафні санкції. Вказана претензія повернулась Позивачу від кур'єра за строком зберігання.
Оскільки відповідачем не виконано вимогу позивача щодо сплати суми боргу, останній звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з першого заборгованості у розмірі 18149,08 грн., з яких 13706,82 грн. - сума основної заборгованості, 3725,87 грн. - пеня, 392,32 грн. - інфляційне збільшення боргу, 324,07 грн. - 3 % річних.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Судом встановлено, що укладений 01.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та Громадською організацією інвалідів "Херсонське товариство інвалідів" договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1640 за своїм змістом та правовою природою є договором оренди.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обов'язок визначається також частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтею 286 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Згідно з п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до пункту 5.3 Договору оренди орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу. Пунктами 3.1, 3.3, 3.6 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2018 року - 4420,05 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету; 30% на рахунок балансоутримувача.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки відповідач прийняв у користування майно, проте в порушення умов пунктів 5.3. та 3.6. договору оренди не здійснив оплату за його користування, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 13706,82 грн. (2141,67 грн. +2306,10 грн. + 2324,55 грн. + 2227,17 грн. + 2359,53 грн. + 2347,80 грн. відповідно за рахунками від 31.10.2018 № 21768421, від 31.03.2019 № 06168421 , від 31.12.2018 № 30498421, від 31.01.2019 № 02108421, від 28.02.2019 № 03748421, від 30.11.2018 № 27008421) заборгованості по орендній платі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені, то суд зазначає наступне, згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків 3% річних, інфляційних втрат, та встановлено, що вони є вірними.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 324,07 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 392,32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши правильність виконаних позивачем розрахунків пені, судом встановлено, що вони є невірними та не приймаються судом. Так, суд зазначає, що при розрахунку пені застосовується шестимісячний строк можливого нарахування пені, який установлений положеннями частини 6 статті 232 ГК України, за яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А відтак, враховуючи викладені правові положення щодо строку можливого нарахування пені, періоди нарахування пені визначені позивачем є неправомірними.
Суд наводить власний розрахунок пені.
Розрахунок пені за Рахунком на оплату від 31.10.2018 № 21768421 має наступний вигляд:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2141.6716.11.2018 - 13.12.20182818.0000%0.099 %*59.15
2141.6714.12.2018 - 31.01.20194918.0000%0.099 %*103.50
2141.6701.02.2019 - 14.03.20194218.0000%0.099 %*88.72
2141.6715.03.2019 - 25.04.20194218.0000%0.099 %*88.72
2141.6726.04.2019 - 16.05.20192117.5000%0.096 %*43.13
Таким чином, загальна сума пені за Рахунком на оплату від 31.10.2018 № 21768421 складає 383.21 грн.
Розрахунок пені за Рахунком на оплату від 30.11.2018 № 27008421 має наступний вигляд:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2306.1016.12.2018 - 31.01.20194718.0000 %0.099 %*106.90
2306.1001.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*95.53
2306.1015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*95.53
2306.1026.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*92.88
2306.1007.06.2019 - 15.06.2019917.5000 %0.096 %*19.90
Таким чином, загальна сума пені за Рахунком на оплату від 30.11.2018 № 27008421 складає 410.74 грн.
Розрахунок пені за Рахунком на оплату від 31.12.2018 № 30498421 має наступний вигляд:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2324.5516.01.2019 - 31.01.20191618.0000 %0.099 %*36.68
2324.5501.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*96.29
2324.5515.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*96.29
2324.5526.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*93.62
2324.5507.06.2019 - 16.07.20194017.5000 %0.096 %*89.16
Таким чином, загальна сума пені за Рахунком на оплату від 31.12.2018 № 30498421 складає 412.05 грн.
Розрахунок пені за Рахунком на оплату від 31.01.2019 №02108421 має наступний вигляд:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2347.8016.02.2019 - 14.03.20192718.0000 %0.099 %*62.52
2347.8015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*97.26
2347.8026.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*94.56
2347.8007.06.2019 - 18.07.20194217.5000 %0.096 %*94.56
2347.8019.07.2019 - 16.08.20192917.0000 %0.093 %*63.42
Таким чином, загальна сума пені за Рахунком на оплату від 31.01.2019 №02108421 складає 412.31 грн.
Розрахунок пені за Рахунком на оплату від 28.02.2019 №03748421 має наступний вигляд:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2359.5316.03.2019 - 25.04.20194118.0000 %0.099 %*95.42
2359.5326.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*95.03
2359.5307.06.2019 - 18.07.20194217.5000 %0.096 %*95.03
2359.5319.07.2019 - 05.09.20194917.0000 %0.093 %*107.70
2359.5306.09.2019 - 13.09.2019816.5000 %0.090 %*17.07
Таким чином, загальна сума пені за Рахунком на оплату від 28.02.2019 №03748421 складає 410.23 грн.
Розрахунок пені за Рахунком на оплату від 31.03.2019 № 06168421 має наступний вигляд:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2227.1716.04.2019 - 25.04.20191018.0000 %0.099 %*21.97
2227.1726.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*89.70
2227.1707.06.2019 - 18.07.20194217.5000 %0.096 %*89.70
2227.1719.07.2019 - 05.09.20194917.0000 %0.093 %*101.66
2227.1706.09.2019 - 14.10.20193916.5000 %0.090 %*78.53
Таким чином, загальна сума пені за Рахунком на оплату від 31.03.2019 № 06168421 складає 381.55 грн.
Отже, загальна сума пені за договором складає 2410,09 грн. та підлягає стягненню з відповідача. Позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 1315,78 грн. (3725,87 грн. - 2410,09грн. = 1315,78 грн.) задоволенню не підлягають.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 711 від 15.11.2019 у сумі 1 921,00 грн., які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1781,73 грн.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з громадської організації інвалідів «ХЕРСОНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІНВАЛІДІВ» на користь державного підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИИ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» суму основної заборгованості за Договором від 01.08.2018 № РОФ-1640 у розмірі 13706 грн 82 коп., пеню у розмірі 2410 грн.09 коп., інфляційне збільшення боргу у розмірі 392 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 324 грн. 07 коп., компенсації по сплаті судового збору у розмірі 1781 грн. 73 коп.
3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Рішення підписано 16.01.2020 року.
Суддя В.П.Ярошенко