83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.08.07 р. Справа № 9/163
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.
при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м.Донецьк
до відповідача: Суб'єкта підприємської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк
про: стягнення 60 393грн.57коп.
У судове засідання з'явились представники сторін:
від позивача: Зеленохат С.В. - юрисконсульт (за дов. №27/04 від 18.06.2007р.);
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Суб'єкта підприємської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 60 393грн.57коп., яка складається із суми основного боргу в розмірі 10 545грн.00коп., суми пені в розмірі 49 716грн.00коп. та 3% відсотків річних за прострочення платежу в сумі 132грн.57коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір НОМЕР_1 від 29.11.2006р., заявки про надання транспорту від 24.11.2006р. та 28.11.2006р., виставлені рахунки №НОМЕР_2 від 11.12.2006р. та №НОМЕР_3 від 06.12.2006р., ЦМР-накладні та претензію НОМЕР_4 від 25.03.2007р.
Позивачем були заявлені доповнення до позовної заяви, які були долучені до справи, відповідно до яких позивач наполягає на тому, що перевезення вантажу відбувалось на підставі договору перевезення від 29.11.2006р. і виходячи з цього наполягає на задоволенні позовних вимог.
Крім того, позивачем надано суду заяву № НОМЕР_5 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача - Суб'єкта підприємської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк.
Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 14.06.2007р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно довідки Управління державної реєстрації Донецької міської ради НОМЕР_6 від 06.07.2007р. станом на 05.07.2007р. ЄДРПОУ містить відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
29.11.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м.Донецьк та Суб'єктом підприємської діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м.Донецьк був укладений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно якого Перевізник (позивач) зобов'язується доставити ввірений йому Замовником (відповідач) вантаж до пункту призначення, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно п.5.1. вищезазначеного договору плата за перевезення є договірною та узгоджується сторонами кожен раз в заявці, по кожному окремому перевезенню. За приписом п.5.3. цього договору оплата послуг за перевезення здійснюється Замовником протягом 5 банківських днів з дати доставки, на підставі виставленого Перевізником рахунку за виконане перевезення і копії товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоотримувача (якщо інше не зазначене в транспортній заяві).
За ствердженням позивача, згідно надішедшим заявкам від 24.11.2006р. та 28.11.2006р. позивач виконав на користь відповідача транспортні послуги щодо доставки вантажу. На думку позивача зазначені заявки є частиною вищезазначеного договору.
Суд встановив, що заявки були подані раніше, ніж був укладений договір. Виходячи з цього, до оспарюваних правовідносин зазначений договір не може застосовуватись.
За приписом ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Тобто заявки на представлення транспорту в даному випадку виступають в якості договору спрощеної форми.
Таким чином, в данному випадку між сторонами склалися зобов'язувальні правовідносини.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Позивач свої зобов'язання згідно надішедшим заявкам виконав належним чином, що підтверджується доданими до справи ЦМР-накладними, а саме відповідними відмітками про найменування, кількість вантажу, відмітками вантажовідправника та вантажоотримувача. Відомості стосовно вантажу, його кількості, вантажоотримувачі повністю збігаються з відомостями, викладеними в заявці відповідача.
Таким чином, виконавши належним чином свої обов'язки за заявками на перевезення вантажу, позивач має право на відшкодування вартості наданих послуг.
Згідно умов, викладених в заявках, відповідач зобов'язаний провести сплату за надані послуги протягом 7 днів за оригіналами документів.
Судом встановлено, що відповідно до листа №НОМЕР_7 від 05.03.2007р. відповідачу були відправлені оригінал рахунку №НОМЕР_2 від 11.12.2006р. та оригінал ЦМР НОМЕР_8 до цього рахунку, а також оригінал рахунку №НОМЕР_3 від 06.12.2006р. та копія ЦМР до цього рахунку, завірена ТОВ «Донспецпром», про що свідчить квитанція №НОМЕР_9 від 09.03.2007р. Тобто відповідач повинен був сплатити рахунки до відповідної дати з урахуванням поштового обігу, а саме 20.03.2007р. Але всупереч вимогам, вказаним в заявках, грошові кошти від відповідача на користь позивача не надходили.
Відповідно до ст.222 ГК України та ст.ст. 5-9 ГПК України позивачем була відправлена претензія на адресу відповідача від 25.03.2007р. Однак відповідь на претензію від відповідача не надходила.
Суд приймає доводи позивача з огляду на наступне.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу в сумі 10545грн.00коп., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 10 545грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Посилаючись на п.6.3 договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожний день просрочки.
Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 49 716грн.00коп. Зазначена сума встановлюється позивачем на підставі договору.
Суд не враховує посилання позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, як зазначено вище, норми договору не можуть застосовуватись до оспарюваних правовідносин. Крім того, заявка не передбачає вимог щодо сплати пені.
За вказаних обставин, оскільки позивачем недоведено суду обгрунтованність вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочку зобов'язання суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За твердженням позивача, відповідно до зазначеної норми, відповідач повинен сплатити 3% річних від суми заборгованості у розмірі 132грн.57коп. за період з 14.12.2006р. по 23.05.2007р. - згідно заявці від 24.11.2006р. та з 28.11.2006р. по 23.05.2007р. - згідно заявці від 28.11.2006р.
Як зазначалось вище, рахунки №НОМЕР_2 від 11.12.2006р. та №НОМЕР_3 від 06.12.2006р. були направлені відповідачу 09.03.2007р.
Виходячи з цього, суд вважає необхідним перерахувати зазначену позивачем суму. А саме, простроченням є період з моменту відправки оригіналів рахунків з урахуванням поштового обігу та передбачених заявками 7 днів до моменту подачі позовної заяви, тобто кількість прострочених днів становить 64.
Відповідно з цим, загальна сума 3% річних складає 53грн.99коп.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 53грн.99коп.
Судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в порядку, встановленому п.2 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 530, 546-547, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.181, 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром», м.Донецьк до Суб'єкта підприємської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 60 393грн.57коп., яка складається із суми основного боргу в розмірі 10 545грн.00коп., суми пені в розмірі 49 716грн.00коп. та 3% відсотків річних за прострочення платежу в сумі 132грн.57коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_10 в ЗАТ «Прокредитбанк», код ЄДРПОУ 320984, ИНН НОМЕР_11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром» (за адресою: вул..Куйбишева, 143, м.Донецьк, 83060, р/р № 26009301773854 у філії ГУ «Проминвестбанка» м.Донецька, МФО 334635, код ЄДРПОУ 3064558) суму основного боргу в розмірі 10 545грн.00коп. та 3% річних в розмірі 53грн.99коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 106грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 20грн.71коп.
В іншій частині позову- відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 14.08.2007р. оголошено повний текст рішення.
Суддя