вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" січня 2020 р. Справа № 911/43/20
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Анд-Груп", (04053, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формула смаку", (08606, вул. Декабристів, буд. 184, м. Васильків, Київська область)
про видачу судового наказу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Анд-Груп" звернулось в господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формула смаку" про стягнення основної заборгованості у розмірі 3 474, 96 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки продукції № 2210172555 від 27.11.2018 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анд-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Формула смаку".
Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з ст. 150 цього ж кодексу заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
2. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
3. До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
5. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
До вказаної заяви в якості доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, заявником додано договір поставки продукції № 2210172555 від 27.11.2018 р., укладений між ТОВ "Анд-Груп" та ТОВ "Компанія Формула смаку", видаткова накладна № ЕЛМ-042318 від 22.06.2019 р. на суму 3 474, 96 грн.
При цьому, видаткова накладна № ЕЛМ-042318 від 22.06.2019 р. містить посилання на договір № 5591 від 27.11.2018 р., в той час як заявником до відповідної заяви по видачу судового наказу додано договір поставки продукції № 2210172555 від 27.11.2018 р.
Таким чином, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви заявником не додано усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б підтверджували обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме доказів, що б підтверджували існування заборгованості ТОВ "Компанія Формула смаку" у розмірі 3 474, 96 саме за договором поставки продукції № 2210172555 від 27.11.2018 р., укладеним між ТОВ "Анд-Груп" та ТОВ "Компанія Формула смаку", що не відповідає вимогам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
4. Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 - 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви № б/н б/д (вх. № 31/20 від 08.01.2020 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Анд-Груп" про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Формула смаку" про стягнення основної заборгованості у розмірі 3 474, 96 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки продукції № 2210172555 від 27.11.2018 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анд-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Формула смаку".
2. Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца