Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
14 січня 2020 рокуСправа № 912/2974/19
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу № 912/2974/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Привокзальна, 22,м. Лиман, Донецька область, 84404
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер", 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький , вул. Кропивницького, буд. 139
про стягнення 86 220, 00 грн
Представники сторін:
від позивача - Репело Д.М., довіреність № 4118 від 26.07.19;
від відповідача - Дегтярь П.О. адвокат, ордер серія ПТ № 114298 від 02.01.2020, посвідчення адвоката №2482 видане 10.01.2019;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (далі - ТОВ "Балкер", відповідач) про стягнення 86 220, 00 грн штрафу, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній № 44338408 маси вантажу, у зв'язку з чим, на підставі ст. 122 Статуту залізниць України, просить стягнути з відповідача штраф.
Ухвалою від 01.11.2019 вказану позовну заяву господарським судом залишено без руху та зобов'язано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
26.11.2019 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з відповідними доказами.
Ухвалою від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2974/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 26.12.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
20.12.2019 відповідачем подано суду відзив на позов, з запереченнями проти позовних вимог з підстав визначених ст. 107 Статуту залізниць України, а також з посиланням на відсутність повідомлень Укрзалізниці про здійснення комісійного переважування на проміжній станції та виявлення різниці у вазі. Відповідачем зазначено, що при прийнятті вантажу у позивача не було зауважень щодо його маси.
В судовому засіданні 26.12.2019 суд розпочав розгляд справи по суті, оголошено перерву на 14.01.2020 о 14:30 год.
13.01.2020 відповідачем подано відзив на позов від 09.01.2020 де заперечено позовні вимоги, зокрема, з підстав підписання комерційного акта не повноваженими особами.
13.01.2020 позивачем подано суду відповідь на відзив з запереченнями обставин викладених у відзиві.
Крім того, 14.01.2020 відповідачем подано суду клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати в сумі 17 244,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2020 позовні вимоги підтримав, клопотання про зменшення суми штрафу залишив на розсуд суду.
Представник відповідача підтримав заяву про зменшення розміру штрафних санкцій та просив залишити без розгляду відзив на позов від 09.01.2020.
В судовому засіданні 14.01.2020 судом досліджено докази.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення сторін, господарський суд
Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкер" (вантажовідправник) зі станції Харків-Балашовський Південної залізниці за накладною від 17.04.2019 № 44338408 відправлено вагон №64413768 з вантажем - брухт чорних металів на станцію призначення Роя Донецької залізниці (а.с. 11).
При проходженні вагону через станцію Покровськ Донецької залізниці проведено перевірку маси вантажу та виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
Так, на підставі акта загальної форми № 33263 від 23.04.2019 станції Покровськ (а.с. 12) здійснено комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт №482004/238 (а.с. 9).
Перезважування проводилось на 150-ти тонних вагонних вагах станції вантажоодержувача, повірених 24.01.2019, про що свідчить Технічний паспорт №82 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) вагонної ваги на станції Красноармійськ філіал Донецької залізниці, власником якої є ДС Красноармійськ (а.с.15-16).
Відповідно до Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, за результатами контрольного зважування 23.04.2019 працівниками залізниці складено комерційний акт №482004/238 (а.с. 9).
Відповідно до вказаного комерційного акта, у зазначеному вище вагоні було виявлено недостачу вантажу проти зазначеного в залізничній накладній №44338408 від 17.04.2019.
Так, у вказаній накладній у вагоні №64413768 зазначено масу вантажу відправника 68240 кг. При перезважуванні на вагонних вагах станції Покровськ Донецької залізниці виявлено: брутто - 89700 кг, нетто - 67500 кг, тара - 22200 кг, що менше документа на 740 кг.
Отже, комерційним актом №482004/238 підтверджено факт неправильного зазначення маси вантажу у накладній.
На підставі комерційного акта №482004/238 від 23.04.2019 залізницею нараховано штраф за невірно зазначену масу вантажу в залізничній накладній в розмірі п'ятикратної провізної плати в порядку, передбаченому ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідно до залізничної накладної від 17.04.2019 №44338408 вартість перевезення вантажу у вагоні №64413768 становить 17244,00 грн.
Таким чином, сума штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати становить 86220,00 грн (17244,00 грн х 5).
Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.
Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Пунктом 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи "Маса вантажу", якщо вона визначена відправником, та "Спосіб визначення маси".
Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагів зазначається в накладній.
У накладній №44338408 від 17.04.2019 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником - ТОВ "Балкер". Маса визначена на вагонних 150-ти тонних вагах.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За накладною №44338408 відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер", яке є відповідальною особою за правильність відомостей, вказаних у накладній.
