65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3833/15
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (вх. №27/20 від 02.01.2020р.; вх.№790/20 від 15.01.2020р.) про видачу дублікату ухвали про повернення судового збору, постановленої по справі -
за позовом: публічного акціонерного товариства акціонерного банку
„ПриватБанк”
до відповідача: фізичної особи - підприємця Федорова Костянтина Сергійовича
про стягнення 9 707,85 грн.
В провадженні господарського суду Одеської області знаходилась справа №916/3833/15 за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку „ПриватБанк” до фізичної особи - підприємця Федорова Костянтина Сергійовича про стягнення 9 707,85 грн., за результатами розгляду якої судом 02.11.2015р. було проголошено рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 17.11.2015р. господарським судом публічному акціонерному товариства акціонерного банку „ПриватБанк” було повернуто з державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса судовий збір в сумі 609,00 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням №BOK37B0MB2 від 07.08.2015р.
Оригінал ухвали від 17.11.2015р. по даній справі із гербовою печаткою суду був вручений представнику публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” у приміщенні суду 19.11.2015р., що підтверджується відповідною відміткою на ухвалі суду, яка зберігається в матеріалах справи.
02.01.2020р. до господарського суду від публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” надійшла заява про надсилання на адресу позивача дублікату ухвали від 17.11.2015р. по даній справі про повернення судового збору із гербовою печаткою суду та відміткою про набрання ухвалою законної сили.
15.01.2020р. до господарського суду від публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” надійшла заява про надсилання на адресу позивача дублікату ухвали від 17.11.2015р. по даній справі про повернення судового збору із гербовою печаткою суду та відміткою про набрання ухвалою законної сили.
Розглянувши заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про видачу дублікату ухвали, господарський суд дійшов наступних висновків.
В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у випадках передбачених цим законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно з ч. 10 ст. 13 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Господарський суд зауважує, що приписами процесуального законоадства, як і Законом України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. N 1404-VIII не визначено, що ухвала суду про повернення судового збору є виконавчим документом.
Проте, з огляду на виконання ухвали про повернення судового збору органами державної казначейської служби у порядку, встановленому чинним законодавством, а також враховуючи відсутність у приписах процесуального законодавства спеціальних положень, якими врегульовано порядок видачі судом дублікату ухвали про повернення судового збору, господарський суд доходить висновку, що питання про видачу дублікату ухвали про повернення судового збору повинно вирішуватись у порядку п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Верховним Судом у постанові від 21.01.2019р. по справі №916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Таким чином, Перехідними положеннями ГПК України передбачено умову, за наявності якої господарським судом може бути виданий стягувачеві дублікат наказу, а саме: відсутність спливу строку, встановленого для пред'явлення виданого наказу до виконання. Отже, вказані правила повинні застосовуватись судом і під час вирішення питання про видачу дублікату ухвали про повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на дату видачі ухвали про повернення судового збору) від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що строк пред'явлення ухвали від 17.11.2015р. про повернення судового збору до виконання органами державної казначейської служби по даній справі є таким, що сплинув 17.11.2016р., оскільки ухвала набрала законної сили 17.11.2015р.
05.10.2016р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. N 1404-VIII, у пункті 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
При цьому, ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. N 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Верховним Судом у постанові від 06.06.2018р. по справі № 910/7155/14 та у постанові від 21.05.2018р. по справі №910/7153/14, за результатами надання оцінки обставинам зазначених справ були зроблені висновки, що положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. підлягають застосуванню, якщо строк пред'явлення наказу до виконання на момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" не сплинув.
Враховуючи, що строк пред'явлення ухвали про повернення судового збору на момент набрання чинності Законом України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. N 1404-VIII не сплинув, господарський суд доходить висновку, що вказана ухвала могла бути пред'явлена до виконання у строк до 17.11.2018р., тобто протягом трьох років з дня набрання ухвалою законної сили.
Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про звернення публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” із заявами про видачу дублікату ухвали про повернення судового збору після закінчення строків, встановлених для пред'явлення ухвали від 17.11.2015р. до виконання. З огляду на викладене, господарський суд, керуючись приписами п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяв позивача про видачу дублікату ухвали про повернення судового збору.
Господарський суд звертає увагу публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, що відмова у видачі дублікату ухвали не перешкоджає повторному зверненню з такими заявами в загальному порядку з наданням доказів на підтвердження звернення із заявами у межах строків, встановлених для пред'явлення ухвали до виконання.
Керуючись ст. 234, пунктом. 19.4 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити публічному акціонерному товариству комерційного банку „ПриватБанк” у задоволенні заяв про видачу дублікату ухвали господарського суду Одеської області від 17.11.2015р. по справі №916/3833/15 про повернення судового збору із державного бюджету.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання. Повний текст ухвали підписано 15.01.2020р.
Суддя С.П. Желєзна