Згідно пункту 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Згідно п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Судом встановлено, що комерційний акт №482004/238 від 23.04.2019 складено за участю заступника начальника станції Ветошко Д.В., робітників станції ОСОБА_1 -маневрового диспетчера та ОСОБА_2 - агента комерційного, які були присутні при зважуванні вагону.
Вказаний комерційний акт відповідно до п. 10 Правил складання актів підписаний трьома представниками залізниці - заступником начальника станції Ветошко Д.В. (згідно наказу №656/ДС від 29.03.2019 "Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ", а.с. 183), агентом комерційним ОСОБА_2. (згідно посадової інструкції №235, а.с. 19-20) та маневровим диспетчером ОСОБА_1 (згідно посадової інструкції №215, а.с. 21-22).
Отже, на думку суду, комерційний акт підписаний належними, уповноваженими на те особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
При прибутті вищезазначеного вагону на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі "Є" комерційного акта №482004/238/23, відповідно до якого під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагону в залізничній накладній від 17.04.2019 №44338408 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.
Заперечення відповідач спростовуються наступним.
Відповідно до п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони, тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагонам, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з пунктами 1,7 та 8 статті 37 Статуту залізниць України та у відповідності з пунктом 5 "Правил приймання вантажів до перевезення" - загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Також згідно п.2.3. Правил - в графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Що є в наявності в графі 55 накладної №44338408.
Посилання відповідача на ст.107 Статуту залізниць України, яка визначає обставини звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, є безпідставним, так як штрафні санкції за даним позовом передбачені статтями 24, 118, 122 Статуту.
Один примірник комерційного акту №482004/238 від 23.04.2019 був направлений з перевізними документами на вагон на станцію призначення Роя Донецької залізниці, де при видачі вагона №64413768 вантажоодержувачу ТОВ "Електросталь-Курахово" за участі його представника Малахути О.В., в розділі Є комерційного акту зроблена відмітка "Під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено" та присвоєно порядковий номер 23 станції Роя. Таким чином своїм підписом представник вантажоодержувачу ТОВ "Електросталь-Курахово" Малахута О.В. підтвердив, що вага нетто отриманого вантажу в вагоні № 64413768 відповідає вазі зазначеній в розділах В та Д комерційного акту № 482004/238, а саме 67500 кг, що менше а ніж зазначено відправником в накладній № 44338408 на 740 кг.
Твердження відповідача, що залізницею неналежним чином було виконано зобов'язання щодо забезпечення схоронності вантажу спростовуються, тим що, з розділу Д комерційного акта вбачається, що поверхня вантажу нижче бортів на 20-50 см, вантаж дрібної фракції навалом, маркування слабке вапном, будь-яких слідів не схоронності вантажу (виїмки, заглиблення, порушення маркування, інші) не зафіксовано. Вагон №64413768 постійно знаходився під охороною ВОХОР залізниці і прибув на станцію Покровськ та на станцію призначення Роя без будь-яких слідів несхоронності вантажу (виїмки, заглиблення, інші) та без порушення маркування.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Згідно накладної №44338408 провізна плата за вагон №64413768 складає 17 244,00 грн.
Таким чином, сума штрафу складає 17 244,00 грн х 5= 86 220,00 грн.
За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований та не заперечується останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв'язку неправильним зазначення маси вантажу в розмірі 86 220,00 грн.
Відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України, позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців, який в даному випадку обчислюється .
Зазначений шестимісячний термін обчислюється з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Днем настання події є 23.04.2019. Позов згідно штампу на конверті пред'явлено 23.10.2019, тому зазначений строк позивачем не пропущено.
Разом з цим, відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру однієї провізної плати в сумі 17 244,00 грн.
Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що збитки для АТ "Українська залізниця" не настали. Відповідач вважає, що штрафні санкції, які підлягають стягненню є надмірно великими порівняно зі збитками, а тому підлягають зменшенню; наголошує, що у даному випадку мало місце недовантаження товару, а не його перевантаження.
Відповідачем надано довідку про наявність кредитних зобов'язань перед банком в розмірі 20 000 000,00 грн
При розгляді клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, для зменшення розміру штрафу за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.
Суд звертає увагу, що зменшення суми, яка підлягає до стягнення жодним чином не впливає на розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України; виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. При цьому, підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.
Позицію щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.
Враховуючи викладене, фінансовий стан відповідача та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезення до однократного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень, тобто до 17 244,00 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 17 244,00 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, буд. 102, кімната №3, і.к. 32508612) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, і.к. 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Привокзальна, 22,м. Лиман, Донецька область, 84404, і.к. 40150216) 17 244,00 грн штрафу, а також 1921,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.01.2020.
Суддя В.Г. Кабакова
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.